Громади Кіровоградщини: очікування та реальність

  • Сергій Муренець
  • watch_later 15 лютого 2016, 13:50

  • visibility 100 переглядів

Незабаром на Кіровоградщині може побільшати громад. Про об’єднання з іншими селами домовляються в Аджамці, поблизу Кіровограда, та Світловодську. Тим часом вже юридично закріплені новоутворення пристосовуються до нових умов господарювання. У Бобринці, зокрема, думають як вижити самостійно, бо обіцяної серйозної допомоги від держави поки що так і не дочекалися. 

До Бобринецької громади, створеної наприкінці минулого року, увійшли місто Бобринець та села Коржеве Великодрюкове, Фрунзе (перейменоване в Богданівку), Садове, Шляхове, Дібрівка, Обланка і Червона Долина. Останнє після об’єднання втратило статус сільради. 

 – Колишній сільський голова, який там був, зараз залишився у статусі виконуючого обов’язки старости села. Ми до кінця року проведемо там вибори, щоб обрати вже постійного старосту, – розповідає голова Бобринецької громади Валерій Сніжко. 


Ця громада тепер налічує 12 тисяч мешканців. Окрім неї, на Кіровоградщині вже утворені Маловисківська, Новоукраїнська та Помічнянська громади. Останні дві лише готуються до перших виборів, а тому ще живуть за старою системою розподілу бюджетних коштів. А от Бобринецька й Маловисківська децентралізовані адміністративні одиниці з нового року отримали перші надходження вже на свої рахунки. Однією з переваг стало залишення місцевому бюджет 60% від надходжень з податку на доходи фізичних осіб. 


– На сьогоднішній день цей податок складає близько 8 мільйонів  гривень. Раніше він осідав у  районному бюджеті, тепер його передали громаді. Крім того, ми отримали від держави субвенції на освіту в розмірі 10 мільйонів та на первинну і вторинну медицину – десь близько 5 млн. грн. Тепер наш загальний бюджет складає приблизно 28 мільйонів гривень. Це більше, ніж було в міста Бобринця в минулому році, – каже Валерій Сніжко.

Водночас, не все так красиво насправді. Власних коштів хоч і стало більше, однак і витрат побільшало, бо на утриманні громади відтепер будуть 4 школи, 2 дитсадки, 1 ФАП та інші об’єкти соціальної сфери, які раніше фінансував увесь Бобринецький район. Допомагати солідними фінансами держава поки не поспішає, хоча й обіцяла. 

 Поки  нам пообіцяли лише виділити 1 мільйон 200 тисяч гривень на  капітальний ремонт дитячого садка. Решту невелику суму ми знайдемо у своєму бюджеті.  Обіцяють ще 3 мільйони, але не більше з обіцяних раніше для нових громад 78 мільйонів, – каже Валерій Сніжко. 

У Держбюджеті на 2016 рік заплановано 1 мільярд гривень на підтримку новостворених громад, в яких вже відбулися перші вибори. Скільки перепаде Кіровоградщині, поки невідомо. 

– Уряд визнав своїм розпорядженням від 11-го лютого 2015 року, що  із 43 пропозицій щодо створення громад на Кіровоградщині, які були прийняті обласною радою в липні минулого року, спроможними будуть тільки 20. І ці двадцять  громад уже можуть об’єднуватись і отримувати від цього відповідний зиск, – пояснив перший заступник голови ОДА Сергій Коваленко.

До списку двадцяти, окрім вже створених Бобринецької, Маловисківської та Новоукраїнської громади увійшли також Вільшанська, Голованівська, Соколівська, Компаніївська, Смолінська, Злинська, Новгородківська, Новоукраїнська, Олександрівська, Петрівська, Ганнівська, Новостародубська, Глинська, Ульяновська, Устинівська, Знам’янська, Кіровоградська, та Світловодська громади. 

– Зараз обласна державна адміністрація готується передати обласній раді на затвердження зміни до перспективного плану, для того щоб уже вся територія Кіровоградської області була покрита моделлю спроможних громад, як того вимагає розпорядження Кабміну, – зазначає Сергій Коваленко. 

В обласній державній адміністрації називають і перших кандидатів, готових створити свої громади.

– В досить активному пошуку і консультація Аджамська громада. Знаю про те, що на наступній сесії Світловодська міська рада запропонує всім сільським радам Світловодського району створити єдину громаду Світловодщини, ­– повідомив Коваленко. 

Тим часом у Бобринецькій громаді готуються до наступного етапу: з 1-го вересня район повністю перестане фінансувати об’єкти соціальної сфери, які знаходяться на території громади. Поки її керівництво думає, де взяти додаткові кошти, інші вже очікують серйозних реформ, які принесе абсолютна децентралізація. Серед таки Бобринецька ЗОШ №5. 

– Як директор, я очікую невеличкого експерименту на базі школи стосовно фінансово незалежного майданчику. Хочеться, щоб школа могла сама розпоряджатися тими коштами, які виділяє їй держава з розрахунку на одну дитину. Щоб ми самі вже вчилися економити, правильно розподіляти, і, можливо, врешті-решт, починати стимулювати вчителя і учнів і за гарне навчання, і за чудову роботу, – розповідає директор школи Алла Богданова. 

Поки що Бобринецька громада лише співставляє плюси та мінуси від фінансової самостійності. Однак вже можуть назвати очевидну перевагу: після децентралізації надходження та витрати власного бюджету стануть більш прозорими, а отже, жителям громади легше буде зрозуміти, як і куди витрачаються сплачені ними податки.