Вища освіта по-новому: яких змін варто очікувати?

  • Сергій Муренець
  • watch_later 16 вересня 2014, 11:55

  • visibility 358 переглядів

Тиждень тому набув чинності новий Закон «Про вищу освіту», на появу якого чекали з 2005 року, коли Україна підписала Болонську угоду та зобов’язалася привести державну систему освіти до стандартів країн Європейського Союзу. Тож тепер на галузь чекають серйозні реформи. Перші зміни прийдуть ще цього року, деякі – запроваджуватимуться поступово.


Відтепер українські виші не готуватимуть спеціалістів та кандидатів наук. Ці ступені скасували.


Натомість ввели нові, повна ієрархічна піраміда виглядатиме так: молодший бакалавр, бакалавр, магістр, доктор філософії, доктор наук. Право остаточно присуджувати вчені ступені отримають усі вищі навчальні заклади. Вони ж тепер зможуть розміщувати власні надходження від освітньої, наукової та навчально-виробничої діяльності на рахунках установ державних банків. До цього моменту така практика майже була відсутня.


Новий закон обмежує термін перебування на посаді ректорів вишів, деканів факультетів та завідувачів кафедр – не більше двох термінів (5+5). Також зменшується кількість годин навчального навантаження викладачів на одну ставку: з 900 до 600 год. Разом з цим дещо зменшиться й навантаження на студентів.


Суттєво зміниться й процедура подання документів від абітурієнтів. З 2016 року буде запроваджений новий механізм електронного вступу до вишів і автоматичного розміщення місць державного замовлення (абітурієнти зможуть подати уповноваженій особі, яка проводить ЗНО заяву з позначенням спеціальностей і вищих навчальних закладів у порядку пріоритетності, у яких вони бажають отримувати освіту, тобто відпадає обов’язковість особистого подання документів до вишів).

Новий закон не вирішує проблему практичної підготовки студентів – ректор.

Впровадження нового Закону «Про вищу освіту» вимагатиме певного часу та серйозних зусиль, – каже ректор Кіровоградського Національного технічного університету Михайло Черновол. За його словами, кожен виш тепер повинен буде переробити свої навчальні програми та інші документи, аби привести їх у відповідність з новими вимогами.

– Те, як вдасться реалізувати цей закон, багато в чому залежатиме від ситуації в країні в цілому. Це і економіка, і виконання бюджетних надходжень, – каже ректор. – Проте вже сам факт, що закон нарешті ухвалений та почав діяти, є важливим сигналом для суспільства. Звичайно, поки залишається багато відкритих питань. Наприклад, один з пунктів передбачає

впровадження загальноєвропейських норм навантаження на викладачів і студентів. Для останніх – це 30 годин на семестр і 60 – на весь навчальний рік. Тобто, кількість обов’язкових для відвідування занять стане меншою. Замість цього студентам доведеться більше часу витрачати на самостійне здобуття знань. Як таке нововведення вплине на якість освіти, поки ніхто не знає. Тим паче, що чимало роботодавців і раніше скаржилися: мовляв, студенти відвідують недостатню кількість занять і через це недоотримують певні знання.

Ми до останнього сподівались, що новий закон вирішить проблему практичної підготовки студентів. Однак цього не сталося. Думаю, необхідно буде розробляти окремий закон щодо цього, змінювати окремі норми інших нормативно-правових документів, в першу чергу, й у податковому законодавстві. Сьогодні треба зацікавити підприємства, особливо приватні, брати на практику студентів коледжів, технікумів, університетів. Можливо, таку пропозицію внесе Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, яке передбачається створити.

Навантаження на студентів зменшиться, але їхня роль зросте - голова студпрофкому

Новий закон містить чимало прогресивних норм, що враховують інтереси всіх сторін навчального процесу – як викладачів, так і студентів. Останні відтепер зможуть обирати за власним бажанням до 25% предметів, які б вони хотіли вивчати. Безумовно, це має ще й посилити конкуренцію між викладачами.

Також дещо зменшиться навантаження на студентів та посилиться їхня роль. Зокрема, створюється новий механізм виборів ректорів вищих навчальних закладів, при якому кількість студентів, які зможуть взяти участь у голосуванні збільшена у відповідній пропорції до педагогічного складу (не більше 15%). Самі студенти зміни в цілому сприймають як позитивні.

– В першу чергу, тішить норма, яка передбачає підвищення стипендій до рівня прожиткового мінімуму, – говорить голова студпрофкому Кіровоградського державного педагогічного університету Сергій Бойко. – Щоправда, поки незрозуміло, як розроблятиметься рейтингова система, на основі якої й призначатимуть стипендію. Але швидше всього до уваги братиметься сумарний бал. Тобто, навіть якщо екзамени скласти на трійки, але до цього добре навчатися, то загальний рейтинг допоможе зберегти стипендію.

Позитивно ми оцінюємо й те, що збільшено кількість предметів, вивчення яких пропонуватиметься на вибір. Таким чином студенти зможуть відвідувати цікаві та потрібні їм курси, замість деяких зайвих. Однак поки чітко не прописаний перелік дисциплін, які можна буде вибирати. Тому ми очікуємо додаткових постанов, які роз'яснюватимуть ці моменти.

Не може не радувати й норма про студентське самоврядування. Зокрема, тепер повноваження студентів розширюються, вони зможуть брати участь у вирішенні управлінсько-господарських проблем університету.

Серед не зовсім приємних нововведень — те, що до переліку обставин, які є підставою для відрахування студентів, додали ще одну: порушення правил внутрішнього розпорядку університету. При цьому, що підпадатиме під це поняття, та хто, власне, розроблятиме ці правила, поки теж не зрозуміло. Однак в цілому ми очікуємо, що після початку дії нового закону студент стане вільнішим. Навіть те, що зменшили кількість обов'язкових для відвідування університетських пар, дозволить використати вільний час не лише для самоосвіти, а й для того, щоб знайти підзаробіток.

Термін навчання треба було б скоротити - експерт

Чи здатні нові зміни, насамперед, покращити якість підготовки майбутніх фахівців? Експерт з освітньої політики Віктор Громовий, будучи депутатом обласної ради кількох скликань, входив до постійної комісії з питань освіти, а також має досвід роботи консультантом з удосконалення навчального процесу при Міністерстві освіти і науки України.

– Закон і приймався заради однієї основної мети – реального підвищення якості вищої освіти в країні та формування нашої освітньої системи як конкурентоспроможної для входження до Європейського Союзу, – каже Віктор Громовий. – Тож із прийняттям демократичного, проєвропейського та системного закону розпочинається нова віха розвитку української вищої освіти. Звісно, недоліки те ж є.

Так, з огляду на сучасний рівень розвитку інформаційних технологій, мав би суттєво скорочуватись термін навчання у вищих навчальних закладах. Варто було б і взяти на озброєння європейський досвід, який не передбачає доплати та пільги за наукові ступені та звання. Ми то знаємо, як ставали кандидатами і докторами наук наші «проффесори» та «аккадеміки», але законом не передбачена освітянська люстрація, яка б відсіяла 90% псевдонауковців і залишила 10% тих, хто зможе працювати на рівні вимог часу.

На жаль, новим законом також не передбачено здобуття наукових ступенів людьми, які займаються на практиці науковими дослідженнями і розробками, впроваджують новітні технології безпосередньо на виробництві.

Інфографіка - новий акон про вищу освіту

keyboard_arrow_upkeyboard_arrow_down