07 грудня 2015, 08:25
Через тиждень після початку роботи й напередодні Дня місцевого самоврядування новий міський голова Кіровограда дав перше в цій якості інтерв’ю – ексклюзивно Точці доступу.
Андрію Павловичу, ви вже розібралися зі справами у місті? У якому стані ви приймаєте міське господарство?
Ситуація непроста, але контрольована: немає проблем з водою, теплом, водовідведенням. Працює громадський транспорт, хоча й не так ефективно, як хотілося б: тут проблеми системні, глобальні, які все одно будуть вирішені. Освіта, медицина – тут проблеми прямо пропорційно пов’язані з фінансуванням, з наповненням бюджету. Але є й недоліки, які вказують на потребу навести в місті елементарний господарський порядок: незаконна забудова, несанкціоновані звалища, стихійна торгівля тощо. Чистота, загальна культура – це обличчя нашого міста, зараз це воно в незадовільному стані.
В місті накопичились проблеми, вирішення яких коштуватиме десятки мільйонів гривень. Наприклад, добудова хірургічного корпусу Кіровоградської міської лікарні швидкої медичної допомоги, а це близько 90 мільйонів гривень. Зрозуміло, що потрібна загальнодержавна програма, такі витрати міський бюджет не витримає.
Наболіла проблема транспортного сполучення Новомиколаївки та центру міста, ціна вирішення цього питання – 60-70 мільйонів гривень. Потрібно освоювати кредитні кошти Європейського банку реконструкції та розвитку для водогону «Дніпро-Кіровоград» у співпраці з керівництвом області. Ведуться переговори про передачу місту тролейбусного парка – за рахунок тролейбусів ми вирішимо надважливе завдання соціальних перевезень. До того ж, це співпадає з європейською практикою використання електротранспорту. Ми повинні купувати не менше 5 тролейбусів на рік, вивести тролейбусний парк як комунальне підприємство на високий рівень якості й налагодити соціальний діалог з городянами. Розширимо й збільшимо маршрути, як бажають люди.
Надзвичайно багато уваги вимагають дороги. Потрібно не просто заасфальтувати ями, а зробити «дорожну карту» й налагодити системну роботу.
Є певні причини, чому це не було зроблено раніше. Але потрібно починати працювати, а не кивати на попередників.
З ким ви будете вирішувати ці питання? Коли представите свою команду?
Це будуть менеджери по напрямках, посади будуть не політичними, а господарськими. Кандидатури вже є, зараз вони проходять співбесіди, перевірки на здатність оперативно вирішувати масштабні завдання. Це кризові менеджери, яких вимагає час.
Тобто призначення відбуватимуться зовсім без політики? Й на посади ваших заступників можуть розраховувати й, скажімо, члени «Опозиційного блоку»?
Теоретично – так, якщо у такої людини домінуватиме професійність та фаховість. І якщо буде йтися про високий рівень моральності, вміння працювати в команді.
Якою буде конфігурація політичних сил (перш за все у міськраді), на підтримку яких ви розраховуєте?
Мене висунув на посаду Блок Петра Порошенка «Солідарність», підтримала «Батьтківщина», я на них розраховую, а також на всі політичні сили, налаштовані на розвиток: держави, регіону, міста. Взагалі я дуже сподіваюсь, що ми створимо консолідовану більшість, це важливо для майбутньої роботи. Не хотілося б створювати більшість ситуативну, під те чи інше рішення.
Яким було розпорядження нового міського голови №1? Які завдання ви визначили для себе як першочергові?
Це було розпорядження по програмі «Чисте місто» про генеральне прибирання обласного центру. Завдань багато, дуже багато. Одним з перших – завершення недобудованих об’єктів, як-то хоспісу. Я незадоволений ходом та якістю будівельних робіт тут та взяв процес під особистий контроль. З невідкладного: плануємо запровадити «гарячу лінію» міського голови та соціальну картку кіровоградця. Картка даватиме можливість доступу до усіх соціальних програм Кіровограда, обслуговування у соціальних магазинах та аптеках, певні знижки на соціальні товари.
Чи збережуться у місті Кіровська та Ленінська райради?
Так, адже ми вибрали депутатів, керівний склад, отже, сьому каденцію вони мають відпрацювати. Ми наповнимо їхню роботу змістом, вони працюватимуть в єдиній програмі розвитку Кіровограда. В основному вони будуть вирішувати питання соціального захисту, вести діалог з населенням, займатися деякими проблемами ЖКГ. Тим не менш, скорочення штату будуть – десь на 10-15 відсотків, у тому числі і в міській раді. Цього вимагає час та нові управлінські технології. До того ж, якісні менеджери завжди затребувані.
Коли та у якому вигляді у Кіровограді буде створена адміністративно-територіальна громада?
Зокрема, у структурі міста збережеться селище Нове, ми плануємо ставитись до нього як до повноцінного мікрорайона міста, а не вирішувати питання там за залишковим принципом. Ми вже запропонували селищним радам, які розташовані поблизу Кіровограда, влитися до складу Кіровограда – нам потрібно розширювати територію. Адже в місті не вистачає землі, нам не вистачає місця для будівництва та розвитку. У тому числі й з причини не завжди продуманої роздачі міської землі - у районах Волкова, Жадова тощо. Таке приєднання призведе й до розвитку транспорту, інфраструктури. Тим більше, що ці населені пункти та їхні мешканці й так практично інтегрувались в обласний центр.
Чи робитиме щось міська влада, щоб Лісопаркова не перетворилася у житлову зону? До речі, як відомо, там і у вас є земля…
Вочевидь, ви маєте на увазі сумнозвісне 405-те рішення міськради від 2006 року. Було багато судів, рішення були різними. Але скажу однозначно: до вирубки сосен ми нікого не допустимо, піднімемо громаду, активістів… Волонтери-учасники АТО теж обіцяють допомогу. Але треба розуміти, що подекуди на Лісопарковій є справжні чагарники зі звалищами, там треба наводити лад. І, на мою думку, якби там з’явилися деякі окультурені об’єкти, нічого поганого у цьому немає. Але у соснах будівництва не буде.
В мене теж там є земля, 80 соток. І я цього не приховую. Я скупив цю землю на вторинному ринку, але я купив її для соціальної програми, під будинок сучасного типу для літніх людей. В мене ще є парк Крючкова, який, як пишуть, належить Райковичу. І я гордий з того, що єлисаветградська православна громада, яку я заснував та очолював, привела до ладу та окультурила цю територію. І не за державний кошт, а з кишені Андрія Павловича Райковича та його сім’ї. Я гордий тим, що мав змогу збудувати там храм і передати вірянам – нехай спілкуються з Богом, бо мораль повинна бути. У 2016 році я збудую там приміщення для недільної школи, там зараз багато дітвори займаєтьс, влітку працював табір для діток з ДЦП.
Ми наповнимо змістом і Ковалівський парк, а також міськрад, Козачий острів…
Яким буде 2016 рік для міського бюджету?
Кожна копійка повинна бути використана цільовим призначенням. Ми суттєво збільшили (на 10 мільйонів гривень) бюджетування на шкільне харчування – витрачатимемо не 3, а 5 гривень, тобто на відсотків більше. Міське управління освіти вже почало наповнювати змістом програму «Один учень – один комп’ютер», вивчають питання організації додаткових комп’ютерних класів. В обласному центрі комп’ютерної освіти повинен бути гідним. Зараз активно шукаємо кошти, щоб повернути у школи скорочені групи продовженого дня…
Вас на виборах підтримав великий бізнес. Чи розраховують ваші колишні колеги по підприємництву на певну підтримку з вашого боку?
Це логічно, коли керівника найбільшого в місті платника податків підтримали керівники потужних підприємств. Звичайно, таких великих роботодавців та наповнювачів бюджету потрібно на руках носити, щоб вони не йшли з бізнесом в інші регіони, щоб давали роботу молоді та платили податки. Звичайно, нам потрібно розвивати промисловість – в нас аграрна область, і ми не повинні випускати сировину за межі області, а експортувати готову продукцію. Тож для розвитку харчової і переробної промисловості в нас умови ідеальні.
Так, я гордий з того, що мене підтримали такі керівники, я ціную це. Таку довіру потрібно заслужити та відповідати за неї. Я готовий працювати, маю для цього знання та досвід – на перший час цього достатньо. А далі буду вчитися, вдосконалюватися.
Чи маєте ви зараз якийсь стосунок до «Ятрані»?
Я звільнився з підприємства, працюю у Кіровоградській міській раді. Планую працювати на засадах волонтерства, а зарплатню передавати у соціальний проект, про який розповім трохи згодом. Це невеликі кошти – менше 5 тисяч гривень, але мені так спокійніше, так говорить моя душа.
Фото, відео Олександра Козловського, Точка доступу
Головне сьогодні
