Дитину, яка втікла з інтернату в Новомиргороді 8 квітня, знайшли потопленою.

Подробиці повідомив кореспондент Точки доступу в Новомиргороді, який поспілкувався з очевидцями трагедії.

Всі люди, залучені до пошуків, збилися з ніг, намагаючись знайти 14-річного втікача. Залучені до плані пошуків були міліціонери з усіх сусідніх районів, включаючи ті, що належать до Черкаської області. Дехто навіть поділився, що у відчаї зверталися розшуковці навіть до ворожки, проте її вказівки нічим не допомогли, та ще й збили зі сліду.

А 25 квітня мешканець села Андріївка звернувся до правоохоронців у зв’язку з тим, що побачив на водному плесі річки Вись потопельника. Чоловік пояснював правоохоронцям, що пішов на берег річки, щоб перевірити, у якому стані зараз перебуває його човен. Проте човна на місці не знайшов, взяв чужого, щоб пропливти річкою – раптом свого побачить. А натомість знайшов тіло потопельника.

- Коли я побачив біля очеретів гумові шльопанці, зрозумів, кого знайшли, - зазначає в.о. начальника райвідділу міліції, - адже особливою прикметою було те, що підліток пішов з інтернату не в кросівках чи туфлях, а в гумових капцях.

Уже коли прибули на місце не лише правоохоронці, але й співробітники МНС, тіло витягли на берег… А зовсім недалеко під водою знайшли й зниклий човен. Схоже, що Сергій Петраківський (а це дійсно було саме його тіло) вирішив покататися і або перекинув човен, після чого потонув сам і засіб пересування теж потонув (човен, який обрав для своїх пригод хлопець, був металевим і цілком міг затонути), або ж човен протікав – і фінал для юного любителя поплавати був так само трагічним.

Як розповіла директор школи-інтернату Тамара Барвінок, Сергій ріс у неблагонадійній родині, врешті його позбавили батьківського піклування і віддали до інтернату. Втікав він звідти неодноразово. Так само він втікав і з табору відпочинку, куди його відправляли разом з іншими вихованцями інтернату. Коли хлопця віддали у прийомну родину, він втікав і від прийомних батьків. Прийшов день – і його позбавили батьківського піклування вдруге.

Цікаво, що попри всі прагнення до пригод, хлопець ніколи не вдавався до криміналу – не помічали за ним таких вад ні в навчальному закладі, ні на волі, адже правоохоронці, коли шукали зниклого хлопчика, перевіряли й те, за рахунок чого він жив. Наприклад, коли Сергій втік з табору відпочинку, то пристав до жіночки похилого віку з добрим серцем, яка його й підтримала матеріально. Але на крадіжках не попадався. Навіть злощасний човен міг використати тільки для того, щоб покататися по водному плесу – пливти на ньому руслом річки було неможливо через велику кількість очерету.


Головне сьогодні