06 червня 2016, 08:30
Яку б книгу із саморозвитку або бізнесу ви не читали, в кожній з них скажуть, що успішні люди оточують себе такими ж успішними людьми. Вони є для вас прикладом і мотиватором. Вони можуть допомогти вам, як просто порадою, так і безпосередньо просуванням кар'єрними сходами. Ця теорія і підштовхнула до створення проекту «Dva Coffee Public Talk», в якому окрема успішна людина ділиться своїм досвідом і знаннями. Цього разу в гостях був екс-керівник медіа-групи «Весь Кіровоград», громадський діяч, успішний політтехнолог, в минулому депутат міської ради – Олександр Дануца.
Кор.: Олександре, розкажіть коротко про початок своєї кар'єри.
Сам я з Малої Виски. Переїхав до Кіровограда в 1998 році, щоб вчиться в тоді ще КІСМі на менеджера. Як тільки приїхав, відразу приєднався до політичної партії «Народний рух». А політикою цікавився ще з дитинства. У мене мама – історик, тому у нас вдома завжди було багато фахової літератури. Я багато читав, і завжди цікавився тим, як розгорталися події у світі.
У медіа я потрапив зовсім випадково. Один приятель-бізнесмен запропонував мені очолити газету «Країна рад». А до ЗМІ я тоді не мав ніякого відношення. Але він каже: «Ти ж часто на телебаченні буваєш, ось і з газетою впораєшся» (тоді Олександр Дануца був частим гостей в ток-шоу «Відкриті двері» – прім. автора). Потім я створював газету «Новий погляд».
Але до 2004 року я вже зрозумів, що друковані ЗМІ відживають своє. Ось тоді ми (я, Вікторія Талашкевич і Ігор Саламаха) і зважилися створити своє онлайн-видання. Тоді в Кіровограді не було жодного серйозного інформаційного інтернет-порталу. Ми буквально за копійки купили оригінальне доменне ім'я і створили сайт «Kirovograd.net». Первинні інвестиції сягнули суми аж у 100 доларів – цього вистачило на домен, хостинг і сайт. І в бій.
Кор.: Після 11 років роботи ви продали цей ресурс. Розкажіть, чи не важко було розлучатися зі своїм дітищем?
Ну тут, так би мовити, nothing personal – just business. Просто надійшла хороша пропозиція. Суму і бенефіціара я озвучити не можу. Скажу лише, що це була сума з п'ятьма нулями.
Чому купили саме нас? Ми одні з небагатьох, хто був незалежним виданням, яке фінансувалося бізнесом. Фінансовий результат нашої роботи повністю залежав від трафіку, який ішов до нас на сайт, а не від волі власника ресурсу. Чим більше трафік, тим більше ми були цікаві рекламодавцям, тим більшим був наш прибуток.
Після продажу ми всією командою вийшли з цього проекту і присвятили себе розвитку інформаційного порталу kirovograd24.com.
Кор.: Зараз серед онлайн-видань – велика конкуренція. Чи використовуєте ви які-небудь канали просування для kirovograd24.com?
Так. Ми використовуємо і SEO-просування, і контекстну рекламу в Google і Yandex. Але все-таки найефективнішим каналом просування залишається Facebook. Наша цільова ауідиторія, а це – дорослі, думаючі люди, сидять саме там. З початку лютого до нашої сторінки додалиись вже більше 2500 передплатників. І це дає відмінний трафік на сайт.
Ми користувалися рекламою Facebook, також я наполегливо прошу співробітників «розшарювати» публікації з сайту. А взагалі на рекламу і просування ми витратили близько 200 000 грн.
Кор.: Зачекайте, а це взагалі комерційно прибутковий проект? Ці вкладення відбиваються?
В майбутньому – сподіваюся, що так. Ці кошти – це наші інвестиції у розвиток проекту. При успішному продажу ресурсу ці кошти повернуться, можливо навіть з лишком.
Зараз дуже непростий час. Наприклад, раніше ми друкували журнал «Ланруж» – це були майже книги по 150 сторінок. Зараз ми цього собі дозволити не можемо. Ми друкували журнал на фінському папері, яка купувалася за євро. Ви ж пам’ятаєте, що вартість одного євро зросла до 30 грн., у три рази. Але підвищити вартість реклами на таку ж суму ми не можемо. Максимум, що ми собі дозволили – це 20%. Тому й довелося збільшити кількість реклами у кожному номері. Хоча раніше ми намагалися дотримуватися баланс 50/50.
Звичайно, ми займаємося оптимізацією, але тільки не на шкоду якості роботи. Не можна просто взяти і звільнити людей, які роблять якісні речі. Точно так само не можна з фінського паперу перейти на китайський. Тому єдиний вихід – триматися і сподівається на краще.
Кор.: Щоб ви порадили людині, яка хоче відкрити свій інформаційний ресурс?
Тут все просто. Ви повинні бути цікаві. Коли у вас цікавий контент – у вас хороший трафік, а значить, рекламодавець прийде саме до вас. У мене є знайома, яка веде кулінарний блог. На неї вже вийшли рекламодавці. Зараз вона заробляє, можливо, навіть більше, ніж чоловік. А почалося все з декретної відпустки. Поки дитина спала, вона щось готувала, робила фото і викладала в інтернеті.
Ну і, як би просто це не звучало, але потрібно любити свою справу. Я приходжу на роботу і кайфую. Якщо ви любите свою справу і робите її добре, то обов'язково досягнете успіху.
Кор.: Ви успішно керували багатьма передвиборними кампаніями, в тому числі і діючого мера Андрія Райковіча і депутата Верховної Ради Костянтина Яриніча. Розкажіть про секрети успіху передвиборчої кампанії.
Тут важливі три компоненти – люди, час і ресурси.
За два тижні до старту ми розгортаємо кампанію, в якій беруть участь понад 2000 осіб. Це – іспостерігачі, і члени комісій, і агітатори. Їх потрібно не просто знайти, але і навчити, мотивувати. Також важливий сам кандидат. В активну фазу кампанії кандидат проводить близько чотирьох зустрічей за один вечір. Ще 3-4 зустрічі – днем на підприємствах. Було таке, що Костянтин Яриніч приходив у штаб, падав на диван, говорив: «Все, я більше не можу. Скасовуй зустрічі на вечір». Але він спав годину-дві, і знову продовжував роботу.
А були й кандидати, які вважали, що достатньо вкласти тільки гроші, що не потрібно зустрічатися з виборцями у дворах, ходити на телебачення. Вони вважають, що політтехнолог може зробити диво, що досить створити гарну картинку і слоган. Це не так, потрібно робити все…
Кор.: А чи є у Вас політичні амбіції?
Зараз таких амбіцій немає. Якщо чесно, я не заздрю меру Кіровограда. Всі зміни даються неймовірно складно – як з економічної, так і з політичної точки зору. Навіть нинішньому міському голові – людині з багатим досвідом – зміни даються дуже складно.
Тому, щоб все-таки змінити життя міста на краще, потрібно, щоб кожен житель прагнув до змін і починав їх із самого себе – любив свою справу і робив її ефективно. Тоді і світ навколо нас зміниться в кращу сторону.
Головне сьогодні
