Хутряні перспективи Кіровоградщини: як заробити на кролях, нутріях та фретках (ФОТО)

  • Редакція Точки Доступу
  • watch_later 11 липня 2018, 19:20

  • visibility 186 переглядів

Розведення хутрових звірків в Україні має давню історію. Це завжди було прибутковою справою. На ринку цінувалися шкурки як з диких звірів, наприклад, лисиці, так і з тих, які вирощують у домашніх умовах – нутрії, соболя, шиншили, фреток, кролів.

У 90-х роках, незважаючи на економічну кризу, в Новомиргороді хутряна галузь набирала обертів. У багатьох прогресивних країнах світу попри акційні протести захисників тварин хутровий бізнес все одно не здає свої позиції.

Так чому ж в нас цей вид господарчої діяльності занепав, коли в інших країнах він набуває розвитку?

#1

Було колись

У Новомиргороді популярним видом господарства було вирощування фреток, кролів та нутрій. Займалися цим чи не в кожному приватному подвір‘ї, щодня господарі обходили всі пустирі в пошуках трави для свого господарства. У Златополі організували цілий кооператив з вирощування кролів – і це давало непоганий прибуток, оскільки звірків вирощували не лише для хутра, а ще й продавали з них м'ясо на базарах. М'ясо нутрій та кролів є дієтичним і не поступається місцем яловичині. І в той же період відходами, що залишалися на підприємстві з вирощування кроликів, годували хижих звірків хутряного напрямку.

Та зараз такий конгломерат не існує. Є три причини занепаду цієї галузі.

#2

Чим нагодувати тварин?

Господарі, які займалися вирощуванням фреток, як ми вже зазначали, не переймалися тим, де взяти свіже м'ясо для звірка. Зараз, на жаль, в місті такого підприємства немає, та й із людей мало хто розводить кролів. Причин багато – кролівники скаржаться на нові хвороби, неякісну вакцину та кроплення полів, поряд з якими люди рвуть траву для звірків. Коли кролі почали масово вимирати, промислове їх вирощування занепало. Відповідно й фреток тримати стало проблематично. Прогодувати таких звірків з базару обійдеться в гарну копійку.

Але є ще й нутрії, які стійкіші до хвороб, ніж кролі, та й їхнє вигодовування коштуватиме набагато дешевше, ніж фреток. Нутрії з задоволенням з'їдають все, що їм дають: овочі, комбікорм та продукти переробки злакових культур. І, до речі, відходи від нутрій так само можна було б згодовувати фрескам. Проте якщо у Кропивницькому і деяких інших містах нутрій вже почали розводити масово, є навіть можливість замовляти м‘ясо, то у Новомиргороді цих звірів наважуються вирощувати поодинокі ентузіасти.

#3

Що робити зі шкірками?

В Новомиргороді є шкірзавод (нині – ТОВ «Коріо»). Раніше люди приносили шкірки з фреток, кролів, нутрій і, звісно ж за кошти, а інколи й «по дружбі» їм їх вичиняли. Були ще й такі люди, які мали досвід роботи з вичинкою шкіри та займалися цим вдома. На жаль, на сьогоднішній день шкірзавод не займається вичинкою шкіри з дрібних хутрових звірків, а людей, які роблять це вдома, знайти непросто. Через що люди і здають їх на ринку за копійки – невичинену шкірку кроля приймають 20-35 грн. за штуку, залежно від розміру.

#4

У пошуках модельєра

Іще однією проблемою, що призводить до занепаду хутрової промисловості, є відсутність можливості пошиття з хутра готового виробу. Якщо раніше люди вичинені шкірки могли здати в комбінат побутового обслуговування для створення, скажімо, шуби (потрібно 20-26 шкурок, залежно від моделі й розміру), і це будо вигідно, то зараз за пошив таких виробів, по-перше, ніхто не хоче братися, бо це довга та клопітка праця, а по-друге – коштує це чимало. Пошив шубки з кролячого хутра коштує від 2000 грн., а готовий такий виріб на ринку коштує від 3500 грн. Є смисл налагоджувати виробництво хутряних виробів тільки за наявності повного циклу виробництва, коли господарі самі вирощують тварин, тобто мають прибуток з м‘яса і сировину для подальшого виробництва хутра.

У деяких містах України ця промисловість починає відроджуватись. Особливу популярність набувають ферми для вирощування нутрій, оскільки і витрат мало, і прибуток непоганий.

Як і будь-який інший різновид тваринництва, вирощування звірів, яких цінують і за м‘ясо, і за хутро, може одержати підтримку від держави чи грантодавців – за умови, що люди об‘єднаються в кооперативи. Коли на місці з‘явиться достатня кількість хутряної сировини, вирішити питання вичинки й пошиття хутряних виробів буде легше, адже за умови попиту на таку послугу знайдеться обов‘язково й пропозиція від когось з підприємців. Тим паче, що фахівці і з вичинки, і з пошиття у нас є, хтось з майстрів-умільців знайдеться, щоб навчити цій специфічній справі бажаючих.

Наталія Лупан

Читайте також: Трудова міграція: куди та чому їдуть українці? (ФОТО)