«Кропивницький», перший цього імені. Поскриптум (ФОТО)

  • Сергій Копотієнко
  • watch_later 5 вересня 2017, 20:00

  • visibility 417 переглядів

Ще тиждень тому мало хто в Україні (крім, звичайно, місцевих) ідентифікував Кропивницький. Знали, що таке місто є, знали, що таку назву воно отримало в результаті декомунізації, але на запитання «Де це?» ніяково стисували плечима. І це не дивно – до недавнього часу Кропивницький не мав ідентифікатора, що відрізняв би його від інших подібних міст, яких так багато в Україні. До речі, про це Точка доступу писала ще у вересні минулого року.

Читайте також: Відштовхнутись від «АгроЕкспо» або Як «засвітити» Кропивницький (ФОТО)

Інформація про проведення у Кропивницькому всеукраїнського мистецького фестивалю була озвучена ще в березні нинішнього року. Джерело заслуговувало на довіру – про нього офіційно заявив міністр культури України Євген Нищук. Ініціатором же фестивалю став народний депутат з Кропивницього Олександр Горбунов. 

Втім, нічого конкретного тоді сказано не було – ні про терміни проведення, ні про формат, ні, зрозуміло, про його учасників. Після цього про міністерську ініціативу забули майже на півроку.

Звістку про те, що всеукраїнський фестиваль у Кропивницькому таки відбудеться, і не коли-небудь, а наприкінці серпня – початку вересня, можна порівняти з ефектом грому серед ясного неба. Скептики (таких була переважна більшість) одразу заявили – не встигнуть. Це при тому, що організатори тримали інтригу до останнього – програму офіційно оголосили 19 серпня. Тобто, за 10 днів до початку фестивалю. До речі, така пізня дата стала однім із приводів для критики організаторів – їх звинуватили в тому, що через відсутність вчасної реклами на фестиваль не змогла приїхати достатня кількість поціновувачів мистецтва з інших міст України, що зали будуть порожніми, а сам захід – даремне витрачання бюджетних коштів під час війни та економічної кризи.

Як би там не було, фестиваль викликав значний ажіотаж. Мабуть, ще ніколи місцеві театрали (навіть при наявності щорічних «Вересневих самоцвітів») не бачили стільки вистав за такий короткий проміжок часу. При тому до Кропивницького привезли як голосні хіти («Нація», «Слава героям», «Три товариша»), так і ті, що раніше не виходили за стіни власних театрів, що, втім, не робить їх менш цінними у мистецькому вимірі. Звичайно, не обійшлося без скандалу. Таким можна вважати міждисциплінарну виставу «Чорний сніг» від київського «PostPlay Теaтpу» (втім, із місцевими корнями) – розгнівавшись на реакцію публіки, виконавиця головної (і, в принципі, єдиної) ролі обклала глядачів матом. Дехто з останніх довго думав, що ж це було – нервовий зрив чи таки емоційна імпровізація акторки? Мистецтво – воно таке. Особливо сучасне…

Читайте також: «Жадан і собаки»: музика, яка навряд чи лунатиме в маршрутках (ФОТО)


Втім, у Кропивницькому проводилися заходи на будь-який смак. Це й виставка сучасного мистецтва (місцеві довго думали про смисл граблів у Ковалівському парку), і різнокольорові манекени, не мати світлини з якими стало ознакою поганого смаку, й поетичний марафон, участь в якому брали знакові для української поезії постаті, й весела театральна хода, яку дехто порівнював зі зйомками «Гри престолів» і, звичайно, концерти. Тут організатори теж розвернулись на повну потужність – до Кропивницького приїхали популярні гурти, які формують образ сучасної української музики – Арсен Мірзоян, «Жадан та собаки», «Крихітка», «Без обмежень», «KOZAK SYSTEM», «Katya Chilly Group 432Гц», «Vivienne мort» та «Друга ріка». Втім, інші, що не потрапили до цього переліку, виступили не менш сильно, і тепер, переконаний, у них є в Кропивницькому свої шанувальники. І якщо за світла публіку на площі Героїв Майдану не можна було назвати чисельною, то із настанням сутінків народу значно більшало – сюди приходило по кілька тисяч як мешканців, так і гостей міста. В цей же час уже виступали визнані хедлайнери концерту, даруючи фанам радість живого виконання.

Про недоліки. Основний – занадто пізнє «запалення». За традицією «розкручених» фестивалів, про точну дату подібних заходів потрібно повідомляти мінімум за півроку. Так само, як і про склад учасників. Причина проста – чотири з шести фестивальних днів припадали на робочі дні. Тобто, бажаючим відвідати заходи, звідки б вони не були, потрібно було брати відпустки.

Читайте також: «Істopія Лізи»: нa Кіpoвoгpaдщині зробили кінoпpoби нoвoгo фільму Oлексaндpa Жoвни (ФОТО)


Другий – проблеми з розповсюдженням запрошень. Тобто, якщо місцеві ще мали можливість дістати щасливі перепустки, то у гостей з інших міст таких шансів практично не було. Саме тому траплялися ситуації, коли перед самими початками тієї чи іншої вистави зали залишалися напівпорожніми – то VIPи не прийшли, то хтось із роботи не зміг відпроситися, то просто життєві обставини змінились. На щастя, контролери швидко зорієнтувалися, запускаючи до залів театралів, що у сподіванні на щасливий випадок покірно чекали біля входів. Тому наступного року (автор цих рядків переконаний, що фестиваль матиме довге майбутнє) потрібно запустити сайт електронного розповсюдження запрошень. Тобто, театрал, заходячи на відповідну сторінку, повинен мати можливість зареєструватися, передивитись перелік вистав, вподобати якусь і тут же (за наявності) обрати місце, з якого він хоче насолодитися грою акторів. Електронна перепустка має прийти протягом кількох годин. І тоді глядач буде переконаним – щоб не сталося, такого-то числа о такій-то годині він прийде до театру/філармонії і безперешкодно потрапить до зали, сівши на вподобане місце.

І, звичайно, про транспорт. Кропивницькі перевізники традиційно «відзначились», проігнорувавши мистецький фестиваль, так само, як і інші подібні заходи, які проводяться у місті. В результаті після 22-00 виїхати з центру було практично неможливо. Таксисти, звичайно, заробили добряче, але це єдиний позитив у цій ситуації. На жаль, у неї не втрутилася міська влада – таке враження, що імідж міста її просто не цікавить.

Але загальні враження – просто надзвичайні! І тепер, за два дні після фіналу у душі оселилось відчуття великої втрати – занадто сильно за цей час ми звикли жити у киплячому ритмі фестивалю. Тому дуже хочеться вірити, що наступного року це феєричне свято повернеться до нашого міста. А за кількадесят років ми розповідатимемо внукам, як було круто на фестивалі «Кропивницький», першому цього імені…

Читайте також: «The Hardkiss» у Кропивницькому: звукова навала, танці та селфі на фоні зірок (ФОТО)

keyboard_arrow_upkeyboard_arrow_down