Людмила Салоїд: Ніхто, крім нас самих, порядок в Україні не наведе (ФОТО)

  • Сергій Копотієнко
  • watch_later 14 жовтня 2017, 11:00

  • visibility 490 переглядів

Цю чарівну жінку знають на Кіровоградщині як багаторічну керівницю регіональної дирекції «Укрпошти». Саме під началом Людмили Салоїд в області запроваджено дворівневе сортування, завдяки чому жителі області вчасно отримують власну кореспонденцію. Також через її ініціативу на Кіровоградщині з’явилися електронні черги. Та й це ще не все. Довівши свій професіоналізм на «Укрпошті», Людмила Миколаївна «пішла» в політику, ставши першою заступницею голови Кіровоградської облради. Нещодавно пані Людмила отримала новий виклик. Втім, про це – далі в інтерв’ю.

Кор.: Людмило Миколаївно, на Кіровоградщині ваше ім’я пов’язують, у першу чергу, з «Укрпоштою». Розкажіть про цей період вашого життя.

Звичайно, та робота запам’яталася насамперед колективом. Коли я очолювала кіровоградську дирекцію «Укрпошти», він складався майже з 3 тисяч чоловік, із них 1100 – листоноші. Саме вони потребували якнайбільшої уваги до себе – крім одягу та взуття, ще й транспорту для пересування. Це була щоденна жива робота з людьми. Тому я до цього часу сумую за своїм колективом.

Вважаю, що на цій посаді мені вдалося досягнути певних результатів. Саме на наших теренах вперше в Україні було проведено реорганізацію підприємства, впроваджено дворівневе сортування. Це був пілотний проект, і він вдався: завдяки йому пошта у кожен район приходить о 9 годині ранку, а не так, як раніше – після обіду або навіть у кінці дня. В результаті люди отримували свою кореспонденцію до обіду, а не під вечір, як до того. У свою чергу листоноші, а крім пошти, вони доставляють значні грошові суми, відчули себе більш захищеними, вчасно повертаючись до власних домівок.

Також нам вдалося реалізувати такий проект, як електронна черга. На жаль, сьогодні вона вже не працює.

Кор.: Чому ви пішли з цієї державної корпорації?

Основною причиною стали принципи. Тоді в керівництві «Укрпошти» дуже часто змінювалося керівництво – директорів призначали за політичними мотивами. Вони ставили такі завдання, які я через професійні та моральні принципи виконувати не могла. Саме тому прийняла рішення написати заяву та звільнитися.

Кор.: Наступний період – робота в обласній раді Кіровоградщини, де ви були першим заступником голови. Чим запам’ятався цей час?

Робота в облраді кардинально відрізнялася від поштової. Я опікувалася комунальними підприємствами, у нас тоді їх було 25. На той момент вони працювали навіть без комп’ютерів. Ви уявляєте? В ХХІ столітті! Дуже добре, що це питання вдалося вирішити надзвичайно швидко. Плюс ми підключили всі ці підприємства до 1С. Також створили мережу, щоб усі спеціалісти могли обмінюватися терміновою інформацією, а керівництво бачило, які проблемо потрібно вирішувати в першу чергу.

Крім того, ми першими в Україні запровадили рейтингові оцінки комунальних підприємств. В результаті кожного кварталу нагороджували три кращі з них. Таким чином ми стимулювали людей поліпшувати власну роботу.

Читайте також: У Кропивницькому представили голову обласного осередку «Основи» (ФОТО)

Також я опікувалася соціальними проектами. Наприклад, в музеї архітектури та побуту у Пироговому ми відновили нашу знам’янську хату: облагородили територію, висадили нові дерева, саме ті породи, які ростуть у садках на Кіровоградщині – груші, вишні, яблука. Зібрали там усіх земляків, а також відкрили виставку, яка демонструє життя та побут населення затоплених сіл. Нашому прикладу наслідували музейні «сусіди» – свої хати привели до ладу представництва Донецької та Черкаської областей. Ми навіть зробили на нашій хатці оригінальний номер – Кіровоградська, 1.

Жива робота в облраді передбачала спілкування з депутатами – потрібно було врахувати думку кожного. Можна стверджувати однозначно – за цей період я отримала новий досвід, який суттєво допоміг мені в майбутньому.

Кор.: Нещодавно вас обрали очільницею обласного осередку політичної партії «Основа». Чим вас привабив цей проект?

Я давно знаю лідера партії Андрія Ніколаєнка – ми кілька років працювали «в одній упряжці». Він сказав: «Я хочу бачити в нашій партії професійних людей справи і, головне – не політиків». Саме до таких я відношу себе – не політиків, а господарників. Не дивно – за плечима 20 років поштової роботи.

Читайте також: Ключові рішення досягнення миру на Донбасі знаходяться у Відні, – Андрій Ніколаєнко

Мене підкупило те, що Андрій Іванович хоче об’єднати в першу чергу справжніх фахівців. Саме це є основою для того, щоб життя в Україні стало кращим. На превеликий жаль, негаразди нині не лише в поштовій галузі, їх вистачає скрізь, куди не кинеш оком. Ми чомусь набираємо якихось іноземців, які за великі гроші обіцяють рай та кисільні береги. Але я переконана, що крім нас самих, ніхто краще порядок в Україні не наведе. Тому я дуже сподіваюся, що об’єднаний середній клас, а саме там – найбільша кількість професіоналів, – може змінити країну на краще.

Кор.: Якими ви бачите перспективи «Основи» на Кіровоградщині?

Як амбітній людині зі здоровим глуздом, мені хочеться, щоб до «Основи» приєднувалася якомога більша кількість людей. Тому моя мета – створити потужну когорту однодумців. Дуже радує те, що люди, яким ця політична сила не байдужа, вже знаходять мій телефон – вони готові підтримати нас різними способами.

Приємно і те, що до нас звертаються не лише з Кропивницького, «Основа» цікавить мешканців переважної більшості районів Кіровоградщини. З нами налагоджують контакт з Голованівська, Гайворона, Благовіщенська, інших міст. І ці люди дуже часто успішно працювали або працюють в контролюючих та правоохоронних органах, мають досвід адміністративної роботи. Наприклад, це стосується Наталі Яворської, екс-заступника голови Бобринця.

Кор.: Для вас це було несподіванкою?

Певною мірою, так. Розумієте, ми тільки розпочали роботу, і вже маємо професіоналів, які хочуть нас підтримати не на словах, а на ділі.

Кор.: З якими труднощами стикнулися в перший час?

Поки що всі складнощі стосуються організаційних моментів – офісу, контактів тощо. Але це проблеми, які зовсім нескладно вирішити.

Головне, неприємно, коли починають навішувати ярлики – колишні, те-се. Я переконана, що через деякий час ця ситуація повториться з політиками, причетними до нинішньої партії влади.

Читайте також: «Україна-2030»: у Кропивницькому представили доктрину розвитку держави (ФОТО)

Людину слід оцінювати за вчинками – що вона зробила, що може, які в неї фахові якості, совість, душа тощо. Це, на мою думку, саме головне. Мені здається, саме тому особа Сергія Тарути (ідеолога «Основи» – Ред.) викликає певні побоювання конкурентів. Подивіться, яка кількість так званих блогерів нині робить усе можливе для того, щоб викривити слова та вчинки цього чоловіка.

Кор.: Хто має шанси потрапити до команди «Основи» на Кіровоградщині? Які вимоги висуваєте ви до потенційних кандидатів?

Головна основа у всьому – фаховость, майстерность, порядность. Мені подобаються слова нашого ідеолога Сергія Тарути, коли він говорив про 3 «П» – порядність, професійність, патріотизм. Тут немає що додати. Якщо ці якості в людини є, все – можна йти, образно кажучи, на війну, можна гори звернути. Моя бабуся говорила: «Краще з розумним втратити, ніж з дурнем знайти». Якщо за роботу беруться справжні патріотично налаштовані спеціалісти, має все вийти.

Кор.: Пані Людмило, відомо, що вашим хобі є вишивання хрестиком. Яких успіхів вдалося досягти у цій сфері?

Коли працювала в обласній раді, в Художньому музеї влаштували виставку до Дня місцевого самоврядування, в якій брали участь і мої роботи. Після неї вони попросили подарувати одну картину на мій розсуд. Я запропонувала обрати будь-яку з виставлених. Там зупинили свій вибір на картині про Україну.

Практично весь вільний час я присвячую вишивці. Мені вдалося відтворити дуже гарну роботу Яна Вермеера «Дівчина з перлинною сережкою». Займалася нею більше року, вишивши більше 40 тисяч хрестиків 80 відтінками кольорів. В результаті вона стала гордістю нашої родини – нею захоплюються і чоловік, і донька.

А взагалі в мене дуже багато вишитих робіт – це і скатертини, і серветки. Крім того, я дуже люблю дарувати власні поробки.

Це хобі, до речі, дуже заспокоює – під час цього заняття в голову приходять різні думки про те, як покращити власну роботу, чого б вона не стосувалася.

Кор.: Пані Людмило, важко бути публічною людиною? Яке ваше кредо?

Я не дуже люблю цей статус. В якійсь мірі мені заважає скромність.

Саме головне для мене – це порядність. Роблячи якісь вчинки, я завжди думаю про те, як подивлюся цій людині в очі через кілька років. Тому моє кредо можна охарактеризувати так – порядність понад усе.

Кор.: Дякую за розмову.

Читайте також: «Основа» починає з Кропивницького (ФОТО)

keyboard_arrow_upkeyboard_arrow_down