Під час благодійного шоу «Танцюю для тебе» у Новомиргороді сім танцювальних пар зібрали майже три тисячі гривень для онкохворих дітей. Представляємо вашій увазі інтерв’ю з одним із учасників цього шоу – Миколою Нейбургером. У свої 20 цей юнак вже має неабиякі здобутки в спорті – наприклад, на останньому Чемпіонаті України з бодібілдингу посів п’яте місце в абсолютній категорії серед юніорів.

Практично всі спортсмени були представниками великих міст, – розповідає Микола. – Виступали люди з Чернівців, Києва, інших мегаполісів. З райцентру був я один. Загалом я мав змагатися в категорії до 78 кілограмів, проте для юніорів поділ на категорії не був передбачений, виступали всі – на одній сцені поруч з тим, у кого зріст під два метри, мав показати себе й той, хто має 170 сантиметрів зросту. А для мене це були перші змагання в житті, я займався в Новомиргороді у спортзалі, з тренером консультувався по телефону. І коли тренер сказав – пробуй, я приїхав на чемпіонат. Тренеру своєму я довіряю – він неодноразовий чемпіон України з боді-білдингу, чемпіон Європи й чемпіон світу. Якщо сказав, що я готовий виступати, то треба пробувати. Може, на відстані не та якість тренування, якби займався під більш пильним контролем, то мав би кращі здобутки, казали судді, що у мене був шанс увійти і в трійку призерів. Пропонували мені трохи підігнати кондиції та їхати на Чемпіонат Європи, проте я фінансово не потягнув би таку поїздку. Витрати цього Чемпіонату я повністю взяв на себе – а це й спеціальне харчування у міжсезоння під час тренувань, і внесок учасника, й грим – тільки грив обійшовся у 800 гривень. А на Чемпіонаті Європи треба було б додати кошти на дорогу, проживання, оплатити візу. Я після Чемпіонату України в Києві залишився – працював на будівництві. Тож Чемпіонат Європи пройшов повз мене.

Кор.: Для дебютного виступу твій результат – дуже гарний. Що допомогло показати себе з виграшної сторони?

Можливо, те, що я займався раніше танцями. Взагалі, думка, що бодібілдери непластичні – помилкова, більшість учасників Чемпіонату України суміщають бодібілдинг з бойовими мистецтвами, я й сам у юнацькому віці захопився змішаними єдиноборствами, їздив у Шполу на тренування, повісив у літній кухні грушу, щоб відпрацьовувати удари. Пробував себе і в стріт-воркауті, а на бодібілдингу зупинився, бо це – найцікавіший спорт, яким я займався. Та можна вкласти дуже багато зусиль у формування свого тіла – і потім не змогти показати себе красиво на сцені. А танці – це завжди видовище, і нас вчили показувати себе.

Кор.: Ти вмієш показати себе. Чи не було після чемпіонату пропозицій спробувати кар’єру моделі?

Ні, я в цій сфері ніяких зв’язків не маю, ніколи не був. У мене свої інтереси, мені цікавий бодібілдинг.

Кор: В чому полягає цікавість цього виду спорту?

Бодібілдинг вимагає гармонійного розвитку тіла. Все повинне виглядати оптимально – навіть надто широкі плечі або надто вузька талія вже будуть знижувати оцінку суддів. І потрібно врахувати всі природні дані при тренуваннях, сформувати потрібну дієту для найкращого результату. Бодібілдинг – дуже індивідуальний вид спорту. Є люди, які займаються у секціях аеробікою, шейпінгом, проте не досягають бажаного результату, бо кожна людина має свій вид метаболізму, інші нюанси. Бодібілдинг – це пошук ключика для формування красивого тіла кожної людини. Є ті, хто приходив до цього спорту, наприклад, у 60 років. Я зараз дуже хотів би створити свій відеоблог і показати на ньому перетворення людини за допомогою бодібілдингу – взяти бажаючого просто з вулиці, який раніше спортом не займався – і показати, якого прогресу він може добитися, якщо підійти до справи з розумом.

Кор: Як правило, бодібілдинг асоціюється з вживанням стероїдів. Як можеш прокоментувати це?

У професійній лізі без цього не обійтися. У кожному виді спорту. Проте треба врахувати, що у Про-дивізіоні виступає тільки один бодібілдер з України, решта – любителі. І ще маю зазначити, що стероїди просто дають можливість м’язам швидше відновлюватися після тренувань. Якщо ви вважаєте, що можна їсти таблетки й від того стати накачаним і красивим, то помиляєтеся. Красиве тіло – це правильне харчування і жорсткий режим тренувань. Якщо ставитися до себе поблажливо, красивої рельєфної мускулатури не досягнути. А перед змаганнями організм взагалі ставлять в специфічні умови – щоб показати м’язи, тіло потрібно «підсушити», тобто знизити рівень жиру до мінімального, вивести максимальну кількість води. Під час тренувань у міжсезоння я споживаю п’ять тисяч кілокалорій щодня, а перед тренуваннями сідав на низькокалорійну дієту, яка передбачає не більше тисячі кілокалорій. Два дні перед виступом спортсмени не п’ють води. Звичайно, якщо людина просто хоче підкачатися і тримати себе у формі, такі жертви не потрібні. Проте я показав, що гарний результат самими таблетками забезпечити неможливо.

Кор: Існує спеціальне харчування для боді-білдерів. Що в ньому особливого?

Таке харчування не тільки існує, його ще й починають випускати в Україні. Є київська компанія, і є підприємство у Світловодську, які виробляють спортивне харчування. Насправді спортивне харчування – це натуральні продукти, у яких високий вміст амінокислот, протеїнів. У більшості випадків виготовляють такі продукти з молока, проте за допомогою мікрофільтрації, гідролізу, очищення у цих продуктах залишається тільки білок – ніяких жирів і вуглеводнів. Іноді комбінують протеїн зі складними вуглеводнями, наприклад, зародками пшениці. Так одержують гейнери. У великих містах навіть офісні працівники нерідко віддають перевагу протеїновим коктейлям замість бутербродів на обід. У Новомиргороді люди ще не сприймають таке харчування.

Так трапилося, що я хотів вчитися на факультеті фізичного виховання, але хоч по балах пройшов, фізичну підготовку здав, набравши 198 балів з 200 можливих, мені чесно сказали, що державного місця для мене не буде. А вчитися на комерційному я б не зміг, у мене є тільки мама. Тому пішов у Бобринецький технікум вчитися на агронома. І не шкодую – там доля звела мене з людьми, які розвивають саме напрямок спортивного харчування, це мене зацікавило, це мені значною мірою допомогло добитися успіхів.

Кор: А продовжувати навчання плануєш?

Цього року вступаю до аграрного університету – зараз обираю між Кіровоградом, Уманню та Білою Церквою, наступного року – на факультет фізичного виховання. Хочу одержати дві вищі освіти одночасно і вважаю, що це цілком можливо, адже фізичні кондиції дозволять мені бути на рівні з іншими студентами, а про біохімію я завдяки першій освіті вже знаю дуже багато.

Я планую присвятити себе тренуванню інших людей, я хочу нести культуру розумного ставлення до свого тіла. А для цього мені треба друга вища освіта – факультет фізичного виховання. Консультувати людей я можу й так, але щоб повноцінно працювати в цій сфері – треба вчитися й мати відповідний диплом. Звичайно, найбільший попит на таких фахівців у великих містах, мабуть, там я й буду шукати себе. Але дуже хотілося б, щоб такий вид спорту, як бодібілдинг, прийшов і в маленькі містечка на зразок Новомиргорода. За останні роки я зрозумів, наскільки мало розвинений важкий спорт у нашому райцентрі. Такі здобутки, як у мене, як у Андрія Гурічева, якого вже немає з нами, на жаль, – це досягнення не завдяки, а всупереч. Це все тримається на ентузіазмі. У нас є тренажерна зала – і в ній чимало саморобних тренажерів. А вони ж далекі від професійних! У сільській місцевості є багато хлопців з гарними задатками для важкого спорту, є бажання займатися – у дуже багатьох, але практично немає умов, крім тих, які ми самі собі створюємо, немає ніякої підтримки.

А приємно було б, мабуть, почути на чемпіонаті України або Європи з бодібілдингу чи важкої атлетики, що участь бере команда з Новомиргорода. Не з Києва, не з Харкова, не збірна – а з нашого району. Просто мало хто готовий над цим працювати. Шкода…


Головне сьогодні