Нова поліція й старі проблеми: що не так з правоохоронною реформою

  • Редакція Точки Доступу
  • watch_later 10 серпня 2018, 10:10

  • visibility 43 перегляда

Реформу поліції свого часу чекали чи не сильніше, ніж всі інші зміни в українському соціумі. На неї було покладено багато надій, вона повинна була стати справжнім проривом в Україні. Але вже буквально через рік після її впровадження стало зрозуміло, що очікування виявилися завищеними. Зараз реформа поліції вже відсвяткувала свою третю річницю, а журналісти розібралися, який результат можна підвести після трьох років, які провали і досягнення є у реформи, і про що говорить остання статистика роботи правоохоронців.

#1

Народна недовіра і патрульний прорив

Місяць тому, 4 липня, в Україні відзначали день Національної поліції. Чиновники, депутати, міністри й інші високопоставлені особи активно вітали поліцейських постами в соціальних мережах. А в Києві розгорнулося гучне святкування – поліцейські пройшли Софійською площею з парадом і піснями.

Але хоч святкування і було масштабним, соціологія показує не таку вже радісну картину. Так, Центр Разумкова та Фонд "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва провели дослідження, в результаті якого виявилося – кожен третій українець зовсім не довіряє поліції, а ще 37% наших співвітчизників швидше не довіряють, ніж довіряють.

До невдач я б відніс оцінку поліції. Три роки, як ухвалено закон "Про Національну поліцію", де прописано, що поліція оцінюється за довірою громадян. Але досі адекватної оцінки діяльності поліції не проведено. Я б дуже хотів, щоб перша оцінка пройшла під контролем громадськості, дуже прозоро, і дала реальну точку відліку, щоб щось міняти в поліції, – говорить про негативний чинник Денис Монастирський, експерт програми реформування правоохоронної і судової систем.

Дійсно, в законі прописано, що рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції. Оцінка цього рівня проводиться незалежними соціологічними службами в порядку, визначеному Кабінетом міністрів України. За три роки нічого так і не було проведено, хоча на початку 2018-го в уряді затвердили документ, згідно з яким за кілька днів має бути проведена незалежна оцінка рівня довіри населення до поліції.

Довіра до поліції падає з низки причин. Одна з них – часті аварії поліцейських. У новинах раз у раз з'являється інформація про різні ДТП за участю правоохоронців, а нещодавно стало відомо, що в ДТП потрапляв кожен шостий автомобіль Нацполіції.

У звіті Рахункової палати сказано, що на даний момент патрульна поліція має 1876 автомобілів, більшість з яких були отримані в 2015-2016 роках. Однак правоохоронці не можуть експлуатувати 79 своїх машин через їх технічну несправність, а понад 300 автомобілів і зовсім були розбиті в аваріях.

Непрофесіоналізм, невміння діяти в складних ситуаціях призводило до загибелі багатьох поліцейських; потім, недбале ставлення до автомобільного транспорту – відомі цифри, скільки вони машини побили. Цей мінус зараз сильно проявляється, така ложка дьогтю в бочці меду. Але тепер цей мінус треба виправляти, бо поліцію перестали боятися і почали порушувати, – говорить голова Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.

Проте, створення патрульної поліції експерти вважають одним з плюсів правоохоронної реформи. Фесенко зазначає, що успіх виявився в двох аспектах: в тому, що вдалося викорінити системну корупцію в цьому відомстві, і в тому, що створення цієї інституції з нуля було успішним.

Найуспішніша зараз реформа створення патрульної поліції. Успішність цієї реформи, насамперед, в тому, що кардинально змінився модус існування і функціонування дорожньої поліції, стандарти способів взаємин із громадянами. І, найголовніше, якщо колишня дорожня поліція – державна автоінспекція – була символом корупції, то зараз патрульна поліція змінилася, хоча окремі випадки відновлення корупційних інцидентів теж відбуваються, але це ризик, який всюди і завжди існує. Але, все-таки, як масового системного прояву корупції в Національній поліції немає, а в ДАІ вона була. І це принциповий успіх. Він важливий і як доказ того, що якщо якусь державну інституцію створювати заново, ризики прояви масової корупції будуть мінімальні, – зауважив Фесенко.

Денис Монастирський також упевнений, що створення проекту "Моя нова поліція" і його подальше впровадження можна назвати яскравим і успішним досвідом.

Найяскравіший досвід – це проект "Моя нова поліція", і стосувався він приблизно 1/12 частини української поліції – патрульної. Це був запуск з нуля, і зараз, начебто, 37 міст мають нову патрульну поліцію, з новими автомобілями, формою, людьми. Патрульна поліція у нас управляється окремим департаментом, там своя власна вертикаль влади. Багато хто говорить про те, що патрульну поліцію потрібно віддати назад у владу райвідділів, але я вважаю, що робити це рано, оскільки позитивна тенденція повинна зміцнитися, – говорить експерт.

Щоправда, Монастирський зазначає, що тут є і свої ризики, адже патрульні – це лише один з елементів у великому механізмі поліції, і якщо не будуть реформовані інші її частини, то ця частина рано чи пізно піде зі сцени, залишивши тільки розбиті автомобілі.

#2

Розкриваність злочинів і текучка кадрів

Залишає бажати кращого і розкриття злочинів, яка 2016 року впала нижче 30% – всього було розкрито 154,7 тис. злочинів з 562 тис. 2017-го показники поліпшилися, але не набагато: було розкрито на 40 тис. злочинів більше, а всього їх зареєстрували близько 500 тис. Таким чином, розкриття злочинів минулого року становило близько 40%.

Але варто відзначити, що високим залишається показник розкриття тяжких злочинів – за минулий рік він становив 89,8%. Це найвищий показник, починаючи з 2013 р.

Деякі експерти впевнені, що причина недоробок поліції криється в нестачі кадрів, недоукомплектованості штату і вічній текучці працівників.

Нас всього 126 тисяч штатних посад при некомплекті 17 тисяч, – заявив голова Нацполіції Сергій Князєв на засіданні колегії МВС 27 січня 2018 р.

У свою чергу, голова Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко зазначив, що після реформи поліції з відомства пішло багато професіоналів, що спричинило за собою істотний дефіцит кадрів.

Якщо швидко набрати нових людей до лав патрульної поліції не становило труднощів, то зробити так само зі слідчими, криміналістами та т.п. просто не представляється можливим. Там потрібні люди з чималим досвідом і умінням розслідувати злочини.

#3

Поліція діалогу і "фасадні" реформи

Реформа поліції так і залишилася неоднозначною. З одного боку, дійсно було зроблено чимало кроків, для того, щоб поліпшити застояну систему, яка зжила себе, з іншого – майже нічого із запланованого не увінчалося серйозним успіхом.

Крім зменшення рівня корупції, ще однією позитивною зміною можна назвати створення поліції діалогу, але тут поки рано говорити про реальний, стабільний успіх.

Уже другий рік поліція переймає скандинавський підхід в роботі з масовими мітингами і зборами. Я бачу позитивну тенденцію в тому, що у нас створена переговорна поліція, її називають ще "поліція діалогу". У багатьох великих містах вони виходять на мітинги, без зброї, часто навіть без форми, спілкуються з мітингувальниками, допомагаючи їм реалізувати своє право. І ось це елемент тієї філософії, що поліція повинна бути сервісним органом, а не каральним. У нас це реалізується дуже важко, але є дуже хороші приклади в різних містах, – коментує ситуацію Монастирський.

За його словами, завдання реформи полягало в тому, щоб не тільки поліпшити хороше, але і змінити всю філософію цієї структури. Однак головна мета наразі не досягнута.

Читайте також: На Кіровоградщині водій за 200 гривень хотів відкупитися від патрульних (ФОТО)