06 листопада 2017, 15:40
У Києві відбувся перший хаб інвесторів та громад. Організаторами виступили Програма DOBRE-USAID, Ukrainian crisis media center та Global communities. Участь у заході взяли представники 50 громад, які співпрацюють з проектом DOBRE, експерти різних галузей та інвестори.
Відкрив хаб віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко. Про те, чому й яким саме способом США буде підтримувати децентралізацію в Україні, розповіла у своєму виступі директор регіональної місії Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в Україні Сюзан Фріц.
Обмін досвідом, вивчення унікальних проектів, інформація про законодавчі тенденції та тренди, яким віддають перевагу інвестори – другий день інвестиційного хабу був надзвичайно насиченим. І та інформація, яку активно обговорювали активісти, бізнесмени та посадовці, може бути корисна всім, адже нам жити в цій державі й нам її будувати.
Форма хабу була специфічною – на окремих майданчиках піднімали різні проблеми, деякі з них абсолютно не пов᾿язані між собою. Тому не дивуйтеся різноплановості матеріалів.
Україна має чималий досвід співпраці з донорськими організаціями. Та програма DOBRE має певні відмінності від тих структур, які надавали підтримку, наприклад, на Кіровоградщині, раніше. Якщо досі можна було за умови співфінансування привести до ладу ті чи інші соціальні об᾿єкти, то зараз американська донорська організація прагне створювати виробництво, робочі місця, готова до співфінансування таких проектів, які будуть працювати на нашу економіку.
З проектом DOBRE співпрацюють 50 громад – тобто приблизно кожна п᾿ята ОТГ, що існує в нашій країні, одержує підтримку від американських партнерів. Активісти з цих громад зазначають, що це не значить, що громаді просто дають гроші – їх ще й навчають тим елементарним речам, про які в капіталістичних суспільствах знають успішні бізнесмени.
Один нюанс – DOBRE співпрацює лише з ОТГ і шукає ті з них, в яких є сильний актив. Це й зрозуміло – об᾿єднана територіальна громада має більше повноважень і це дає більше шансів на швидке втілення в життя інвестиційного проекту.
Можна було зробити такий висновок: реорганізуйтеся, проявляйте активність та креативність – і буде вам щастя!
Цікавим, але коротким був виступ бізнес-омбудсмена Альгідраса Шемети, який розповідав про головні правила залучення інвесторів:
Покажіть інвестору, що цінуєте його! – підкреслив Альгіррас Шемета. – Спілкуючись з інвестором, розкажіть, куди збираєтеся витратити і куди вже витратили одержані від його бізнесу податки. Тільки конкретика. Оприлюднюйте ці дані, щоб всі розуміли роль інвестора в житті громади.
Підтримуйте інвесторів. Пам᾿ятайте, що потужні бізнесмени, які готові вкладати гроші в певні проекти, спілкуються між собою і в результаті гроші йдуть туди, де їх приймають з гостинністю.
За останній рік кількість звернень до бізнес-омбудсмена зросла на 40%. І виконуються далеко не всі його приписи. Прекрасне майбутнє буде в тих громадах, які зараз створять собі гарну базу для розвитку, залучивши потужних інвесторів.
На хабі були представлені інвестиційні проекти 50 громад. Чотири з них були присвячені переробці сміття.
Саме тому на заході виступив Ярослав Здерка, очільник Старобогородичанської об᾿єднаної громади, де комунальні служби вже розпочали роботу з сортування сміття і його реалізації.
Він розповів про успіхи й невдачі в цьому процесі.
Спочатку людям запропонували збирати сміття в два баки – один для вторинної сировини, другий – для того, що не підлягає переробці, – розповідає Ярослав Здерка. – Вулицями їздив трактор з двома причепами, щоб сміття з двох різних баків не змішувалося. А потім ми почали сортувати вторинну сировину. Одна людина розбирала це сміття шість днів – і подужала пересортувати половину причіпа! Ми зрозуміли, що треба діяти інакше. Зараз навчаємо людей сортувати сміття так, як це роблять у Європі. Дітям розказують про те, як важливо правильно сортувати сміття в школі, дорослим – у церкві.
Вивезення сміття зараз у нас проводиться за доступним тарифом – 10 гривень на місяць. Проте попри всю проведену роботу не всі здають сміття на вивезення. Найкращий показник в одному із сіл – 65% громадян сплачують за вивезення сміття. Але зміна свідомості людей призвела до того, що якщо раніше по дорозі від села до села на обочинах було одне сміття, зараз скрізь прибрано й проблеми такої не існує. Та працювати ще є над чим.
Своє бачення проблеми переробки сміття презентувала й керівник виробничого напрямку корпорації «Біосфера» Любов Григорян:
7% території України – сміттєзвалища. Ми маємо 6,5 тисяч звалищ санкціонованих і 35 тисяч – стихійних при нормі ЄС 500 полігонів для твердих побутових відходів на країну. Україна втрачає завдяки відсутності системи переробки макулатури 2,4 мільярда гривень, полімерів – 4,8 мільярда, скла – 2 трильйони гривень.
У розвинених країнах стимулюють переробку сміття різними способами – надають податкові пільги тим підприємствам, які використовують вторинну сировину, зобов᾿язують використовувати у продукції продукти переробки сміття. Хто використовує не вторинну сировину, а продукти прямої переробки нафти, сплачує акциз. І споживач бачить різницю в ціні. У Швеції діє сміттєва поліція – і якщо виявляють неправильне сортування, люди сплачують високі штрафи. Переробні підприємства працюють на повну потужність, бо їхня продукція затребувана. В Україні такої підтримки немає.
Ми, корпорація «Біосфера», переробляємо пластикові відходи на гранули й виготовляємо товари домашнього вжитку під торговими марками «Фрекен Бок», «Смайл», «Бонус». Завдяки нам з᾿являються целофанові пакети в супермаркетах, губки для миття посуду, пластикові бокси для харчових продуктів. І ми не маємо ніякої стабільності – ми не знаємо, коли і яку сировину нам привезуть на переробку, не можемо прогнозувати свою діяльність. Від представників торговельних мереж приходять побажання, наприклад, щодо якості пакетів для сміття, які повинні мати таку поверхню, яку з перероблених пакетів не отримати. Для європейців прекрасні глянцеві пакети для сміття – це марнотратство. Але не для українців, – наголосила Любов Григорян.
Зараз підготований пакет законопроектів щодо поводження зі сміттям, який буде розглянутий у 2018 році. І тоді ситуація може змінитися.
Цікаво, що у Новомиргороді громада вже має досвід перетворення сміття з проблеми на ресурс. І мова не лише про підприємців, яку скуповують вторинну сировину. Наприклад, гімназисти зібрали макулатуру, щоб забезпечити свій навчальний заклад вільним доступом до інтернету за допомогою «вай-фаю» у тих приміщеннях, де покриття було відсутнє. Волонтери збирали твердий харчовий пластик – кришечки від пластикових пляшок. І одержані кошти від здачі цієї вторинної сировини були спрямовані на придбання протезів для учасників АТО.
У студії Андрія Поліщука «Фотозебра» встановлені контейнери для здачі використаних батарейок. Просто для того, щоб не забруднювати навколишнє середовище. І громада з готовністю відгукнулася на всі ці ініціативи!
Може, варто знайти гідну мету, на яку ми зможемо зібрати кошти за допомогою сміття, і повторити досвід?
Близько години часу було відведено для виступу експерта Матвія Нікітіна, який розповів про демографічну ситуацію у нашій країні. Зокрема, за його даними, в Україні через шалену міграцію залишилося близько 27 мільйонів людей:
Я знаю одну компанію, яка минулого року виконала замовлення – 800 тисяч українців для роботи в Польщу. За кожного завербованого робітника компанія одержала 60 доларів. Цього року – наступне замовлення – півтора мільйони українців. І таких компаній діє чимало!.. У місті Берегове за три роки населення зменшилося з 26 до 12 тисяч людей. Я бачив села, де живуть тільки пенсіонери, де ніхто не замикає будинків, бо красти нікому, де у дворах залишені автомобілі… Правда, я бачив це не у нас, а в Прибалтиці, звідки молодь у пошуках кращої долі поїхала у Європу. Я не хочу такого майбутнього Україні…
…І для того, щоб Україну чекала краща доля, представників ОТГ вчили, як працювати з інвесторами, аналізували бізнес-плани, знайомили ініціаторів створення проектів з людьми, готовими вкласти в ці проекти гроші. А ідеї показували, що в України майбутнє є!
На Миколаївщині Галицинівська громада розпочала вирощування лаванди і зі своєю продукцією вже вийшла на ринок ЄС. Херсонщина прибула з презентацією нового продукту – солодощів з перероблених кавунів. Інші проекти були спрямовані на вирішення транспортних проблем, на створення вітчизняного якісного посівмату. Дуже багато громад почали зводити сонячні електростанції чи мають намір зробити це найближчим часом – і так само багато проектів стосувалися створення підприємств, що продукували б тверде паливо з відходів. І найголовніше – люди дізналися про ті сільські (!) громади, які вже не очікують коштів від когось і стали донорами для держави!
Інвестори активно спілкувалися з представниками громад – збільшення повноважень дозволяє створювати документальну базу для залучення інвестицій значно швидше і бізнесмени це відчувають.
Поки що ми могли тільки спостерігати за тим, як налагоджували співпрацю представники Маловисківської, Новоукраїнської та Бобринецької громад. Та, сподіваємося, у наступному інвестиційному хабі будуть представлені інші громади Кіровоградщини, адже ми теж хочемо бути господарями у своєму домі, а не обслугою в чужому.
Читайте також: Децентралізована Соколівка: перші успіхи об'єднаної громади (ФОТО)
Головне сьогодні
