26 квітня 2023, 19:00
Радість, сльози, інколи – аплодисменти. У кропивницькому шпиталі фізичні терапевти займаються реабілітацією військових. А коли ті відновлюються, кажуть, переживають всю гамму почуттів. Про болісний, але надважливий досвід українських медиків, читайте у матеріалі Точки доступу.
Юрію 32 роки. Він із Лисичанська. Військового ми заскочили за заняттям на реабілітаційному велосипеді. Поряд стоїть милиця. Поранення він отримав п’ять місяців тому, тепер відновлюється у шпиталі. Медики призначили йому лікувальну фізкультуру та електроміостимуляцію. На реабілітації Юрій втретє. Нині, радіє, бачить явні покращення.
Ми штурмували будівлю на Донецькому напрямку, потрапили під мінометний обстріл. Я отримав поранення – ушкодження трьох нервів. Спочатку не міг ставати зовсім на ногу. Зараз можу на неї ставати, давати невеликі навантаження, скільки можу, бо не тримають колінний суглоб і гомілковий навантаження, тож доводиться ходити в ортезах.
Ураження периферичної нервової системи, а простіше – ушкодження нервів уламками – це те, з чим у медзаклад військові потрапляють найчастіше. А загалом у них діагностують різні види травм, переломи та контузії.
Є і пацієнти, які отримали травми в побуті. До прикладу, один із чоловіків, який нині проходить реабілітацію у відділенні, пірнув униз головою в водойму та зламав шийний хребець.
Спеціалісти допомагають пацієнтам відновитися та повернутися до нормального життя, – розповідає фізичний терапевт відділення фізичної та реабілітаційної медицини Аллан Єпіков.
Плюс до всього, як це не дивно – грижі, протрузії дисків, загострені внаслідок надмірного навантаження, до якого здебільшого люди до війни не були готові. Тобто – це не лише травми, пов’язані з зовнішніми чинниками. Тут надається реабілітаційна допомога. Найголовніші функції фізичних терапевтів – це зняття болю, покращення рухливості в суглобах та покращення якості життя в цілому.
Найскладніше працювати з пацієнтами, які мають множинні ураження. До прикладу, коли уламок пошкодив спину та уразив стовбур хребта, плюс є ураження ноги, або її ампутація. Реабілітація в різних випадках може тривати від двох тижнів і до кількох років.
Аби пришвидшити цей процес і зробити його більш ефективним, наші медики постійно розвиваються, каже фізична терапевтка відділення Оксана Бондаренко.
Травми, отримані військовими, вимагають від фізичної терапії, реабілітації, мобілізації всіх інтелектуальних ресурсів, бо ключова наша задача – зробити максимум за найкоротший термін. Хоч ми й базуємося методично на тому, що використовувалося в попередні періоди практики. Але практично щодня вивчаємо передовий досвід і адаптацію відомих методів і, власне кажучи, самі апробовуємо деякі методики, які не були поширеними, але, як показує наш досвід, є цілком дієвими.
Роман розробляє у відділенні реабілітації руки. 30-річний захисник родом із селища Компаніївка розповідає, що нині фактично наново вчиться їсти, ходити, рухатися.
Поранення отримав під Бахмутом п’ять місяців тому. Уламок залетів у шию і пошкодив нервовий канал, який відповідає за рухливість та чутливість верхніх кінцівок. Я взагалі потрапив сюди лежачий. Ходити почав місяця півтора тому. Права рука була прикута до корпусу, не міг нею практично шевелити. Спеціалісти мені тут праву руку оживили, ліва ожила раніше, лишається тільки працювати.
Він говорить, що процес відновлення досить складний і тривалий. Але оптимізму чоловік не втрачає.
Зранку до обіду ще сили є ходити й займатися. А до вечора тіло настільки важке, що важко навіть лежати. Але я не шкодую, що такий. Навпаки – горжуся. Але таким лишатися не збираюся, в мене великі плани на майбутнє. Нерви заживуть, все буде добре. Слава Україні!
Для реабілітації військових у закладі є все, – кажуть спеціалісти. Потрібні лише робочі руки та час.
Керівництво шпиталю відгукується на наші прохання. Також дуже велика подяка волонтерам. Але проблема є з фахівцями, оскільки реабілітація в нас почала розвиватися не так давно – тільки від початку медреформи. І на даний час фахівців мало, – говорить Аллан Єпіков.
Медики підкреслюють, що найбільша проблема в їхній роботі – це обмежений час реабілітації військових. Цивільна людина може приділити своєму здоров’ю значно більше часу та уваги.
Також вони зазначають, що на рівні держави має бути більше навчальних програм для реабілітологів із залученням закордонних фахівців. Бо для українців цей досвід відносно новий, болісний, але дуже потрібний.
Фізична терапевтка Оксана Бондаренко розповідає про емоції, які викликає у спеціалістів результат роботи:
Це вся гама почуттів. Спочатку ти можеш не повірити, потім зрадіти. Часто це не просто радість, а справжній вибух емоцій. Бо результати для цих чоловіків і жінок – це якість їхнього подальшого життя. Тому, звичайно, радість, сльози, інколи – аплодисменти.
Читайте також: У Кропивницькому відбудеться забіг на підтримку військовополонених
Головне сьогодні
