Рік Гройсмана: політичні перемоги та провали уряду (ФОТО)

Більше року Кабміном керує наймолодший в історії країни Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Робота його уряду запам’яталася раптовим збільшенням розміру мінімальної заробітної плати. До його досягнень ЗМІ відносять також субсидіювання населення, запровадження електронного декларування, яке, хоч і з перебоями, та все ж таки працює, збільшення фінансування оборонного сектору на рівні не менше 5% ВВП. До поразок - Державне бюро розслідувань так й не запрацювало, пенсійну реформу не розпочато, а військкомати так й не перетворились у єдині центри обслуговування військових.

Більш детально про здобутки та поразки очільника уряду «Точка доступу» дізнавалася у провідних українських експертів.

Руслан Бортнік, виконавчий директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики

Три з плюсом-чотири з мінусом - так оцінюю його роботу не тому, що Гройсману вдалося здійснити глобальні реформи, а тому, що була низька база очікувань. Від Гройсмана очікували насамперед стабілізації. Чого йому вдалося досягти? Якоїсь консервації на рівні коми, без будь-якого прогресу в реформах і економічного зростання. До «плюсів» можна віднести стабілізацію економічного, фінансового сектору - курс гривні в цьому році піднявся на 10%. Вдалося уникнути великих скандалів всередині уряду та збалансувати інтереси фінансово-політичних груп в Україні.

Серед «мінусів» - невиконані ключові обіцянки: боротьба з корупцією, невідремонтовані дороги, уряд уникав діалогу щодо тарифів. Більш того, уряд сам був джерелом кількох криз: підвищення тарифів, ріст інфляції, блокада на Сході, а також абонплата за газ, яка спочатку ним просувалася, а потім відмовилася, дискурс щодо пенсійної та аграрної реформ. Все вищепереразоване - ті сфери де уряд сам продукував кризи.

Олександра Решмеділова, аналітик міжнародного інформаційно-аналітичного центру Росія-Україна

Якщо подивитися на кількісний показник виконаних обіцянок, то у самого Гройсмана цей рік був досить непоганим. Частина його обіцянок знаходиться ще в процесі і їх складно відстежити. На рахунок того, що вдалося і, що ні. Реформа доріг була невдалою й вимагає допрацювань. В більшості своїй це був ямковий ремонт - зійшов сніг, зійшов і асфальт.

Пенсійна реформа, яка зараз анонсована, є багатошаровою. По-перше, це підвищення трудового стажу - замінюється поняття підвищення пенсійного віку на трудовий стаж, страховий стаж та інші поняття. Йде підміна понять для того, щоб показати людям, що пенсійний вік не підвищується, а з іншого боку тихо робити свою справу відповідно до вимог МВФ та інших західних партнерів.

З позитиву - уряду досить непогано вдається комунікація, адже Прем'єр-міністр добре спілкується як з пресою, так і з усіма фракціями. Він став більш відкритим, ніж два попередні уряди.

Олександра Охрименко, президент Українського аналітичного центру

Володимир Гройсман розповідає про зростання економіки, але поки це мало помітно. До успіхів можна віднести підвищення розміру мінімальної заробітної плати. Все інше, що він собі приписує, у тому числі зростання зовнішньої торгівлі, ніякого відношення до нього не має - ціни на світовому ринку на метал піднялися.

Якщо подивитися в цілому, то за 2016 рік було падіння ВВП. Провальною була й реформа ЖКГ, так як на сьогодні борги населення складають уже майже 30 млрд гривень. Такі неймовірно великі борги є прикладом того, що реформа провалилася. Про пенсійну реформу мова йшла ще в минулому році, але далі розмови справа не пішла.

Валентин Землянский, експерт з питань енергетики

Основна проблема Гройсмана - це відсутність довгострокової стратегії як для розвитку економіки, так і для виходу із кризи, енергетичної в тому числі. Відсутність такої стратегі не дозволяє враховувати інтереси споживачів. У нас на першому місці, на жаль, стоять інтереси монополістів.

Він почав з підвищення тарифів, у нього це добре вийшло, далі все йшло в тому ж ключі, закінчуючи наслідками блокади - абонентською платою за газ. Тема відмови від російського газу почалася при Яценюку. Нам дійсно зараз вистачає поставок з Європи, але за однієї простої причини, що просто немає попиту. У нас просто обвалилася промисловість і відповідно знизилося споживання.

В енергетичній галузі обіцяли реформу газового ринку, її не сталося, прийняли закон про електроенергію, але це на далеку перспективу, і ще не зрозуміло, як її будуть реалізовувати.

Читайте також: Ціна позики: що чекає на українців після підписання Меморандуму з МВФ.

Олександр Кава, екс-заступник міністра інфраструктури

З реконструкцією доріг він (Гройсман – ред.) не впорався - тверда двійка. Сьогодні обсяг фінансування доріг залишився на мізерному рівні. Якщо такими темпами його продовжувати, то для того, щоб відремонтувати всю мережу, потрібно більше ста років. Залізниця працює - це вже великий плюс, але питання оновлення рухомого складу в тих об'ємах, в яких необхідно, поки ще не завершене.

Уряд зі своєї сторони ще не вирішив питання підтримки залізниці, на відміну від європейських залізничних доріг, українські ніякої підтримки з боку держави не отримують. З іншого боку, корупційна  система вантажних тарифів також продовжує діяти, як і раніше, і в цьому плані Володимир Громйсман також нічого не зробив.