Відчути на собі: чому Pole dance - це грація, сила та креативність (ФОТОРЕПОРТАЖ)

  • Таміла Чорноморець
  • watch_later 24 січня 2019, 13:50

  • visibility 333 перегляда

В Україні про Pole dance дізналися порівняно недавно, однак він вже встиг завоювати прихильників. Навчитися танцювати на пілоні можна у фітнес-центрах та спеціалізованих школах танцю. Спеціалісти говорять, що Pole dance створений для того, аби вдосконалювати власне тіло.

Кореспондентка Точки доступу випробувала на собі цей вид спорту. З результатами експерименту, а також думками і рекомендаціями професіоналів, пропонуємо Вам  ознайомитися у даному матеріалі.

#1

Відчути на собі, або "Як я спробувала Pole dance..."   

Pole dance в Україні дав про себе знати відносно недавно. Однак для багатьох цей вид спорту став невід'ємною частиною життя. Переважна ж більшість лише чули про нього. Проте, ще й лишилося чимало українців, які скептично відносяться до рole dance.  Зачасту такі люди асоціюють ці заняття зі стриптизом. Головним аргументом у них, звичайно ж, є наявність пілона, або як в просторічному сленгу говорять "шест" чи просто "труба". І ще кілька аргументів у них точно є "про запас".

Та що приховувати, навіть моя мама, побачивши фото пробного заняття для цього матеріалу, шоковано запитала "Чим це ти займалася? Що це за робота така?". І я не впевнена, що вона все ж повірила в мої пояснення про вид спотру та про експеримент для репортажу.

Із захопленням та, мабуть, навіть відкриттям для себе, прибіг одного дня і наш фотокор Саша Козловський в редакцію. Він розповів, що виконував замовлення на фотосесію у студії «ROYAL Pole Dance» та запропонував спробувати й нам.

"А ви знали, що це вид спорту, а не стриптиз? Тим більше, там пробне заняття безкоштовне. Хто зі мною?", - закинув ідею Саша.

Вирішили, що потрібно обрати когось одного. Погляди команди зійшлися на мені, завжди готовій всунути свою голову та носа у щось новеньке.

"Звичайно піду! Чого б і ні", - відгукнулася я впевнено.

"Враховуючи, що вже півроку я ніяк не відновлю заняття в спортзалі, це буде мені ще й чудова нагода випробувати свої сили", - промелькнули думки.

Домовилися.

В першу чергу потрібно записатися на заняття. Знаходжу в мережі контакти студії.

Телефоную...

«Алло. Студія «ROYAL Pole Dance». Слухаю Вас, чим можемо допомогти»

«Доброго дня!  Можна  записатися до Вас на пробне заняття?...» 

«Звичайно, можна. Так, безкоштовно. На котру годину Вам зручно? Який би напрямок хотіли обрати? Пілон? Гарний вибір! Чекаємо на Вас».

Усе! Чудова ідея. А чому б і ні? Здається, це не так вже й складно. Це ж не прес качати 100 разів, чи на  біговій доріжці запинатися або штангу на плечі пхати.

День «Х» настав. Звечора старанно приготувала майку та шорти, як і порекомендувала адміністраторка. Думки зібрала докупи і «гоу» за гарними формами, ой!, тобто гарним репортажем.

Ранок видався морозним, однак сонце в унісон із моїм задоволеним «фейсом» сяє навсібіч, освітлюючи центральну вулицю. Впевненими кроками доходжу до потрібної будівлі. Студія на третьому поверсі. З кожним кроком впевненість починає все наполегливіше вмикати «задню».  

Прийшла занадто рано. Двері студії ще зачинені, а голос із-за правого плеча шепче «нащо воно тобі треба, краще б на якусь засідачку сходила б», а сумління із лівого наказує «стій на місці, не смій тікати, гарна можливість для себе». У битву двох голосів вмішується третій, але вже десь із реальності «Ви до нас?».  Гмм.. певно, що так. Тепер вже точно пізно вмикати «задню».  

Заходжу в двері. Високі, блискучі труби, ой!, тобто пілони, струнко стоять у рядочки посеред просторого залу із ламінованою підлогою та просто величезними дзеркалами на всю стіну. Нікого ще немає, лише я й адміністраторка, яка люб’язно показала роздягальню, шафку для речей, та попередила, щоб не поспішала роздягатися, бо зранку дещо прохолодно.

Її слова чи то я не дочула через хвилювання, чи проігнорувала. Повільно починаю стягувати щільно облягаючі джинси, вивільняючи із їх «полону» стегна. Чуються дзвінкі голоски, і до роздягальні заходять кілька дівчат. 

«Привіт! Теж вирішила спробувати?»

Розумію, що ці слова направлені до мене досить знайомим голосом. Обертаюся.

«О привіт, Наталко! Ти теж тут» - вимовляю я зніяковіло.

«Та я вже давно тут займаюся» - відповідає Наталя.

І тут мені стало ще більш соромно, уявляючи, що мої "спортивні супер-вміння" бачитиме хтось знайомий.

Але діватися нікуди. Навкруги підтягнуті дівчатка впевнено дефілюють у коротесеньких шортиках, які спочатку мені здалися трусиками. Говорять про якісь комплекси вправ зі словами, які мені здаються іноземною мовою.

Прийшла тренерка. Пересуваємося в зал для занять. Заламуючи від сорому руки, дивлюся, як готуються дівчата, беруть килимки. Невпевниними кроками пересуваю своє тіло до купки із карематами, беру верхній та кладу біля крайнього пілона десь позаду, майже в куточку.

Дівчата вже викручуються на пілонах, а я розгублено чекаю, доки тренерка Катя скаже своє слово. 

Час «Х» настав. Катя дає клич, що починаємо розминку.

Елементарні ніби вправи, зовсім легкі. Намагаюся розшевелити своє тіло, заклякле чи то від холоду, чи від сорому. Легке тепло починає розливатися по м’язах. О! Та з розминкою я справлюся не гірше інших.  Вже починає з’являтися більше сміливості. Мені це до вподоби. Що ж далі?

«У нас сьогодні статика, тому фіксуємо пілони, - виголошує тренерка, – а для початківців буде динаміка, тому у вас лишається на місцях».

«Що? Яка статика, яка динаміка? Невже я буду стрибати в обіймах із тим пілоном», - вперто коментує слова тренерки мій мозок.

Катя вправно чіпляється за пілон. Стрибок, захват, переворот, щось там ще, якась «галочка». Спостерігаю за цим приголомшено та із захватом. Учениці отримують завдання відпрацювати показаний елемент. До мене ж підходять індивідуально.

«Спочатку спробуємо зробити «жабку». Беремося правою рукою зверху, ліву ставимо нижче. Робимо крок лівою ногою, відштовхуючись правою ногою, закидаємо її на пілон та захоплюємо під коліно, закидаючи ліву ногу ззаду пілону на праву і прокручуємося».

«Що-що!?» - єдина моя реакція, яка беззвучно відобразилася в моїх очах, на вказівки Каті.

«Так. Звичайно, зрозуміла. Зможу», - проговорюю вже вголос.

Та, виявляється, не все так легко. Руки вперто зісковзують із пілона, втримати своє тіло на ньому дуже важко, та ще й виконуючи якісь елементи.

В цей час дівчата впевнено та сміливо пурхають у повітрі, обвиваючи пілон, сумлінно виконуючи усі «захвати-підйоми-перевороти-галочки», які показала тренерка. Час від часу забуваю про отримані мною вказівки (до речі, вже ми перейшли від «жабки» до «сонечка») та захоплено спостерігаю за цими граціями.

«І я так хочу, - пропливають думки .- Але як же болять руки. Чи то тіло таке важке, що руки не в змозі його на пілон підняти.  Чи м'язи не слухаються мене».

Долоні печуть, певно, будуть мозолі. Коли вже це скінчиться?! Скільки ще там лишилося? Ага, ще 15 хвилин і кінець моїй ганьбі.

«Покажіть тепер усі елементи, які ми сьогодні вивчили», - підійшла до мене тренерка.

І я починаю ЦЕ РОБИТИ. Руки болять, долоні печуть, ноги побиті об пілон. Але я це роблю. Юху! Та в мене виходить. Забуваю про біль, сором і ганьбу. Це просто супер! Хочу ще! Хочу стати як дівчата! В мене вийшло!

Тренування закінчилося.  Із задоволеним «фейсом» випливаю зі студії. Аж в голові паморочиться.  Де-не-де відгукується лише легка втома. М'язи залиті приємним теплом у перемішку із ледь відчутним болем. Купа вражень і не менше натхнення продовжити робочий день у гарному настрої.

Хочу ще!

#2

Більше витривалості та креативності 

Про рole dance від учениці студії

Мій експеримент закінчився гарними враженнями, позитивом та мріями відвідувати такі тренування.

Однак, ми поспілкувалися із ученицею студії Наталією Нічишиною, яка займається тут уже три роки та поділилася своїми досягненнями й результатами.

Наталія Нічишина, 20 років

Займаюся пол-денсом. Нещодавно почала займатися і на кільці. Після пілона на кільці набагато легше, оскільки вже є сила в руках, є розуміння, що таке шпагат, переворот і подібні вправи. В дитинстві займалася бальними танцями, але потім отримала травму. Раніше взагалі була дуже "далека" від спорту. Близько трьох років тому в Дендропарку я побачила майстер-клас від цієї студії й подумала, що я так не зможу. Однак мене запросили на пробне заняття. Коли тільки прийшла, було дуже тяжко. Згодом "втягнулася".

За словами Наталії, насправді, щоб займатися пол-денсом, не потрібна навіть базова підготовка. Можна "з нуля" прийти, а в студії покажуть певні вправи, які будуть укріплювати м'язи. Так поступово напрацьовуються сила й гнучкість.

"Мені подобається те, що це вертикальні танці і вертикальний спорт. Це якесь відчуття польоту. Крім того, в мене збільшилася витривалість, сила, я стала більш гнучкою. Також, мабуть, стала більш креативною, адже тренер показує якісь елементи і я їх можу поєднати у своїй голові у зв'язку, далі - у танець. Це мене розвиває і фізично, і духовно".


Дівчина розповіла, що виступала на звітних концертах минулого року, а тепер мріє взяти участь у змаганнях всеукраїнських та міжнародних. Близькі люди до захоплення Наталії ставляться позитивно.

"Вони розуміють, що це спорт, який не має ніякого еротичного підтексту. Пол-денс поділяється на "екзотик" і "спорт". "Екзотик" - заняття на пілоні на підборах, там більше танців, і, можливо, навіть якийсь еротичний елемент там присутній. Те, чим займаюся я, - це спортивний напрямок, як вид акробатики.

#3

Про рole dance від професіоналів

Катерина, тренер студії танцю та акробатики  «ROYAL Pole Dance»:

"Пол-денс - це вид спорту. Дівчата займаються для підтримання форми, для розвитку. Це певний відхід від спортзалів. Вони пробують, їм цікаво, адже в спортзалах часто стає нудно, бо там одне й те ж. А пілон їм подобається, адже кожного разу це щось нове, щось цікаве, нові елементи. У містах України і закордоном проводяться численні змагання із пол-денсу. Навіть зараз одна із наших тренерок готується до чемпіонату в Італії. Я також була на чемпіонаті у Вінниці, де брали участь дівчата зі Швеції, Італії та інших країн світу. На змаганнях учасниці себе показують, дивляться на інших, щось нове для себе беруть.


Люба, адміністратор професійної студії танцю та акробатики «ROYAL Pole Dance»:

"Працює у нас 6 тренерів за різними напрямками. Деякі ведуть кілька напрямків одночасно. Наприклад, Катя раніше була нашою ученицею, а сьогодні вже тренер із пол -денсу й акробатики на повітряному кільці.

Тренування є на різний час: як зранку, так і ввечері. Є система різноманітних абонементів. По одному абонементу можна відвідувати різні заняття.

Вікових та вагових обмежень немає. Єдиним обмеженням може стати протипоказання від лікаря у зв’язку з травмами чи іншими проблемами зі здоров’ям. Маємо групи від 4 до 12 років, та від 12 до 60 років. Нашій найстаршій учениці 63 роки. 

Вправи на пілоні задіюють усі групи м’язів. Завдяки цьому можна за короткий проміжок часу привести себе у форму, або ж підтримувати її. В залежності ж від того, яку мету ставлять перед собою наші учениці, можна підібрати різні напрямки тренувань. Даний вид спорту сьогодні дуже популярний.

#4

 Що таке рole dance?

(інформація із відкритих джерел в мережі Інтернет)

Танець на пілоні, пол-денс, танець на жердині, пілонний спорт — вид спорту, який поєднує танець із гімнастичними вправами на пілоні (жердині). Танець на пілоні визнаний видом фітнесу, який базується на аеробних та анаеробних вправах. Поєднує в собі елементи танцю та акробатичні трюки. В цих вправах пілон використовується як снаряд, партнер та тренажер.

Танець виконується на трьох рівнях:

  • високо на пілоні виконуються складні трюки.
  • навколо пілона — різноманітні крутки (обертання).
  • в партері — танцювальні елементи, що демонструють гнучкість та пластичність.

Танець на пілоні походить від китайської циркової акробатики (китайський цирковий пілон) та індійської йоги на шесті (Маллакхамб йога).

Цей стиль вже давно відокремився від стриптизу і став абсолютно самостійним жанром. Він проник як в артистичну, так і у фітнес індустрію, зробивши переворот, і давши шанс людям проявити себе без збитку для репутації і сім'ї.

Найбільшого розвитку танець на пілоні досягнув у Європі, США та Австралії. Міжнародне пілонне танцювальне співтовариство росте з кожним днем, з 2003 року проводяться різноманітні міжнародні конкурси і чемпіонати. З метою відокремлення танцю на пілоні від стриптизу, а також для акцентування атлетизму та артистизму, правила таких змагань забороняють оголювати тіло, використовувати інтимні рухи та жести під час виступу конкурсанта. Зазвичай на змаганнях танець на пілоні поділяється на дві категорії: «artistic» («художній») та «fitness» («спортивний»). У першій, окрім трюків, важливу роль відіграє хореографія, образ, постановка танцю. У категорії «fitness» найбільше значення має фізична підготовка, складність елементів та чистота їх виконання.

Попри те, що в Україні про pole dance дізналися порівняно недавно, він вже встиг завоювати прихильників. Навчитися танцювати на пілоні можна у фітнес-центрах та спеціалізованих школах танцю. В Центральній та Східній Україні танець на пілоні вже широко розповсюджений, а в Західній та Південній Україні він тільки розпочинає свою упевнену ходу.

Pole dance створений для того, щоб вдосконалювати власне тіло.

Під час занять м'язи отримують відчутне навантаження, покращується гнучкість. Кардіонавантаження, що розігрівають м'язи та спалюють зайві калорії, виконуються разом з силовими елементами, які направлені на побудову гарного та міцного рельєфу. На заняттях по танцю на пілоні вчаться неймовірному розмаїттю трюків — крутки, виси, стійки на руках та інші акробатичні елементи.

Детальніше про заняття пол-денсом та акробатикою на кільці дивіться у фоторепортажі Олександра Козловського:

Читайте також:  Водохресний екстрим, або чи корисно купатися в ополонці: думки фахівців (ФОТО)

Читайте нас у Telegram та FacebookПідписуйтеся на наші сторінки та будьте в курсі останніх новин.