Як ми голосували

«Ми хочемо додому. І щиро сподіваємося, що вибори в один тур прискорять цей процес. Слава Україні!» — захисники Вітчизни з Кіровоградщини голосували на Донбасі. А вже за два дні прийняли бій…    

Скільки за історію незалежності України Кіровоградщину хилитало на виборах! Перші десять років нас впевнено відносили до так званого «червоного поясу» — бо більшість голосувала за Комуністичну та Соціалістичну партії України (ще близьку до них Селянську). Потім область на багато років  стала «помаранчевою», ба більше — «БЮТівською» — на виборах 2006, 2007, 2009 років у нас перемагали БЮТ та Юлія Тимошенко як кандидат у президенти. 2012 року якось різко область збільшила симпатії до Партії регіонів, хоча все одно серед партій в нас перемогла «Батьківщина» Тимошенко. І ось уперше Юлія Володимирівна не просто на другому місці. Деінде, як у 102 окрузі (це захід області), Олег Ляшко прямо дихає їй в спину!

У наших ЗМІ давно побутував штамп, породжений самою Тимошенко — «Кіровоградщина — моя політична батьківщина». Зрозуміло — вперше в житті маловідома комусь за межами Дніпропетровська бізнесвумен стала народним депутатом у 1996 році по Бобринецькому округу. Звідти й почала свій переможний (до часу) поступ.

Зате область зберегла за собою статус «лакмусового папірця» всеукраїнських виборів. Результат, отриманий кандидатами у президенти чи партіями на парламентських виборах на Кіровоградщині, майже завжди був близький до загального результату по країні. Категорично відрізняючись, скажімо, від результатів у Львові та Донецьку.

Вперше за останні роки Олександрія проголосувала так само, як уся область. Майже завжди друге за величиною місто область віддавало перевагу Партії регіонів та її союзникам, навіть у 2009 Юлія Тимошенко перемогла на чотирьох округах області, крім Олександрійського. На цих виборах Сергій Тігіпко набрав тут трохи більше голосів, ніж в інших округах, на 1 — 2 відсотка, що погоди не зробило.

Феномен третього місця Олега Ляшка ще буде вивчатися. Та Точка доступу ще у передвиборному випуску прогнозувала непоганий результат цього кандидата на Кіровоградщині, навіть пояснюючи причини — вплив першого заступника по партії в області, перше місце у списку партії Ляшка на минулих виборах саме у нашої землячки тощо....

Менше за все наші земляки хотіли б бачити на посаді президента кандидатів Зоряна Шкіряка,  Василя Цушка та Олександра Клименка. Абсолютний антирекорд за Зоряном Шкіряком — 19 голосів по Кіровоградському округу №100. На інших округах аутсайдери хоча б за двадцять голосів отримали…

Особливу увагу хочеться приділити тим кіровоградцям, які голосували далеко за межами області. Раніше такі теж були — хто на заробітках, хто брав участь у «каруселях» в інших регіонах.

Зараз голосувало чимало призваних у лиху годину до нашої армії. Як це було, Точці доступу розповів кіровоградець Костянтин Поляков (на фото). Його 79-та аеромобільна бригада зараз на Донбасі, вже мала бій з терористами, слава Богу, є лише поранені.   

«Розказую як було. Голосувати ми хотіли. Принаймні абсолютна більшість. Ще близько 18-ї години навіть не сподівалися взяти участь у виборах. Аж ось надійшла команда шикуватися. Організовано було по-військовому. Польовий клуб перетворено на виборчу дільницю. Наскільки я розумію, з юридичної точки зору процес було організовано як виїзне голосування. Три члени комісії, додаткові списки виборців. Жодного тиску з боку командування. Свято демократії. Я, як і більшість тих, хто служить разом зі мною, проголосував за Петра Порошенка. Чому?  Ми хочемо додому. І щиро сподіваємося, що вибори в один тур прискорять цей процес. Слава Україні!

P. S. Що стосується конкретно мене. Як виявилося, мою сторінку у Фейсбуці читає заступник командира бригади по роботі з особовим складом. Потрапив йому на очі і коментар про те, що ми не проголосували зранку і вдень. Він звернувся до заступника командира батальйону по роботі з особовим складом з проханням проконтролювати факт моєї участі у виборчому процесі з обов'язковим звітом у ФБ.

Товаришу підполковник,  поставлена задача виконана в повному обсязі».

Взагалі вибори на самій Кіровоградщині були одними з найспокійніших за всю історію. Журналісти та спостерігачі відверто нудьгували. І слава Богу, нехай усі майбутні будуть такими ж.