Знайомтесь, це – Кропивницький: селище Нове (ФОТО)

Історія

Селище Нове виникло завдяки Кіровоградському чавуноливарному заводу, який почали будувати під тоді ще Кіровоградом у 70-х роках минулого століття. Хоча перший будинок (під №5) був зведений для співробітників саме обласної психіатрічної лікарні. А вже у 1977-му Нове отримало статус селища міського типу.

Чавуноливарний завод був типовим дітищем радянської економіки. Який сенс будувати таке виробництво настільки далеко від родовищ сировини та пального, ніхто не може зрозуміти й донині. Але факт залишається фактом – збитковим завод став уже через десятиліття; криза посилилася в кінці 80-х. Проголошення незалежності стало вироком для ЧЛЗ в буквальному сенсі: усі зв’язки, які поєднували радянську економіку, було розірвано. Інвестувати ж у завод з такими особливостями ніхто не хотів. У результаті вже у середині 90-х років усе обладнання фактично вирізали на метал. Нині на цьому місці знаходиться кілька абсолютно порожніх корпусів.

Паспорт

Відповідно до паспорту Новенської селищної ради, нині на її території проживає 8571 чоловік, з них 1603 – діти різного віку та 1459 – пенсіонери. Працездатними вважаються 5177 чоловік. Правда, переважна більшість із них працюють в обласному центрі та підприємствах, які фактично знаходяться на території Нового («Протеїн», «Градолія», «Креатив» тощо), але податки платять в бюджет Кропивницького. Тому місцева скарбниця особливими доходами похвалитися не може – її «потужностей» банально не вистачає ні на що – буде то ремонт ліфта чи асфальтування проблемної дороги.

Психіатрична лікарня

Її історія починається з 1932 року – тоді на цьому місці був створений 50-ти ліжковий лікувальний заклад типу психіатричної колонії. В період Другої світової війни вона була практично зруйнована, але відтворена після звільнення території Кіровоградщини. До кінця 1963 року психіатрична колонія налічувала 500 ліжок. А вже на початку 1964-го, згідно з рішенням обласної ради, вона була реорганізована в обласну психіатричну лікарню для людей із затяжними і хронічними формами психічних захворювань.

В принципі, лікуванням зазначеної категорії осіб лікарня займається й донині. Плюс зараз тут проходять психологічну реабілітацію учасники АТО з усього регіону.

Також медзаклад є місцем роботи для кількох десятків новенців – з працевлаштуванням на теренах селища доволі сутужно, люди хапаються за будь-яку можливість.

Транспорт

Єдиний прямий маршрут до селища Нового – №274. До речі, його вважають одним із найстаріших у Кропивницькому, адже на відміну від інших, він жодного разу не змінювався. Крім «Газелей», перевезенням новенців займаються ще й два «соціальних» великогабаритних автобуси з Німеччині – школярі, студенти, пенсіонери та інші пільговіки їздять безкоштовно, інші – платять по 4 грн. Проїзд у маршрутному таксі коштує, як і по всьому місту, 4,50.

Перша маршрутка вирушає із селища о 5-50 год., з площі Богдана Хмельницького – о 6-10 год. Остання стартує з центру о 22-30 год., із Нового – о 22-20 год. Дорога в обидві сторони триває близько 35 хвилин, стільки ж, як, наприклад, з центру до Новомиколаївки.

На селищі Новому також є залізнична станція «Лелеківка». Тут зупиняються електрички та окремі пасажирські поїзди.

Крім усього цього, через Нове їздять автобуси до навколишніх сіл, таких як Володимирівка (відправляється з Кропивницької АС №2 о 6-35 та 13-40 год.), Грузьке (7-20 год.), Катеринівка (їде з райцентра у Кропивницькому) та Обознівка (11-30 год., 14-00 год. та 17-15 год.).  

Садочки та школи

Новенці дуже люблять дітей, тому 2 і навіть три нащадка в родині – досить звичайна практика. Тому їх потреби обслуговує одразу два садочка – дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу №16 «Дружба» та №74 «Золотий півник» (такого ж типу). Потрапити до них дуже просто – черг, як в інших мікрорайонах Кропивницького, фактично немає.

В селищі Новому працює два навчально-виховних заклади – загальноосвітня школа І ступеня №37 та загальноосвітня школа ІІ-ІІІ ступенів №10 Кіровоградської міськради. І якщо перша заслужено відноситься до кращих закладів міста такого типу, то друга знаходиться на шляху становлення. Через це кількадесят юних новенців навчаються у таких закладах, як гімназія новітніх технологій навчання (ГНТН), гімназія №9, школи №8, 19 та інших.

«В гостях у казки»

У 1982 році на базі Кіровоградської середньої школи №10 вчитель початкових класів Ірина Русул створила танцювальний гурток «В гостях у казки», а в 1984 році фінансування колективу взяв на себе Кіровоградський чавуноливарний завод. 1987 рік – ансамбль «В гостях у казки» отримує звання «Зразковий художній колектив» та стає лауреатом обласної премії імені Юрія Яновського. Цього ж року Кіровоградський ливарний завод побудував для колективу двоповерхове приміщення.

Школа естетичного виховання «В гостях у казки» є комплексним позашкільним навчальним закладом. Заклад проводить роботу за двома напрямами: художньо-естетичним та спортивним. До художньо-естетичного напряму школи входять хореографічні гуртки. До спортивного напряму – гуртки художньої гімнастики, акробатики й традиційного карате.

За час свого існування «В гостях у казки» виборов величезну кількість нагород, за словами Миколи Русула, директора школи, її колектив уже збився з рахунку. В доробку новенців – перемоги на міжнародних та всеукраїнських фестивалях, місцевим дітям аплодували Анкара, Варна, Прага, Берлін, Париж, Афіни та інші світові столиці.

Заклад має прекрасно оснащену базу, своє приміщення з трьома просторими залами (два хореографічних і один гімнастичний з професійними тренажерами), кімнатою відпочинку, вчительською, методичним кабінетом, роздягальнями, душовою кімнатою, санвузлами та прекрасним зимовим садом.

За словами Миколи Русула, сучасна хореографія вимагає значного фізичного навантаження, тому педагоги закладу розробили спеціальну програму для кожного з учнів.

Сьогодні у школі навчається 338 дітей віком від 5 до 18 років у 16 вікових групах.

Рай для дітей

Але не однією «Казкою» живе селище Нове. Крім, зазначеного колективу, тут є й такі, як «Дебют» (бальні танці), «Софіт», «Посмішка» та «Родзинка». Тому якщо Кропивницький – танцювальна столиця України, то Нове – самого обласного центру.

Втім, крім танців, для дітей тут є все, що тільки душі потрібно – музична та художня школи, секції карате, боксу та бейболу (її вихованці грають у збірних України різних вікових категорій), а також купа гуртків на різні смаки.

Не обділені юні новенці й дитячими ігровими майданчиками, як сучасними, так і тими, що залишилися від радянських часів. Один із таких у місцевих зветься «Карабасом» – він створений за мотивами відомої казки «Золотий ключик», і має незабутній колорит.

Але саме головне – безпека. Селище Нове – тихий мікрорайон, де всі знають один одного. Тому батьки, випустивши своїх чад на вулицю, можуть не переживати за їх безпеку.

Легенди селища Нового

Такі тут теж є. Одна з них пов’язана з уже неіснуючим ливарним заводом. Один із його корпусів місцеві називають «Палацом привидів». Випотрошений «металістами» ще на початку 90-х, він має одну дуже дивну особливість – якщо кілька секунд дивитися в будь-яку точку, а потім відвести погляд, здається, що повз тебе хтось пробіг. Так само лякає візітерів дивна луна – найменший рух викликає дивний шелест, який множиться простором корпусу. Тому здається, що поряд одночасно шепочуть кількадесят чоловік.

І куди ж без свого олігарха. Із селищем Новим тісно пов’язана доля «горілчаної» королеви Ганни Антоньєвої – саме тут вона жила кілька років поспіль. Наприкінці 90-х та почату 2000-их кожну п’яту пляшку горілки в Україні виробляла місцева корпорація «Артеміда». Кількасот новенців працювали на цьому підприємстві, отримуючи більш ніж достойну зарплатню.

Правда, кінець був досить безславним. До цього часу мало хто може сказати, що насправді сталося з «Артемідою». Але можна констатувати – «горілчаної» імперії Ганни Антоньєвої більше нємає. За інсайдерською інформацію, жінка страждає на психічні розлади. Єдина пам’ять, яка залишилася від неї на селищі Новому – приватний будинок у вигляді замку. Нині він руйнується без догляду.

Проблеми

Найбільше проблеми селища пов’язані з відсутністю достатніх сум у бюджеті. Із річною сумою в 14 мільйонів 388 тисяч гривень особливо не розгуляєшся – переважна більшість цих коштів іде на зарплати.

Наразі Нове потребує термінової реконструкції міні-котельні, оновлення мережі водопостачання від свердловин до очисних споруд, капіталього ремонту центральної під’їзної дороги до селища, відновлення паркової зони та покращення транспортного сполучення.

Одним із шляхів вирішення цих проблем є створення об’єднаної територіальної громади з Кропивницьким – нині опрацьовується відповідний проект. Новенці сподіваються, що це питання вирішиться якнайшвидше. В той же час, транспортні проблеми багато в чому вирішать великогабаритні автобуси, 5 з яких селище отримає до кінця року.

Єдине, чого не вистачає Новому – власної водойми. Але за кілька кілометрів від нього розташовані Катеринівське та Обознівське водосховища, де мешканці селища щоліта залюбки купаються. Дістатися туди можна як власним транспортом (автівки, велосипеди), так і пасажирським – через Нове, як зазначалося вище, їздять автобуси до Катеринівки та Обознівки. Дехто з місцевих ходить купатися пішки – за годину можна дістатися до обох водойм.

Поскриптум

Селище Нове – зелене передмістя Кропивницького, місце, де вдосталь чистого повітря, адже на його території немає великої кількості промислових підприємств, та й транспортних засобів тут набагато менше, ніж в будь-якому іншому мікрорайоні. Воно буквально створене для родинного життя. Люди знають один одного, тому «чужі» одразу впадають в око. Через це, випустивши дитину на вулицю, можна не тривожитись за її безпеку. А прогулянки тихими зеленими вулицями принесуть справжню насолоду будь-якій людині

Нове – селище, де кожна без виключення дитина знайде собі заняття до смаку, будуть це спорт, танці, малювання, музика чи щось інше – розгалужена система позашкільної освіти здатна виявити та відшліфувати будь-який талант. В результаті щасливі батьки тільки пишатимуться власними чадами.

Жити тут надзвичайно приємно – привітні усміхнені люди, зелень та чисте повітря кращі за принади будь-якого мегаполісу. Тому якщо ви любите спокійне родинне життя, переїжджайте сюди не вагаючись. Вам тут будуть раді…