„Дніпро – Кіровоград”: чи є вихід з боргової ями?

  • Алла Зейферт
  • watch_later 2 жовтня 2014, 11:58

  • visibility 51 перегляд

Незважаючи на суттєве, більш ніж на 60 відсотків, підвищення тарифів, головний водопостачальник області, водогон «Дніпро-Кіровоград», має чималі борги перед податківцями та енергетиками. Крім того, з наступного року підприємство ще й втратить державну субвенцію на відшкодування різниці у тарифах. Зважаючи на стратегічну роль підприємства у життєдіяльності області, постало нагальне питання: чи є вихід із цієї складної ситуації. На нього відповідає Точці доступу генеральний директор підприємства Роман Ілик.

– Яким чином „Дніпро – Кіровоград” накопичило вищезазначені борги?

– До 1993 року системою водопостачання та водовідведення регіону як єдиним нерозривним технологічним процесом керувало обласне об’єднання „Дніпро-Кіровоград”. Однак рішенням керівництва держави ця чітко діюча схема була штучно розірвана, поділена і передана у власність органів місцевого самоврядування Кіровограда, Знам’янки, Олександрії та Світловодська. Тож кошти, отримані від кінцевих споживачів, надходили безпосередньо на розрахункові рахунки міськводоканалів, які відігравали роль посередників між виробником послуг та споживачами. Внаслідок цього кошти за покупну воду від них надходили за залишковим принципом. Тому в ОКВП «Дніпро-Кіровоград» постійно виникала заборгованість по сплаті податків всіх рівнів та перед постачальниками енергоносіїв та матеріалів. При цьому, отримуючи одну й ту ж послугу, тариф в кожному місті коливався залежно від економічного обґрунтування витрат по кожному підприємству від 6,876 грн. з ПДВ до 19,33 грн. з ПДВ за один кубометр. Крім того, термін затвердження тарифів для кожного підприємства залежав як від дати встановлення тарифу для ОКВП "Дніпро-Кіровоград", так і від своєчасності прийняття відповідних рішень органами місцевого самоврядування.

Для виправлення ситуації та набуття підприємством інвестиційної привабливості обласна рада прийняла рішення про реорганізацію водоканалів міст обласного значення.

Їх приєднали до обласного комунального виробничого підприємства ”Дніпро-Кіровоград”, яке з 1 квітня 2012 року забезпечує весь технологічний процес водопостачання та водовідведення. Це дало змогу застосовувати єдиний підхід до технологічного режиму роботи всієї системи, а також оптимізувати схему роботи обладнання з водопостачання в єдину систему – від водозабору до кінцевого споживача.

- Чи зросли енергозатрати підприємства після переходу на цілодобове водопостачання?

- Дійсно, всіх абонентів у 2012 році перевели на цілодобове водопостачання, у зв’язку із чим зросли й обсяги надання послуги. Але, незважаючи на це, протягом 2011-2013 років відбулося зменшення питомих витрат електроенергії з 1,059 кВт до 0,999 кВт на кубометр. Тоді ж зменшено питомі витрати електроенергії в системах водовідведення з 0,756 кВт на метр кубічний до 0,741 кВт, що також дозволило підприємству зменшити споживання електричної енергії з 50 млн. до 46,5 млн. кВт.год. Прогноз споживання на 2014 рік становить 44 млн. кВт. год.

- Яким ще чином підприємство заощаджувало кошти?

- В ході об’єднання відбулася оптимізація чисельності працівників, в результаті якої кількість працюючих зменшилася на 15 відсотків. Це зменшило фонд оплати праці майже на 10 мільйонів гривень на рік. Також було зменшено витрату паливно-мастильних матеріалів – це близько 624 тис. грн. на рік економії. Ці та інші заходи дали можливість зменшити витрати підприємства за останні два роки більш ніж на 11 відсотків.

- Якщо вдавалося заощаджувати, звідки у підприємства такі борги?

- В структурі витрат ОКВП «Дніпро-Кіровоград» електроенергія складає 29,5 %. Тому розмір тарифів на електроенергію суттєво впливає на фінансовий стан підприємства.

Зростання тарифів на електроенергію та на централізоване водопостачання і водовідведення не відбувається синхронно. Для прикладу, за п’ять останніх років тарифи на водопостачання та водовідведення для населення у Кіровограді збільшилися на 63,3 відсотка. Тарифи ж на електроенергію для підприємств зросли на 163 відсотки. Розмір мінімальної заробітної плати в Україні за цей період збільшився на 101,3%. В результаті у водоводу накопичувалися мільйонні борги за спожиту електроенергію. Крім того, ще й нараховувалися штрафні санкції за несвоєчасні розрахунки. Постає запитання: чому тарифи на електроенергію та водопостачання не підвищували паралельно, щоб водоканали могли впоратися зі своїми зобов’язаннями, а енергетики не вибивали з них борги? Чому НКРЕ не узгоджувало свої дії з НКРКП, або навпаки?

Це все свідчить або про відсутність єдиної логічної системи регулювання природними монополіями, або про явне лобіювання інтересів лише однієї сторони. Можливо, саме тому 27 серпня президент України Петро Порошенко ліквідував Нацкомісію, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та Нацкомісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і створив на їхній базі Нацкомісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг. Я сподіваюся, що єдиний регулятор для всіх комунальних монополістів все ж врахує наведені вище аргументи.

- Чи болісним для підприємства стане відсутність компенсації збиткових тарифів?

- Відшкодування різниці тарифів, здавалось би, мало вирішити проблему збитковості тарифів. Однак субвенція розподілялась водоканалам непропорційно і, що найважливіше, не більше 2 разів на рік. А в періоди між її проходженнями енергетики та податкова справно нараховували штрафи та пені. Майже щомісяця керівник підприємства отримує попередження про обмеження енергоспоживання об’єктів підприємства до рівня екологічної броні та про припинення енергоспоживання об’єктів, які до неї не віднесені. (Екологічна броня - це мінімальний рівень споживання електричної енергії споживачем, який забезпечує передумови для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, - Ред.).

Лише з 1 липня 2014 року для споживачів ОКВП «Дніпро-Кіровоград» тарифи на водопостачання та водовідведення таки підвищили на 61,4 відсотка. Однак це не вирішило проблематичну ситуацію попередніх боргів - ситуація залишається напруженою, сума кредиторської заборгованості значно перевищує дебіторську до цього часу.

- Який, на вашу думку, є вихід із ситуації?

- Покращити ситуацію, крім сказаних структур, можуть самі мешканці абоненти ОКВП „Дніпро – Кіровоград”. Заборгованість лише населення за послуги водопостачання та водовідведення на 1 вересня 2014 року становить близько 17 млн. грн. Якщо абоненти-боржники розрахуються за надані послуги, то підприємство зможе ліквідувати борги попередніх років, вкладати кошти у свою модернізацію та розвиток, покращувати якість послуг.