ТД з’ясувала, як можуть відпочити мешканці Кіровоградщини, не покидаючи межі області.
«Офіційний» туризм
29 квітня директор департаменту культури, туризму та культурної спадщини облдержадміністрації (ОДА) Валентина Животовська відзвітувала про початок туристичного сезону і розповіла про основні місця, де можна відпочити один чи кілька днів. Пропозиції влади новизною не виблискують: обласний та районні краєзнавчі музеї, музей-заповідник «Хутір Надія», дендропарк «Веселі Боковеньки», Онуфріївський дендропарк, історико-архітектурний заповідник родини Раєвських, музей ракетних військ стратегічного призначення, природні заповідники — штучні озера Велика і Мала скеля (Олександрійський район), урочища «Каскади» і «Монастирище».
Охочим відчути сільський колорит свої послуги традиційно пропонують 38 «зелених садиб». А кіровоградські турагенства готові організувати тематичні екскурсії практично в будь-яку точку області — були б замовники.
Для полегшення мук вибору діє сайт «Кіровоградщина туристична» (kr-admin.gov.ua/Tourism), де представлені основні напрямки: «Природа Кіровоградщини», «Земля корифеїв», «Раєвські — династія героїв», «Золотими стежками Ексампею» та інші. Можна було би додавати до описів маршрутів ще їх орієнтовну вартість, назви фірм-організаторів, адреси найближчих кафе й готелів тощо, але й на цьому спасибі. Мінімальна інформація є, а телефони й пошукові системи в Інтернеті ще ніхто не скасовував.
На сайті є також дані про різноманітні етнографічні заходи, які у першій половині 2014 року проводять місцеві органи влади.
Можна ще встигнути на дитячо-юнацький фестиваль народного танцю «Барви рідної землі» (Світловодськ, у рамках святкування Дн міста у червні), фестиваль української народної творчості «Степограй» (село Карбівка Добровелисківського району, 7 — 8 червня), свято борщу (Новомиргород, останній тиждень червня) тощо.
Тим часом кількість жителів Кіровоградщини, які прагнуть відпочити на території області, вже скоро може зрости. Правда, через не зовсім приємні причини.
— Не можна стверджувати, що маршрути, які пролягають територією Кіровоградщини, користуються аж занадто великим попитом, але охочі завжди є, — говорить співвласник туристичної агенції «Фортеця» Олександр Шишацький. — І я думаю, що буде тенденція до зростання. Скажімо, школярі щороку бувають на екскурсіях. У зв’язку з останніми подіями на Сході країни та в Криму батьки не дуже хочуть відпускати своїх дітей десь далеко, віддаючи перевагу поїздкам областю.
За словами Шишацького, найбільшим попитом користуються всім відомі місця: дендропарк «Веселі Боковеньки», музей ракетних військ та хутір «Надія».
Альтернатива
— Виходимо у п’ятницю, повертаємось у неділю ввечері, — розповідає викладач історії та економічних дисциплін Кіровоградського коледжу статистики Національної академії статистики, обліку та аудиту, незмінний організатор студентських туристичних походів Анатолій Анатолій Сустретов (на знімку — в центрі). — В основному — до Чорного лісу. Там дуже багато красивих місць, є топографічні карти, можна проводити орієнтування, походити, подивитись... Друга світова війна там залишила чимало слідів. Правда, я не дозволяю учасникам походу шукати якісь артефакти, бо легко можна натрапити на вибухівку. Це, до речі, головна причина, чому я не ходжу зі студентами в Нерубаївське лісництво — там це «добро» іноді просто на землі валяється. Хоча там дуже гарно і класно.
— Як часто ходите?
— Як дозволяють час і погода. І взимку ходили — зараз та група вже випустилася. У дирекції коледжу мені прямо сказали: ідіть, але якщо хтось захворіє — вас звільнимо. Я погодився. Уявіть: спали на землі біля вогнища, а не в наметах. Поставили спеціальні відбивачі тепла, зроблені з дерева на місці. Я от уночі води захотів, просунув за цей відбивач руку з кружкою, а в казанку — лід. Там же, де спали, — тепло.
У Чорний ліс ходимо зазвичай на три дні. А на десять — до Холодного яру. Починаємо з Бірок (Олександрівський район), проходимо Буду — там у нас дві ночівлі, бо багато чого можна подивитися. Потім — Ведмедівка, Суботці, Чигирин, фінал — Стецівка. Загальна довжина маршруту (а ми весь проходимо пішки, лише іноді під’їжджаємо, особливо коли хтось із новачків не розрахував свої сили й занадто стомився) — близько ста кілометрів.
Маса спорядженого рюкзака — 15 — 18 кілограмів. Зазвичай туди кладуть (при 3-денному поході) запас їжі — хліб, кілька банок консервів, тушонку, крупу, сіль, цукор — змінні взуття й одяг та всілякий дріб’язок. До рюкзака чіпляють намет і каремат, а в його кишенях розміщують предмети першої необхідності: ліхтарик, сірники, ніж тощо. Навантаження має бути рівномірним, а форма поклажі — обтічною.
— Мої студенти у свій перший похід набирають із собою багато води, — продовжує Сустретов. — Але варто лише раз спробувати джерельної, як усі ці «Коли» стають непотрібними. До речі, джерела у Чорному лісі, біля яких ми зазвичай таборимось, я викопав власноруч ще у п’ятому класі. Всі місця там мені добре відомі, змагання там постійно проводяться, так що заблукати мені там досить складно.
— Що необхідно обов’язково брати з собою в похід?
— Ну, зараз мої (розмова відбувалася в присутності студентів. — Авт.) почнуть: казанок, воду, ложку, кружку, змінне взуття. Це все не головне, головне — брати з собою мозок. Ложку можна з палички вирізати, вимиту консервну банку використати як чашку. А от якщо мозку немає — нічим не зарадиш.
На думку Анатолія Сустретова, зайняття туризмом — це не просто красиві краєвиди та пісні біля вогнища під гітару. Головне — трохи відпочити від «благ» цивілізації:
— Нині діти пішли кімнатні. В Інтернеті цілодобово сидять, на вулицю навіть рідко виходять. Одна з проблем, яку вирішує туризм, — він хоча б на деякий час відриває дітей від моніторів.
Місця, де просто необхідно побувати, — рекомендації від Анатолія Сустретова:
- Вільшанка — болгарська культура;
- Гайворон — вузькоколійка, просто красиві місця;
- Південний Буг — пороги;
- Нерубаївське лісництво (Новоархангельський район) — але обережно, можна легко наступити на міну часів Другої світової;
- Андрусівка (Світловодський район) — ви бачили, як Тясьмин впадає у Дніпро? Воду з Тясьмина закачують насосами, оскільки Дніпро знаходиться на 8 метрів вище.
