Від секонд-хенду до бутіка, або Шопінг по-кіровоградськи

  • Катерина Федченко
  • watch_later 21 жовтня 2014, 11:19

  • visibility 496 переглядів

Кожен, за винятком деяких «оригіналів» та байдужих флегматиків, приділяє досить багато часу своєму зовнішньому вигляду та стану гардеробу. Тому питання купівлі якісного та гарного одягу завжди стоїть якщо не на першому місці , то десь на початку списку необхідних покупок.

Точка доступу вирішила дізнатися чи можна купити в Кіровограді якісний та недорогий одяг. І як в нашому місті співвідносяться поняття ціна-якість?

Спробуємо пройтися модними рядами, починаючи з секонд-хендів і закінчуюючи дорогими бутіками та ательє.

Секонд-хенд - злови удачу за хвіст

Вже давно минув той час, коли секонд-хенд виглядав як купа різноманітного одягу, який валяється на асфальті посеред ринку. Сьогодні секон-хенди суттєво «облагородилися» та прийняли цивілізований вигляд. У Кіровограді магазини поношеного одягу почали з’являтися, як гриби після дощу, і клієнтів з кожним роком не меншає, а навпаки — прибуває.

Заходимо до одного з секон-хендів, розташованого в центрі міста. Інтер’єр доволі привабливий — речі акуратно висять на вішаках, посортовані за кольором, розміром та сезонністю, грає приємна музика. Окремо — полички зі взуттям та аксесуарами — все для зручності вибору. Починаєш порпатися в купах одягу і відчуваєш себе як мінімум нафтовим магнатом, адже можна обрати будь-яку річ і не дивитися на ціну. Принаймні, у моєму житті такого не було ні разу. Якщо ви не соромитеся доношувати чийсь одяг, то в секонді спокійно можна одягнутися з ніг до голови на 100 гривень. Одяг продається на вагу, цінова політика здебільшого залежить від дня тижня: у різні дні - різна ціна за кілограм. Хочеш купити кращий одяг - приходь у день «завозу», але й ціна тоді дорожча. Перебірки можна купити за копійки. Суттєвий недолік кіровоградських секонд хендів — мала кількість примірочних кабінок та напівпрозорі шторки в тих же таки кабінках. Приміряєш речі,ніби у вітрині магазину.

Цікавлюся у знайомої продавчині, звідки ж до кіровоградців потрапляє поношений одяг.

- Взагалі ми всім кажемо, що одяг нам привозять з Європи, адже він вважається найякіснішим, особливо англійський. Але по правді сказати, речі завозять ще й з Америки, а от американський секонд - не найкращої якості.

Незважаючи на країну-благодійника, в секонд-хендах вистачає покупців. І от що дивує: в таких магазинах все частіше зустрічаєш молодих людей, які активно порпаються в купах поношеного мотлоху, шукаючи ексклюзивну річ.

Навколо секондів й досі ходять легенди, тож щоб задовольнити цікавість читачів спробую розвінчати найпоширеніші міфи про секонд-хенди:

1. В кишенях одягу можна часто знайти гроші або прикраси, які іноземці забувають викласти. Продавці забирають всі гроші собі.

ТАК. Купюри невеликого номіналу та монетки дійсно регулярно знаходять в речах, особливо в сумках. Знаючи про це, продавці обов’язково проводять ревізію кишень перед тим, як відправити партію у продаж.

2. Секонд-хенд — зброя повільного вбивства бідняків. Речі обробляють спеціальними отрутами, і люди, які їх носять, починають хворіти та помирають.

НІ. Магазини поношеного одягу існують багато років, й ще не відомі випадки хвороб від носіння речей з таких магазинів. Речі мають специфічний запах тому, що їх ретельно обробляють гарячим паром та дезинфікуючим газом ( 40%-вим пороформаліном), який вбиває віруси та бактерії. Для людей цей газ не шкідливий і легко змивається під час прання. До речі, порада від ТД: щоб позбавитись цього специфічного запаху, придбану річ треба кілька годин протримати у холодній, дуже солоній, мов ропа, воді. А знавці тонких езотеричних матерій додають, що таким чином «змивається» й енергетика (далеко не завжди позитивна) попереднього власника виробу.

3. Магазини продають гуманітарну допомогу, яка повинна роздаватися безкоштовно.

ТАК І НІ. Буває так, що ношений одяг присилають як подарунок, а його пускають на продаж. Наприклад, прихожани баптистської церкви в Америці присилають благодійну допомогу українцям, а ті її не роздають, а продають. Якщо ви бачите в магазині з секондом багато канцелярських товарів, дитячих книг та іграшок — це скоріше всього говорить про те, що товар насправді гуманітарний. Але таке буває рідко - частіше всього речі збирають для легального продажу.

Крамниці-економки. Чи такі вони вже економні?

Магазини, які пропонують різноманітний вибір одягу за помірними цінами, стали своєрідним порятунком для кіровоградців. Попит породжує пропозицію. Яскраві вивіски заманюють покупців привабливими гаслами: «Одяг для всієї родини», «Все по 60», «Дешевий одяг» і тому подібне. Ну як тут не спокуситися і не купити дешевого светрика чи спідницю - тим більше, що вигляд у них доволі привабливий.

Заходимо до першого-ліпшого магазинчика дешевого одягу. Асортимент вражає! На манекенах красуються останні новинки моди китайського виробництва. Одяг можна обрати на будь-який смак. Та й ціна доволі пристойна. Приміром, кофтинку можна купити у межах 100-200 грн, джинси коштують від 200 до 400 грн, а зимовий пуховик - від 800 грн і вище. Що ж, якщо для поповнення гардеробу ви маєте небагато грошей — можна спробувати підібрати собі одяг до смаку.

Але не поспішайте радіти і бігти витрачати гроші. У магазинах дешевого одягу діє принцип «якість-ціна» (загалом, як і в будь якому іншому магазині). Чим дешевший крам — тим нижча у нього якість. Китайці масово штампують «модний» одяг з дешевих тканин і відправляють його на українські ринки. Та й розмір подекуди важко підібрати. Ти починаєш міряти речі свого розміру, і виходить справжня плутанина. То рукава задовгі (або закороткі), то в плечах тисне, то блискітки погано пришиті. А на манекені одяг виглядає просто неперевершено! Справа в тому, що весь одяг шиють на стандартних та ідеальних людей (звісно, за китайськими мірками), а ми з вами далеко не ідеальні. Тому доводиться покладатися на удачу і сподіватися, що ви таки знайдете недорогий та гарний одяг, який сидітиме по фігурі.

Отож, плюси дешевих магазинів - дійсно недорогий одяг та різноманіття вибору товару. Але на цьому позитивні сторони таких магазинів закінчуються. Далі маємо довгий список розчарувань — неякісна тканина, погане пошиття, плутанина з розмірами та фасонами.

Ринок — ностальгія за 90-ми

В 90-их роках на ринку можна було знайти абсолютно все, що твоїй душі побажає. Та й зараз базарні ятки вражають розмаїттям асортименту. Але ціни на одяг підскочили в рази, продавці скаржаться на курс долара, підвищення ціни за оренду місця і ще на купу причин.

Та ринок для багатьох людей — це своєрідний ностальгічний атракціон, де можна приміряти штани на холоді та отримати ексклюзивний комплімент від продавчині.

Класичну спідницю на ринку можна купити від 200 грн (сумнівна якість) і до 800 грн. Зимовий пуховик обійдеться вам від 1500 до 5000 тис. грн — все залежить від якості.

На кіровоградських ринках більшість товару — дешева китайська підробка, але подекуди трапляються більш- менш якісні речі вітчизняного виробництва.Але у будь-якому випадку у ринку залишаються свої покупці.

Головне — щоб костюмчик сидів

Для тих, хто хоче гарно одягатися і має для цього відповідні фінансові можливості, існують фірмові магазини одягу. Тут можна обрати товар на будь-який колір і смак. Ціни, звичайно, значно завищені, адже ви платите не тільки за якість, а й за ім’я торгової марки чи бренду. Тож, приміром, зимовий пуховик в фірмовому магазині можна придбати за 3 тис. грн і вище.

Ще один варіант — пошити одяг на замовлення. Тут все залежить від вас самих і від майстерності кравця. Можна обрати будь-яку тканину і будь який фасон — одяг ідеально вам пасуватиме. І що вельми важливо — ви станете власником ексклюзивного одягу, якого точно ні в кого більше не буде.

Я спробувала дізнатися у кравчині скільки коштуватиме пошити одяг на замовлення.

- Тканину приносить замовник, тому обирайте за вашими фінансовими можливостями. Я, звичайно, можу порадити, але вибір все одно залишається за замовником.

Що стосується вартості роботи то, знову ж таки — це суто індивідуальне. За нескладну роботу потрібно викласти мінімум 200 грн.

Високі ціни на індивідуальне пошиття одягу пов’язані з великим обсягом роботи. Якщо замовлення — індивідуальне, кожному клієнту знадобиться як мінімум дві примірки. Часу на одну людину йде стільки, що такий виріб має коштувати дуже дорого, а рівень доходів більшості клієнтів не дозволяє підвищувати ціни. Сьогодні працівники ательє вже не отримують «державну» зарплату і навчилися рахувати свій час — коментує ситуацію Світлана, кравчиня одного з кіровоградських ательє.

Приміром, пошиття класичної спідниці в середньому коштуватиме 258 грн: ціна обраної костюмної тканини – 100 грн/м, підкладочної – 40 грн./м. Купуємо по 0,7 м кожної, що обійдеться у 98 гривень. За роботу попросили 160 гривень. Отже, вартість спідниці складе 258 гривень. Що ж, погодьтесь, за таку ціну важко купити якісну спідницю на ринку.

Але перш, ніж зважитися пошити одяг в ательє, потрібно впевнитися в майстерності та добросовісності кравця. Краще йти до перевірених майстрів, які з точністю виконають ваше замовлення.

Таким чином, кіровоградці мають можливість обирати між ціною та якістю. Тож у виборі одягу, як бачимо, кожен розраховує лише на вміст свого гаманця.