Айдарівець «Батя»: люди на Сході просять військових більше не відступати

  • Редакція Точки Доступу
  • watch_later 7 листопада 2014, 13:47

  • visibility 108 переглядів

Наша зустріч почалася з несподіванки.

«Я не є комбатом, як мене вже рекламують. Чинним комбатом залишається Сергій Мельничук, а я - заступник командира, начальник охорони 24–го окремого штурмового батальйону «Айдар», - відразу повідомив легендарний «Батя».

Розмова з ним, Валентином Лихолітом, вийшла емоційною - адже людина, яка майже щодня втрачає побратимів (а на зустріч «Батя» також приїхав з прощання), дуже рідко зберігає «олімпійський» спокій.

-Які основні проблеми наразі в частині?

-Зимовий одяг та важке озброєння. Обіцяне міністерством оборони до 10 жовтня екіпірування залишилось на словах. Водночас підрозділи НГУ та МВС отримують все швидко й якісно.

Зброю маємо випуску 1974-83 рр. – з нею проти новітньої російської зброї не навоюєш. Є чотири танки, БМП, стрілецька зброя, РПГ та «Васильки». Влада не довіряє добровольчим батальйонам. Але воюємо. Давали, даємо і будемо давати по зубах.

-Найтяжчий бій?

-Під Хрящуватим «вручну» зупинили 30 танків. Втратили 28 бійців.

-Загальні втрати з початку боїв?

-80 вбитих, близько 154 поранених, біля десятка полонених.

-Ваша оцінка парламентських виборів та своєї в них участі?

-З батальйону до парламенту йшло 12 бійців, але українці знову обрали старих. В цілому близько десятка учасників АТО потрапили до парламенту. Тому я прошу їх в жодному разі не змінювати форму на костюми та сорочки – влада має знати, що йде війна. Я пішов по округу, де мешкає найбільша кількість бійців нашої частини. Це було їхнє прохання, вони обіцяли допомогу та підтримку. На жаль, я програв. 33-річному генералу. У нас В Афгані таких не було. Що ж до отримання мандату комбатом – нехай визначається: або війна, або парламент.

-Яке наразі становище на Луганщині?

-Загроза захоплення Щастя продовжує існувати. Нами заміновані всі ключові споруди, залізнична колія, станція,ТЕС. Все це ретельно охороняється. Ми виконуємо Мінські угоди, Росія – ні. Путін робить все, що хоче. Йому треба прохід до Криму – Одеса, Миколаїв, Запоріжжя, Херсон. Сили накопичуються. Йому начхати навіть на свій народ. Козаки готуються перевозити свої родини. А от що роблять у нас кадирівці, сирійці, серби? Лише за гроші й воюють. Тисяча доларів на день – це вже щось!

-Як до вас ставиться місцеве населення?

-Важко сказати. Мешканці просять більше не відступати. Вони більше за все бояться реальної війни і руйнувань. Ми свого часу звільнили місто без жодної розбитої шибки та вбитого мирного мешканця. В усі звільнені села й міста завозили гуманітарну допомогу. Але на сьогодні все одно підтримка ЛНР/ДНР залишається на рівні 60 відсотків. Інформаційна війна нами програна завдяки ігноруванню проблем регіону, починаючи з 1994 року. Цим вдало скористалось телебачення РФ. Слід також відзначити олігархат і рабство - майже в кожному городі копанки, контрольовані Єфремовим, Ахметовим, Царьовим.

Є ще один нюанс. Маємо факти скуповування житлових масивів Борисполя багатіями ЛуганДону. Автівки нижче «Прадо» та «Лексусів» не помічені. Правильно вчинив Садовий зі Львова: жінок та дітей приймаємо, а чоловіки мають бути на передовій.

-Ваше ставлення до останніх законодавчих нововведень?

-За відновлення військової підготовки в школах – обома руками. Але це має бути всеохоплююча ґрунтовна робота з поєднанням кращого з «НВП» часів СРСР з сучасним досвідом Ізраїлю та Швейцарії. Щодо НАТО – були б ми там, ніяких проблем з Росією ніколи б не було. Військовий стан - підтримаю: потрібно негайне переобладнання економіки на оборонні рейки. А так волонтери згуртувались, а держава – ні. Виникає питання, що дорожче – життя чи гроші?

-Як все ж таки вплине обрання Мельничука нардепом на подальше життя батальйону?

-Батальйон треба відокремити від бізнесу. Наразі існує «Айдар» бойовий – наш, та «Айдар» бізнесовий. Останнім створений фонд «Небесне сузір`я», очолюваний Мельничуком. Але реально над ним стоять Юрій Чижмарь та Владислав Каськів. Мельничука охороняє озброєна група з 60 кавказців, що не мають жодних українських документів. Вони законно ніде не оформлені. Тому, повторюю, нехай комбат визначається.

З іншого боку, якщо він справді візьме активну участь у законодавчій діяльності та роботі для АТО – хай буде. Адже саме бойові командири знають ситуацію краще наявних 450 генералів ЗСУ.

-За що ми воюємо на сході – за людей чи за територію?

-Ми витиснемо Росію. Там, де майорить український прапор, там і є Україна. Ми боремось за цілу та єдину духом Україну і ми переможемо!

Максим Гуцалюк, спеціально для Точки доступу.