«Якщо це й не агонія, то симптоми дуже схожі»

  • Олег Бондар
  • watch_later 2 червня 2014, 11:51

  • visibility 52 перегляда

— Ми перебуваємо на дні. Якщо дно тверде, відштовхнемося й випливемо, якщо в'язке й замулене — потонемо, — такими словами охарактеризував нинішній стан очолюваного ним закладу керівник Кіровоградської філії науково-дослідного і виробничого інституту інженерно-технічних і екологічних вишукувань  (НДІІНТВ) Григорій Могильник.


Текст публікується в рамках проекту Точки доступу «Наша Силіконова долина».


Ситуація, в якій перебуває процвітаючий раніше науковий заклад, — критична. Якщо це й не агонія, то симптоми дуже схожі, вважає Григорій Феодосійович.


ДОВІДКА. Інститут УкрДІІНТВ (пізніше УкрНДІІНТВ) створено на підставі Розпорядження Ради Міністрів УРСР від 24.01.1959 р. № 87-р для виконання комплексу інженерних вишукувань для житлово-цивільного, сільського і промислового виробництва. Кіровоградська філія «УКРНДІІНТВ» створена на базі відділу комплексних вишукувань. Філія виконує повний комплекс інженерно-технічних вишукувань для будівництва: інженерно-геодезичні, інженерно-геологічні, геотехнічні, екологічні, спеціальні, а також проектні роботи з будівництва, розширення, реконструкції промислових і соціальних об'єктів.


Кіровоградську філію НДІ створили наприкінці 60-х років минулого століття. Період розквіту припав на 70-ті, коли в Кіровограді й області буремно розвивалося промислове й житлове будівництво. Фактично, спорудження жодної багатоповерхівки не обійшлося без участі інституту.

— Я свідок цьому, все робилося на моїх очах, — розповідає Григорій Могильник. — Я в Кіровограді працюю з 1972 року. Нещодавно проходив повз 19-ї школи, згадував, як там колись добре росла кукурудза. Як ми проектували перші будинки по вулиці Волкова, потім були мікрорайони 73-й, 101-й, 102-й...

До функцій науково-дослідного інституту входило проектування основ і фудаментів для майбутніх будинків і споруд.

—Увесь цикл проектування будівель розподілений на дві частини: верхня частина — конструкції і нижня частина — це там, де фундамент. Ми вивчаємо головним чином фізико-механічні характеристики грунтів, які використовуються, як основа фундаментів майбутніх будівель і споруд. Дослідження найрізноманітніші: радіоізотопні, фізико-механічні тощо...

***

НДІІНТВ спочатку підпорядковувався Києву. У 2000 році головний інститут із столиці перебазувався до Харкова. Однак, не це стало причиною занепаду.

— Ми не фінансуємося з бюджету: що заробили те й проїли. Заплатили податки, всі нарахування, зарплату... Самі себе обслуговуємо. Останнім часом будівництво в області практично припинилося, тому замовлень немає. Як наслідок, заробітку теж. Звісно, хтось десь розповідає про введені в експлуатацію квадратні метри, але йдеться, мабуть, про кіоски.

Є ще одна причина, чому стало гірше. Нашими основними замовниками завжди були  управління капітального будівництва виконкомів та відділи капітального будівництва підприємств посередництвом міськбудпроектів. Вже років десять — п'ятнадцять, як міськбудпроекти потрапили під вплив іншої фірми. Ті тиснуть, пресингують і демпінгують. Ми як дослідний інститут втратили можливість працювати на колишніх замовників. Нам дістаються залишки, в основному роботи, які потребують дуже високої кваліфікації й де схалтурити неможливо. Скажімо, для міськбудпроекту торік ми робили лише один об'єкт — проектували свердловини для реконструкції та водопостачання якоїсь школи в якомусь районі. Ніхто цю роботу не міг зробити, ми зробили.


Замовників доводиться шукати самотужки, використовуючи особисті знайомства. За словами Григорія Могильника, лише через те, що його добре знають в Києві, кіровоградцям вдалося отримати замовлення на проектування складів під збереження радіоактивних відходів Чорнобильської АЕС. Таким же чином налагоджено співпрацю з Миколаєвом, Херсоном. Загалом, розповідає керівник НДІ, сьогодні 70 відсотків усіх робіт інститут проводить за межами Кіровоградської області. З одного боку — добре, є хоч якась робота. З іншого — виросли затрати на пальне, відрядження тощо. Тобто собівартість виконаних робіт зростає, а розцінки лишаються тими ж. А вони не змінювалися з 2008 року і сьогодні дуже далекі від реалій.


Головна цінність будь якого підприємства — кадри. Їх легко втратити і майже неможливо відшукати. Негативні явища, що спіткали НДІІНТВ, суттєво позначилися й на цьому чиннику. З 78 працівників залишилися всього 19, що цілком закономірно. Через відсутність замовлень лише протягом останніх двох років середня зарплата різко стрибнула вниз — із 2500 до 1200 гривень, заклад працює лише два дні на тиждень.

Середній вік працівників перевищує 50 років, а про молоде поповнення й мови бути не може. З науковців із ученими ступенями — двоє докторів наук в головному інституті в Харкові та кілька кандидатів.

— Молодь не приходить. А якби й прийшла, нам немає куди її подіти. Спочатку потрібно рік чи два навчати. З власного досвіду знаю, якщо приходить молодий спеціаліст у проектно-вишукувальний інститут, навіть при доброму ставленні до роботи йому потрібно пару років добре попрацювати над об'єктами для набуття досвіду. Інакше з нього спеціаліста не вийде. Сьогодні, якщо взяти молодого фахівця, то він, можливо, теоретично щось і знає, а от щодо практики... Та й теорія теж шкутильгає.  Освіта зараз не на високому рівні.

***

Попри весь негатив Григорій Могильник не втрачає оптимізму. Якщо надія й помирає, то останньою. І хоч світла в тунелі не видно, а прірва, у якій опинився заклад, щороку глибшає, він коли й не вірить, то сподівається, що єдиному в державі інституту, який займається інженерно-технічними вишукуваннями, не дозволять зникнути з наукової мапи України:

— Як кожній людині, хочеться вірити в краще. Обрали Президента, може, закінчимо неоголошену війну, а потім, напевно, й будівництво відродиться. Дорожнє будівництво — обов'язково. А ми й і з автодором співпрацюємо, от тільки їм, на жаль, нічим розраховуватися. Тому чекаємо і сподіваємося...