Кінолог з Кіровоградщини Микола Ганул: З декоративними породами собак більше клопоту (ФОТО)

Редакція Точки Доступу

20 квітня 2018, 13:30

Багато хто заводить домашніх улюбленців, не замислюючись, що собаці потрібен не тільки харч, вигул, любов господаря, але й належне виховання. У Новомиргородському районі є кінолог, який надає послуги виховання собак професійно. Микола Ганул мешкає у селі Бирзуловому, і він погодився розповісти про свою роботу кореспонденту ТД Наталі Лупан.

Кінологом, швидше за все, потрібно бути від народження, – розповідає Микола Андрійович. – Треба мати любов та прихильність до собак. Я ними займаюся вже 29 років. Все почалося, коли служив у війську, в десантних військах. Це був десь 1989 рік. Саме тоді купив собі собаку – східноєвропейського вівчара – і почав з ним займатися. Після армії працював вожатим у розпліднику у Водовські на Костромі, там продовжував тренувати свою собаку. До мене зверталися люди і я почав потроху тренувати і їхніх чотирилапих друзів. Відтоді все і розпочалося. Повернувшись додому, пішов працювати в Новомиргородське РУВС. В міліції мене добре знали, часто приїздили, забирали на виклики разом з моїм собакою Піратом. Одного разу завдяки йому розкрили злочин. В 90-х роках мав змогу тренувати собак в Кропивницькому. В 1993 році поїхав на Відкритий Чемпіонат України, можна навіть сказати що Європи, тому що там брали участь представники багатьох країн. Там мій Пірат став чемпіоном.
Був період, коли я жив у Малій Висці, там відкрив невеличкий філіал від кіровоградського кінологічного клубу, організував гурток з тренування собак. Приходили школярі, займалися з собаками, їм було цікаво. Потім працював у Києві в розпліднику. Тренував собак по два тижні, потім вони два тижні відпочивали. І так поки не отримували бажаного результату. Зараз живу у Бирзулові й тут надаю послуги кінолога.

Кор.: Чи правда, що у кожної породи свій характер?

Не лише в породи, а й в кожної собаки. У тих самих німецьких вівчарок – до однієї потрібно підходити лагідно, а до іншої вже суворіше. А породи – то само по собі. Є собаки «безбашенні». Нещодавно мені привозили азіатську вівчарку, їй десь приблизно рік, хотіла спочатку «з‘їсти» мене, а потім потроху познайомилися, навіть подружилися. Мені взагалі більше подобаються собаки з характером. З ними легше працювати. Головне в цій справі – терпіння.

Читайте також: Письменниця Ольга Кирилюк: Війна – це індикатoр, що змінює ставлення дo життя (ФОТО)

Середньоазіатська вівчарка

Кор.: Існують породи собак, які не піддаються дресурі?

Не всі однаково піддаються тренуванням. Азіати та кавказці в молодшому віці готові вчитися, а трохи підростаючи, починають проявляти свій характер, гірше виконують команди.

Кор.: Стать вихованця має значення?

Звісно, має. З самками легше працювати, а от самці намагаються проявити своє лідерство, показати що вони головні. Особливо, якщо господар дає слабину і не проявляє суворість. З кавказцями та азіатами важче працювати, але як охоронці вони кращі, ніж німці.

Кор.: З якого віку краще починати тренування собаки?

В ідеалі – з 2-3 місяців. У цьому віці їх починають привчати до їхнього місця та клички. Але я беру з 5 місяців. А якщо вже собаці більше року, то в такому віці їх доводиться «ламати», перероблювати, та й господарю таких доведеться тренуватися з ними чимало. Є такі породи, яких взагалі після року не варто вже і тренувати.

Кор.: Чи сприйматиме собака команди від господаря, чи не вважатиме після дресури своїм господарем кінолога?

Господарю доведеться так само потренуватися віддавати команди своїй собаці – і проблем не виникне.

Читайте також: Випробування війною: як АТО змінила життя добровольців з Кіровоградщини (ФОТО)

Кор.: Як визначити яку собаку варто заводити?

Залежить від мети. Якщо для служби, то підійдуть добермани та ротвелери, але з ними потрібно бути строгішим. Для охорони підійдуть азіати та кавказці. Гарна порода, яка не завдає багато клопотів ні при дресурі, ні в процесі догляду – німецькі вівчарки. А з декоративними породами вже більше клопоту.

Німецька вівчарка

Кор.: Чи можна бійцівські породи собак тримати в квартирі разом з дітьми?

Я б не радив. Були в мене ротвейлери. Вони на тренуванні розуміють, що від них хочуть, виконують команди, але поміж дітей можуть будь-якої миті можуть «зірватися», щось не так зрозуміти в поведінці господаря, особливо дитини. Але є родини, які тримають бійцівські породи поряд з дітьми.

Кор.: Чи є серед собак ваші улюблені породи?

Мені подобаються розумні собаки, які розуміють, що від них хочуть. До таких порід я відношу німців та лабрадорів. Хоча й ротвейлери також непогані, але з ними потрібно тримати більшу дисципліну.

Кор.: З якими питаннями до вас найчастіше звертаються господарі собак?

Найчастіше звертаються з питаннями про загальний послух, це команди «лежати», «сидіти», «місце» тощо. Ще є питання з приводу дисципліни, щоб не кидалися на курей та котів.

Ротвейлер

Кор.: Як проходять тренування та в яких умовах проживають собаки?

Собаки в мене перебувають у вольєрах з дерев‘яною підлогою. Деякі господарі бетонують поли, але для собак це не дуже добре. Вони можуть застудити собі м‘язи, а потім починають кульгати. Заняття триває не більше години на день. Довше тренувати немає сенсу – собака вже млява, втрачає інтерес до виконання команд, вона стомлюється. Вигулювання – двічі на день, вранці та ввечері.

Кор: Чи дорого обходиться господарю тренування собаки?

На сьогодні 150 гривень на добу, включаючи їжу.

Кор.: В місті є багато безпритульних собак. Як, на вашу думку, можна вирішити цю проблему?

Складне питання. Раніше я хотів створити притулок для собак, але на заваді стала фінансова сторона. Я за те, щоб цю проблему вирішували, як і раніше, бо собак дедалі більшає, а для контролю розмноження ніхто нічого не робить.
Хотілося б, звісно, щоб і в нас створювались якісь притулки, велась реєстрація, стерилізація тварин, вакцинація, менше розповсюджувалося б хвороби, але… Вся проблема в коштах, і ці питання може вирішувати лише влада.