У Кропивницькому 9-річний школяр вже рік збирає донати на ЗСУ (ФОТО)

Облаштував блокпост та збирає донати на армію 9-річний волонтер у Кропивницькому. Неначе на роботу щодня приходить на волонтерський пункт у спеку й холод. А ще малює для захисників малюнки та робить для фронту мило й окопні свічки. Своє майбутнє хоче пов’язати з військової справою. Історію про маленького патріота Максима Бевза записали журналісти Точки доступу.

– Доброго дня.
– Доброго дня.
– Збираємо гроші для ЗСУ. У вас не буде трохи коштів для ЗСУ?
– Звісно, буде, тримай.

Так Максим Бевз зупиняє кожну машину, що проїжджає вулицею.

Вже рік як він щодня виходить на імпровізований блокпост, що облаштував самотужки. Його одяг – у військовий піксель.

На блокпості малий волонтер продає патріотичні поробки та збирає донати на армію.

Ми з мамою плетемо браслети й каблучки. Каблучки я продаю по десять гривень, а браслети – по 15. Із резинок теж є. Це ми на пальцях плетемо з друзями.

Хлопчик показує товар і додає:

Цей коштує гривень двадцять.

Допомагати армії школяр вирішив, наслідуючи батька. А ще хотів підтримати знайомих військових. Спочатку всією сім’єю робили для фронту мило, окопні свічки та шкарпетки, збирали кришечки та здавали їх на переробку. Згодом Максим організував збір на ліки, смаколики, засоби гігієни та ремонт авто.

Мій чоловік – кухар. Йому запропонували зробити тушкованку для хлопців. Дуже великий об’єм. Максим намалював малюнки, які наклеїли на банки, і з того часу він вирішив допомагати військовим сам, без тата й мами. На фронті нині Максимовий дідусь, три дядьки і мій кум, а Максима кращий друг, – розповідає мама маленького волонтера Олена.

Пішоходи й водії, зізнається школяр, на його волонтерський блокпост реагують по-різному.

Деякі кажуть: "Тобі що немає чим зайнятися?". Інші кажуть: "Молодець". І ще є третій тип людей, зупиняються і говорять: "А документи де, а що, а як?". Все розпитують. 

Інколи компанію маленькому волонтеру складають друзі. А от кішка Буся з патріотичним кулоном завжди чатує поруч.

Коли мене нема, вона завжди десь гуляє. А коли я сиджу на блокпості, вона завжди біля мене.

У подяку за небайдужість та активну позицію військові передали Максиму Бевзу десятки шевронів.

В мене більше 40-ка шевронів, але найулюбленіші – оці три шеврони, – показує він.

А знайомий волонтер, з яким Максим співпрацює, подарував хлопчику ворожу каску. Хлопчик сміється, що вона наче з 90-х. 

Це – каска москаля, а немає москаля, а немає москаля, – пританцьовує малий волонтер.

Та найбільша радість для дитини – спілкування з українськими захисниками.

Мені один раз на все життя запам’яталося, як біля нас зупинився військовий, а ми не знали, що робити. Ми побачили, що в нього кепка воєнна. А він сказав: "Я військовий, що мені робити?". А ми ще продавали тоді квас. Ми налили йому квас і віддали безплатно.

Із захватом хлопчик згадує, як знайомий волонтер організував для нього сюрприз і військовий покатав його на своєму авто.

Мати хлопчика розповідає, що Максим слідкує за новинами з фронту та відвідує захисників у лікарні. Він щиро співпереживає нашим воїнам.

Була ситуація, коли прийшли в лікарню, і він побачив військового. Військовий не розплакався, стримав емоції, але сина це, звісно, зачепило. "Мама, чого він плаче? Я ж допомагаю!". Якось волонтер сказав, що тих хлопців уже нема, яким Максим допоміг. То, звісно, ми годину, мабуть, не могли Макса заспокоїти, йому було дуже тяжко.

9-річний волонтер захоплюється українськими захисниками. Каже, що "на нас вони добрі, а на окупантів – злі".

І вже визначився з планами на майбутнє.

Військовим хочу стати і вступити в Азов. В мене ще є кумир військовий – Хімік Давид, ви його знаєте?

Найменший донат, який отримував хлопчик на армію – одна гривня. Найбільший – 400. Бували дні, коли на потреби ЗСУ йому вдавалося зібрати більше тисячі гривень. Волонтерити, говорить Максим, планує, поки буде потреба. Хлопчик навіть уявляє, яким буде сповіщення про перемогу.

Прогуде великий дзвінок, як тривога, дуже голосний, і потім буде в телеграмі засвічуватися кожні п’ять секунд: закінчилася війна, закінчилася війна, закінчилася війна.

Щоб війна швидше закінчилася, по-дорослому говорить школяр, а рідні повернулися із фронту та з-за кордону, кожен має донатити на армію. Ніхто не має лишатися байдужим. 

Читайте також: Турелі для ЗСУ: кріплення для зброї роблять ковалі на Кіровоградщині – ФОТО

Фото авторки та надані родиною Максима Бевза