10 липня 2017, 14:00
В рамках проекту «Знайомтесь, Кропивницький», редакція Точки доступу продовжує знайомити жителів міста з особливостями різних мікрорайонів обласного центру.
Слідом за розповіддю про селище Нове, пропонуємо вам дізнатись більше про 101-й мікрорайон – один із найменших у місті, як за розмірами, так і за кількістю мешканців. І, мабуть, єдиний у Кропивницькому, де немає жодного садочка та школи. Хоча, за планами, він мав би стати одним з найбільших спальників міста. Як би міг виглядати 101-й та яким він став у підсумку – читайте у матеріалі.
Згідно затвердженому в 1982 році генеральному плану розвитку тоді ще міста Кіровограда передбачалося значна розбудова інфраструктури. Перш за все, це планувалося зробити за рахунок передачі земель колгоспу «Україна» у власність міста та забудови південно-західної та північно-західної територій. Саме з цією цілю були спроектовані 101-й та 102-й мікрорайони. До речі, ці назви пішли від позначень кварталів у генплані, і якщо 102-й після забудови стали називати районом Космонавтів (бо вулиці носять імена радянських космонавтів), то у випадку зі 101-м назва прижилася та стала активно вживатися містянами.
Ці два райони мали бути приблизно однаковими за розмірами та інфраструктурою. На 101-му планувалися 9-поверхівки для забезпечення близько 27-28 тисяч жителів житлом, кілька садочків та школа, а також станція другої черги водоводу «Дніпро-Кіровоград», яка б забезпечувала усю південно-західну частину міста. Крім того, було спроектовано нову тролейбусну лінію. Вона мала б сполучила ці райони між собою та з центральною частиною міста.
Розбудова цих спальників почалася в середині 80-х років минулого століття. Тоді взялись одразу за два райони, однак, чи то через брак фінансування, чи занадто великий об’єм робіт, вирішили все ж будувати по черзі. Про незавершеність свідчить багатоповерхівка по проспекту Університетському, 25-а, яка помітно вибивається із загальної інфраструктури, адже побудована в значній віддаленості від гуртожитків та будинків району. Мабуть, цей будинок мав бути одним з тих, що окреслював межі району.
Однак, через політичну й економічну кризи, які поглибилися після здобуття незалежності України, жоден з районів так і не завершили. І якщо 102-й вже ж встигли в більшій мірі забудувати, то на 101-му звели лише кілька будинків, так і не розпочавши соціальні об'єкти.
Від центру міста до 101-го мікрорайону можна дістатися кількома маршрутами. Найпростіше це зробити, скориставшись прямим №113, який курсує від вул. Єгорова через центр до мікрорайону. Саме ним через досить зручний графік руху частіш за все їздять місцеві жителі. Однак, через мікрорайон проходять ще кілька автобусних маршрутів – №274, 284, 116-а та 550.
Окрім маршрутних таксі, до 101-го можна доїхати, скориставшись комунальним транспортом – тролейбусом № 1. Його шлях проходить через усе місто від Лісопаркової до мікрорайону. Електротранспорт курсує з 6 до 21 години, але через те, що цей маршрут обслуговує всього кілька тролейбусів, інтервал між ними досягає проміжку подекуди в 30 хвилин.
Більшість дорослих жителів Кропивницкього, напевно, пам’ятають взуттєву фабрику, розташовану на 101-му. Чимало мешканців міста їздили у магазин, що діяв при ній, за недорогим і дуже якісним шкіряним взуттям.
Вказане приміщення Кіровоградської взуттєвої фабрики було збудовано в 80-х роках минулого століття. Свого часу підприємство вважалося одним з кращих у СРСР, адже було одним з небагатьох, що спеціалізувалась на пошиві саме дитячих моделей. Крім того, взуття мало дуже високу якість та, як на той час, широкий асортимент.
Підприємство засноване, ще у довоєнні часи, пройшло шлях від невеликої майстерні в центрі міста, за Преображенським собором, до масштабного фабричного виробництва. Воно активно розвивалося й нарощувало об'єми випуску продукції, саме тому було збудоване нове приміщення на 101-му мікрорайоні.
Розквітом підприємства можна вважати середину 80-х років. На ньому працювало більше тисячі чоловік, а взуття, виготовлене на фабриці реалізовувалось на території всього Радянського Союзу.
Проблеми почалися після оголошення незалежності та впровадження принципів ринкової економіки. В 1992-му державному підприємству довелося переформатувалася в товариство з обмеженою відповідальністю "Кірімпекс". Але втрата каналів постачання якісної й недорогої сировини, значне зменшення ринку збуту продукції та припинення державних дотацій негативно позначилось на підприємстві.
Довгий час воно трималося на плаву за рахунок інвестицій. Зокрема, на базі взуттєвої фабрики було створено спільне українсько-італійське виробництво, яке називалося "Кімо". В рамках цього співробітництва на кіровоградському підприємстві шили високоякісне взуття з італійської шкіри. Але виготовлену продукцію фактично в повному обсязі експортували до Італії.
Однак з часом і це співробітництво завершилось, а підприємство тривалий час перебувало в стані санації. У 2009 році акціонерне товариство Кіровоградське взуттєве підприємство "Кірімпекс” було ліквідовано.
Неподалік мікрорайону розташоване приміщення агропромислової компанії ПАТ «Креатив». Це велике підприємство, що працює з 1991 року та спеціалізується на виробництві соняшникової олії, шроту, жирів і маргаринів, соєвої олії та біопаливних пелет.
Компанія володіє кількома торговими марками: «Сонола», «Деликон», «Дивное», «Кум», «Масловия». Вироблену продукцію реалізують не лише в України, а й за кордоном. Близько 70% зробленого в Кропивницькому йде на експорт до 25 країн світу, серед яких Північна Африка, СНД, Індія, азійський регіон (Малайзія, Філіппіни, Індонезія).
На 101-му мікрорайоні також розмістилося студентське містечко одного з кропивницьких вузів – ЦНТУ. Це один з трьох найбільших вишів області, у якому навчаються студенти не лише з України, а й з інших країн.
Згідно інформації, розміщеній на офіційному сайті університету, на території студмістечка знаходяться їдальня, санаторій-профілакторій, спортивні майданчики, студентський дискоклуб та чотири гуртожитки. Тож у мікрорайоні проживає чимало студентів, завдяки яким з’явилось кілька міських легенд.
Однією з таки, є історія про паркову зону, яка розташована неподалік університету. Її студенти назвали Шервудом, мабуть, через асоціації з історіями про Шервудський ліс (Англія), який традиційно пов'язують з легендами про Робін Гуда. Історії студентів про цю паркову зону менш поетичні та, переважно, пов'язані з привидами. Однак ця назва набула широкого поширення серед жителів міста, і тепер багато хто так і називає цю паркову зону Шервудом.
Нещодавно, житель 101-го мікрорайону Олександр власноруч збудував «хатинку», на яку цікаво поглянути. Чоловік разом зі своєю дружиною перетворили звичайний стaренький автопричеп на спрaвжню сільську хaтинку, яка ще й виконує функції гаража.
За допомогою фарби та художньому таланту молодої сім’ї ця оселя перетворилася на витвір мистецтва. «Хатинка» пофaрбовaнa у білий колір, оздобленa укрaїнськими орнaментaми, нa одній зі стін зобрaжено рядки з віршa Володимирa Сосюри «Любіть Укрaїну», a поряд з ними – обрaз укрaїнського Козaкa Мaмaя.
Атмосферності справжньої традиційної української хатини додає тинок, де господарі вже встигли посадити квіти.
Тепер ця «хатинка» стала справжньою окрасою невеликого мікрорайону.
Більше про неординарний гараж читайте за посиланням.
Однією з основних проблем мікрорайону, яка, на жаль, існує ще з початку 90-х, є відсутність соціальної інфраструктури. Мешканцям 101-го доводиться влаштовувати свої дітей в садочки та школи інших районів, що досить незручно, враховуючи його віддаленість.
Крім того, коли потрапляєш сюди, одразу кидається в очі жахливий стан прибудинкових територій. Пішохідні доріжки фактично відсутні, а проїхати ними з дитиною у візочку, мабуть, справжнє випробування для самих загартованих батьків. А у вечірній час перехожим дошкуляє ще й недостатнє освітлення дворів будинків.
Тобто, як і багатьом іншим мікрорайонам міста, 101-му необхідне значне фінансування і, мабуть, більше уваги з боку влади.
Але, існує й інша проблема, яка напряму пов'язана з безвідповідальністю окремих мешканців – значне засмічення території деяких дворів будинків. І в вирішені цього питання влада навряд зможе допомогти. Тут все залежить від самих жителів району та їхнього бажання зробити район затишнішим.
Фото Олександра Козловського.
Двір будинку, де люди створили ОСББ і самостійно прикрасили територію
Головне сьогодні
