Вона – ефективний керівник, має у своєму підпорядкуванні успішну команду й філії в різних містах України. Знайомтесь, Любов Яновська – керівник бізнесу з п’ятнадцятирічним стажем. Пані Любов з нуля збудувала школу англійської мови «WOW! English» у Кропивницькому. Жінка, яка має чітке бачення мети для себе й своєї організації.
Любов Яновська вже понад десять років набирає, навчає і розвиває свій персонал, а також консультує керівників інших підприємств. Ми поговорили не лише про бізнес, але й про те, чим надихатися та як уникнути емоційного вигорання.
Кор: Розкажіть про ідею створення мовної студії «WOW English»?
Після закінчення вузу працювала викладачем в університеті туризму при Льотній академії. І тоді мене дуже здивувало, коли на перший курс прийшли діти з нульовим рівнем знань англійської мови. Виник когнітивний дисонанс: як протягом 10 років можна було вивчати англійську й нічого не знати?! Тоді й з’явилася думка, що можна було б допомогти дітям впоратися з цією ситуацією. Але, оскільки всю систему змінити неможливо, можна створити свою маленьку, яка буде працювати.
Тим більше, я мала підтримку з боку сестри та її чоловіка, які займаються аналогічною роботою в Запоріжжі. Мені було в кого вчитися. Я приїжджала до них, переймала досвід і запроваджувала його тут, на місці.
Кор: Із чого все починалося?
Працюючи при Льотній академії, паралельно починала курси в 19-ій школі. Це був перший заклад, де розпочалося наше навчання. До цього часу ми плідно співпрацюємо з цією школою.
В той час у мене був шалений графік: на 8 ранку я їхала в Льотну академію, о 13-ій закінчувала працювати, брала бутерброд, сідала в маршрутку №15 і переїжджала в 19-ту школу. В маршрутці в мене був обід і відпочинок. О 14-ій уже починалися курси. Після занять додому з'являлася о пів на дев'яту вечора. У такому режимі я жила рік. Було дуже важко.
Оскільки результати роботи мовної студії були дуже гарними, з’являлося все більше бажаючих приєднатися до нас, я зрозуміла, що сама не зможу впоратися з навантаженням. Тоді прийняла рішення, що потрібно запрошувати помічників і розширюватися. Ми почали співпрацювати з іншими школами.
Кор: Чи було страшно?
Страшно було не відповісти очікуванням батьків дітей, яких вони привели, та нести відовідальність перед людьми, яких запрошуєш на роботу. Адже потрібно забезпечити їм певні умови. То ж мала бути впевненість, що я зможу це зробити.
Кор.: Мовні класи працюють в приміщеннях 12 загальноосвітніх закладів міста. Чи легко вдалося налагодити комунікацію з директорами цих шкіл?
Із директорами тільки якісна робота, відкрита чесна співпраця, ніяких конфліктів не виникає. Всі, з ким ми співпрацюємо, - це надійні, відкриті люди, які хочуть розвиватися, бажають якості й різноманітності для своїх учнів.
Кор.: Як проходять заняття? В чому їх особливість та чим вони унікальні?
У нас індивідуальний підхід, то ж робимо те, що допомогає бачити результат. Методика навчання розроблялася не тільки лінгвістами, а й психологами. Акценти розставлені так, щоб будувати в дітей нові нейронні зв'язки.
Наше завдання – навчити дітей користуватися тим інструментарієм, який даємо, застосовуючи його на практиці.
Дітям максимально зрозуміло, що вони роблять на заняттях. Після кожного уроку вони отримують домашні завдання, які обов'язково базуються на попередньо вивченому матеріалі й пропрацьовані з учителем. Тому фраз "а ми не вчили, я не зрозумів" не виникає вдома. Це систематична регулярна робота. На уроках пишемо багато, адже на письмі задіюються всі види пам'яті.
У нас навчаються школярі з 1 по 11 класи. Максимальна кількість дітей у групах - 15. Діти займаються три рази на тиждень по півтори години. І ми створюємо їм такі умови, щоб хотілося працювати над собою, щоб було зрозуміло, цікаво, і щоб вони із задоволенням поверталися на наші занятя. Тож вони із задоволенням до нас і повертаються. Система мотивації постійно вдосконалюється.
Два рази на рік у кожній групі проводяться відкриті уроки для батьків наших учнів, які можуть оцінити результати роботи, якість взаємодії між учнями та з вчителем, познайомитися з системою роботи. Ми не даємо дітям готових відповідей на готові запитання при підготовіці відкритих уроків тому що, по-перше, це не чесно, а по-друге, ми хочемо, щоб батьки побачили живий і справжній урок.
Кор.: Я знаю, що з першого класу до всіх учнів педагоги звертаються на "Ви". Це Ваша власна ініціатива?
Так. Ці курси були засновані тоді, коли я викладала у ВУЗі й працювала зі студентами. Я спілкувалася з ними на "Ви". Зберегла цю звичку в школі. Це субординація, певний рівень взаємовідносин, повага. І дітям це подобається. До них ставляться як до повноцінних учасників процесу.
Кор.: В суспільстві побутує думка, що маленькі діти швидше запам’ятовують короткі англійські слова і їх легше навчити. Чи так це насправді?
Мої діти почали навчатися в цій студії з 2-го класу. Я їх не вчила алфавіту, не розмовляла з ними англійською мовою, хоча можливість така була.
Мені здається, що всьому свій час. І вже прочитавши масу інформації й послухавши велику кількість психологів, я впевнена в тому, що дитячому мозку потрібен вільний час, простір для розвитку. Їх не можна вантажити великою кількістю інформації.
Що стосується фонематичного слуху й вимови, певні звуки, яких немає в рідній мові, можна тренувати. Але те, що дитина запам'ятає 10-100 слів англійською мовою в два роки, не дасть їй можливості в 6 років говорити, тому що немає граматичних конструкцій. І логічні зв'язки у дітей розвинені не так, як у дорослих. Пам'ять у них короткострокова, вони не запам'ятовують надовго.
Кор.: Чи потребуєте Ви реклами?
Місто в нас маленьке. "Сарафанне радіо" працює. І це найкраща реклама, яка тільки може бути.
Зараз у нас черги дітей на навчання, але ми не можемо взяти через те, що стоїть кадрова проблема.
Кор.: Наскільки гостро стоїть питання кадрів?
Питання кадрів гостро стоїть зараз в Україні вцілому. А питання кадрів учителів іноземної мови ще гостріше. Тому що люди, які знають мову, бажають виїхати закордон і бачать для себе там перспективи. Та й у суспільстві так склалося, на жаль, що професія вчителя розглядається як непрестижна, низькооплачувана. Тому своїми силами намагаємося змінити це ставлення до професії. І це вдається. Люди, які до нас приходять працювати, отримують дружню атмосферу, повагу, навчання, підтримку - це кваліфіковані спеціалісти й хороші люди. Професійних якостей можна навчити, а от людських – ні. Тому ті, хто в нас працює, це особистості в першу чергу з людськими якостями.
Кор.: Як шукаєте вчителів?
Через платформи для пошуку кадрів. Також минулого року в педагогічному університеті я проводила "Школу майбутніх педагогів", хотілося поділитися досвідом з молодими спеціалістами. Це допомагає створити позитивний бренд працедавця. Крім того, в соцмережах маємо сторінки не тільки для дітей, а й для вчителів. Там викладаємо різні ідеї, події, що в нас відбуваються, і вважаємо, що людям буде цікаво й вони будуть приєднуватися до нас.
Кор.: Як Ви заохочуєте та мотивуєте своїх працівників?
Ми віримо в людей, поважаємо їх, допомагаємо, навчаємо, надихаємо, прислухаємось до їхнії ідей і побажань. Ми проводимо тренінги для вчителів, проводимо разом дозвілля. Створюємо атмосферу, аби люди товаришували між собою та їм було комфортно. У нас немає конфліктів, зверхнього ставлення один до одного. Все будується на взаємодопомозі й підтримці. В такій атмосфері взаємопідтримки комфортно працювати всім.
Кор.: З точки зору бізнесу - чи багато існує ризиків?
Якщо нічого не робити, то й ризиків немає. Завжди є ризик, що щось не вдасться, хтось буде незадоволеним, ринок може змінитися, економічна ситуація, законодавчі умови.
Коли робиш будь-яку роботу, будь-який бізнес, завжди потрібно бути готовим до того, що за рогом може очікувати несподіванка й потрібно спокійно на ці речі реагувати.
Кор.: З якими проблемами стикалися?
Найскладніше працювати з людьми. Важко, коли не ти відповідаєш за результат роботи. Я уособлюю всю організацію й відповідальність несу за будь-що. І як би гарно не говорила, все буде залежати від людини, яка потім це реалізовує.
Може бути таке, що працівник не повністю зрозумів ідею, або інтерпретував по-своєму й поніс свою версію в маси. Звичайно, ми з цим працюємо, адаптуємо персонал, навчаємо, але тим не менше, робота з людьми вимагає великої емоційної віддачі.
Кор.: Назвіть три обов’язкових складових для відкриття власної мовної школи.
Мабуть, для відкриття будь-якого бізнесу, потрібна людина, яка б цим хотіла займатися, певні якості цієї людини та знання.
У нашій організації робота базується на трьох основних цінностях: якість, повага та довіра. Якість має бути в роботі, спілкуванні, взаємовідносинах між людьми. Повага до всіх – один до одного, до дітей, батьків, навколишнього світу.
Також ми намагаємося культивувати довіру в середині колективу для того, щоб в людей не було страху помилитися, щоб вони не боялися креативити й вигадувати щось нове. А в нас тут простір для творчості безкінечний. Довіра в тому, щоб не боятися помилятися в колективі й не боятися визнати свою помилку. І, звичайно, довіра дітей та батьків до нас.
Кор.: Крім Кропивницького, Ви вже відкрили філії в Черкасах та Кривому Розі. Які плани на майбутнє? Чи буде розширюватися географія «WOW English»?
Ми дуже хочемо розширюватися. Чому ж іншим дітям не давати можливості показувати такі прекрасні результати?! Вже працюємо якісно там, де ми є. І якщо вистачає ресурсу, рухаємося далі.
Після відкритих уроків батьки бачать результати, розповідають знайомим, і наступного року приходить у два рази більше дітей. То ж хотілося б і в Кропивницькому ще розширитися, та й в інших містах також.
Кор.: Чи плануєте започаткувати курси для дорослих?
Ми плануємо дуже давно. У нас є все для цього окрім кадрів. Але робота з дітьми для нас є профільним напрямком.
В дорослих є великий вибір де і як навчатися. Та й наша система із триразовими заняттями в тиждень і домашніми завданнями не кожному підходить. Не всі дорослі готові цим займатися, тому що потрібен час на роботу та сім'ю.
Кор.: Яку пораду дали б тим, хто роками, десятиліттями вчить англійську мову, й ніяк?
Потрібно зрозуміти ціль - для чого вивчати мову. Тому що без цілі немає напрямку руху. Зрозуміти, яким має бути рівень для досягнення цієї цілі. Це систематична робота над собою. Проблеми не становить завчити фрази на рівні шопінгу й туризму. Але якщо потрібна англійська на рівні граматики, тоді треба йти до іншого рівня. Й обов’язкового знайти кваліфікованого вчителя, який би вів тим шляхом.
Кор.: За довгі роки роботи чи бували курйозні історії?
Була така історія. Коли я тільки починала свій бізнес і працювала перший рік, прийшли батьки з ініціативою записати хлопчика на курси. Денисові було 5 рочків. Тато прийшов із запитанням, що ми будемо робити. Я ж йому розповідаю про наше навчання, пояснюю, що дитина знатиме після курсів. Він висловив свою недовіру й зауважив, що дитина не встигне цього засвоїти.
Я попросила, щоб мені дали час, адже на словах нічого не доведу. Батьки регулярно водили Дениса, ми з ним працювали. Перед Новим роком він єдиний прийшов на останнє в році заняття. І тато прийшов із відеокамерою. Ми весь урок із Денисом удвох відпрацювали. Після чого тато сказав: "Я вам вірю тепер, Любов Сергіївно". Це для мене був знаковий день. Це було моє перше досягнення.
Кор.: Зараз Ви вже також займаєтеся коучингом. Як вдається встигати бути мамою, дружиною, керівником школи та тренером?
Насправді я думаю, що недопрацьовую багато й думаю, що багато всього не встигаю. У мене є купа планів і я впевнена, що всі їх реалізую. Тут в першу чергу має бути самодисципліна.
Найскладніше було поєднати дітей із цією роботою, тому що я людина відповідальна і роблю все якнайкраще. До появи дітей весь час приділявся роботі і моїм завданням було прорахувати всі ризики, продумати всі недоліки, виправити їх, покращити. Кожного року організація розширювалася, а разом із цим збільшувалося навантаження. Й коли з'явилися діти, вони теж потребували багато часу і емоційних ресурсів.
Зараз моїм дітям 8 і 10 років, вони самостійні, самі ходять зі школи додому та на секції, самі роблять уроки. Ми можемо тільки контролювати ці процеси. А спочатку допомагали чоловік, мама й няню наймали.
Кор.: Чи вдається Вам уникнути емоційного вигорання?
Не вдається. Людина втомлюється робити безкінечно одну справу, то ж змінює напрям діяльності. Тому тут потрібно ставити нові задачі й організації, й собі. І ти як особистість маєш далі розвиватися, й організація має отримувати нові виклики. І в нас зараз декілька нових проектів, які ми дуже хочемо запровадити. А я почала займатися бізнес-тренерством та коучингом.
Мені дуже сподобалася техніка роботи з людьми, коли вони не отримують готових відповідей на питання, а надихаються й знаходять шляхи вирішення. Тим більше, коли людина сама приймає рішення й сама несе відповідальність, у неї підвищується самооцінка. Значить, вона вірить у свої сили.
Бізнес-тренерство і коучинг допомагають мені в першу чергу самій розвиватися, розвивати свій колектив та допомагають розвивати інших людей і організації, тому мені ці напрямки роботи дають натхнення та віру в свої можливості.
Меж досконалості немає, і якщо в певний час я зрозумію, що освоїла коучинг, будуть нові цілі.
Кор.: Чи відчуваєте Ви себе щасливою?
Так. У мене все прекрасно. Якщо якась ситуація з негативним забарвленням і трапляється, вона аналізується, перетворюється з проблеми на задачу, що вирішується. Це конструктивний підхід. Головне, робити висновки і рухатися далі.
Цей світ прекрасний, треба сприймати його таким яким він є, ми його частина й потрібно це усвідомити та з розумінням і повагою ставитися до всього, що відбувається навколо.
Читайте також: Катар очима вуличних артистів: еквілібрист із Кіровоградщини підкорив арабських шейхів (ФОТО)
Читайте також: Відчути на собі: чому Pole dance - це грація, сила та креативність (ФОТОРЕПОРТАЖ)
Читaйте нaс у Telegram тa Facebook. Підписуйтесь нa нaші стoрінки тa будьте в курсі oстaнніх нoвин.
