02 вересня 2021, 05:40
Книги, журнали, брошури, газети… Тисячі видань нараховує фонд обласної універсальної наукової бібліотеки імені Дмитра Чижевського. Про те, як добирають видання для закладу, що найбільше читають відвідувачі, що планують та про що мріють у книгозбірні, читайте у матеріалі Точки доступу.
До того, як потрапити на полиці бібліотеки, новенька література потрапляє у відділ формування фондів.
Це закритий службовий підрозділ, куди читач ніколи не заходить. Олена Стрілець, завідуюча відділом, розповідає, що, зважаючи на профіль формування книжкової бази, закуповують переважно видання суспільно-гуманітарні, довідкові, наукові, з різних галузей знань, документи краєзнавчого характеру. Троє працівників роблять поточне комплектування, ре- (продовження замовлення видання, наприклад, чергового тому енциклопедії, – ред.) і доукомплектування – на замовлення клієнтів. Документи на літературу зберігаються тут роками. Найстаріша інвентарна книга датується 1944 роком. Перший запис – у книзі про видання "Сборник типовых проектов. Выпуск 8".
Головне джерело комплектування фонду – купівля книг та передплата періодичних видань. Далі – дарунки від спонсорів, громадських організацій, користувачів. Також надходять книги замість загублених читачами.
Майже три роки ми купуємо книги тендерними закупівлями. Це дуже складно, оскільки сам процес триває майже три місяці. До прикладу, у минулі роки новинки могли закуповувати щомісяця, щойно вийшла та чи інша книга. В червні цього року ми лише розпочали перший тендерний тур і в серпні його закрили. Тому новинки надходять приблизно раз на три місяці. Стараємося добирати рейтингові, топові книги, книги, які отримали якісь премії: "Книга року ВВС", Українська книжка року, "Коронація слова", Шевченківська премія, книги нобелівських лауреатів тощо. Але потрапляють до нас вони лише після процедури відкритих торгів, – додає Олена Стрілець.
Гроші на поповнення бібліотечного фонду виділяють з обласного бюджету. Цього року це 607 тисяч гривень. Щороку сума трохи більша, але і книги дорожчають. З позитивного – зростає пропозиція.
Зараз більше стає видань художньої літератури. Дуже багато класних книг, просто всі хочеться прочитати. Популярна, перекладна, якісь нові імена з’являються в українській літературі. Менше натомість стало монографій, навчальні посібники, на жаль, часто видавництва роблять стереотипні – перевидають, лише рік міняють, але доповнення там жодного немає, – каже завідувачка відділом формування фондів.
Останніми до бібліотеки надійшли книги видавництв "Клуб сімейного дозвілля" та "Старого лева". Загалом бібліотекарі співпрацюють з 20-ма книговидавцями, які спеціалізуються на художній літературі. У 2021 році почали працювати з видавництвом "Білка". Серед партнерів також "Фабула", "Наш формат", "Віват".
Олена Стрілець розповідає, що доводилося стикатися і з бракованими книгами – видання у м’якій обкладинці просто розпадалися в процесі користування, або ж під час друку в типографії пропустили кілька сторінок тощо. Нині видавництва дають рік гарантії на свою продукцію й при потребі замінюють книги.
Через тиждень-два після того, як видання потрапили до відділу комплектування, де їх обліковують, вони надходять у відділ абонементу. Тут точно знають, яким книгам надають перевагу кропивничани та багато читають самі – аби давати фахові поради користувачам.
Намагаюся спростувати або підтвердити поширений стереотип, що на роботі бібліотекарі тільки й роблять, що читають. Почувши запитання, Наталія Білаш, завідувачка відділом абонементу обласної універсальної бібліотеки, сміється.
Ми, звичайно, читаємо дуже багато. Але оці всі стоси книжок читаються вдома. Однак, якщо ти працюєш із книгою (от я, приміром, зараз готуюся до обласного семінару), ти все одно береш її, перегортаєш… Як гарний читач, вкладаєш закладку, виписуєш сторінки, інформацію з яких хотіла б озвучити колегам. Часто проводимо творчі заняття, адже наш колектив дуже великий – хтось щось прочитав, а хтось не встиг, то проводимо для колег цікаві зустрічі з оглядом нової літератури, – розповідає пані Наталія.
Є люди, які постійно читають і часто приходять до бібліотеки, – радіє Наталія Білаш.
Ще один стереотип – молодь не любить читати. Але до нас приходять і старші люди, і молодь, і школярі… Що беруть: сучасна українська література. Зараз дуже багато нових цікавих авторів. Приміром, я для себе відкрила Віктора Янкевича – він пише в детективному жанрі. Люко Дашвар – вже відома нам письменниця, але продовжує писати чудові романи. Її "Галя без голови" зараз користується величезною популярністю. Постійні запити на книги Світлани Талан, Дарини Гнатко та інших.
Книжковий фонд бібліотеки імені Дмитра Чижевського – близько 800 тисяч. Є видання в друкованому, електронному, аудіо форматах, видання шрифтом Брайля тощо. Широко представлені і місцеві письменники. Зараз, зазначають бібліотекарі, регіональний аспект виходить на пріоритетні позиції. Найбільше користуються популярністю книги Ольги Полевіної, Олександра Косенка, Василя Левицького. В бібліотеці працюють літературні клуби, які об’єднують письменників регіону.
У кінці 90-х – на початку 2000-х років спостерігався спад інтересу до читання, – розповідає Оксана Ткаченко, заступниця директора обласної бібліотеки. Говорить, що нині ж люди повертаються до традицій.
Останні п’ять-сім років спостерігається зростання читання. Це світова тенденція. Люди повертаються до традиційних джерел – друкованої продукції, попри її здорожчання, – говорить вона.
У песимістичні прогнози, що все перейде в цифру, в бібліотеці не вірять. І зазначають, що найбільш відвідуваний відділ закладу – відділ абонементу, де можна взяти книгу додому і почитати "комфортно".
Але сьогодні бібліотека – не лише майданчик для презентації і популяризації літератури.
Хочу додати, що українці вже багато років перебувають в дещо депресивному стані через ситуацію в країні, тому в нас є і місія виводити їх з цього, інтегрувати. Люди звертаються до нас, проводять зустрічі, реалізують власні проєкти. За рік ми отримуємо близько тисячі звернень щодо сприяння в проведенні заходів, їх організації, виконання проєктів та їх реалізації, – додає Оксана Ткаченко.
Ми сьогодні найбільший культурно-інформаційний центр. Крім того, методичний центр для бібліотек територіальних громад. Ми навчаємо працювати так, щоб люди сприймали бібліотеку як простір – культурний, інформаційний, навчальний, дозвіллєвий. Збираємо людей з найрізноманітніших питань. Лише в цьому році проводили публічні лекції відомих науковців, у нас працює Школа досвідченого споживача, Академія здоров’я, Інформаційна платформа з питань праці. Наш Інтернет-центр є тренінговим центром з основ комп’ютерної грамотності та роботи в інтернеті, електронного урядування. Бібліотека зараз є точкою з проведення сертифікаційних іспитів на рівень володіння державною мовою. І це далеко не всі напрямки роботи, – підкреслює Валентина Животовська, директорка обласної бібліотеки.
Колектив бібліотеки – близько 120 людей. Штат повністю укомплектований. Переважно працівники мають фахову університетську освіту. Середній вік – 45 років. У книгозбірні зазначають, що головне для бібліотечного працівника – комунікативні навички і доброзичливість. Бібліотекарі навіть працювали з психологами, аби ефективно комунікувати з людьми різних категорій – переселенцями, ветеранами, людьми з інвалідністю.
Поміж іншого, нині у бібліотеці працюють над обласним інформаційним туристичним порталом та проєктом "Туристичні магніти: Мандруй Кіровоградщиною". Також тут планують відкрити кафе-читальню. Наразі ведуть перемовини з місцевими підприємцями.
Вартість річного абонементу в обласній книгозбірні – 20 гривень. Для реєстрації у секторі обліку при собі треба мати паспорт. Читацький квиток є і перепусткою на всі бібліотечні заходи.
Читайте також: Молоді бібліотекapки з Кіpовогpaдщини беpуть учaсть у фотоконкуpсі (ФОТО)
Фото обкладинки з Вікіпедії
Головне сьогодні
