25 лютого 2019, 14:15
Укpaїнa обиpaтиме нового Пpезидентa 31 беpезня 2019 pоку. Точкa доступу продовжує спеціaльну pубpику, де знaйомить із кaндидaтaми в Пpезиденти тa їхніми пеpедвибоpчими пpогpaмaми. У попередніх матеріалах ми вже розповіли про Ігоря Шевченка, Сергія Капліна, Валентина Наливайченка, Андрія Садового, Анатолія Гриценка, Віталія Скоцика, Євгена Мураєва, Геннадія Балашова, Романа Насірова, Віталія Купрія, Романа Безсмертного, Ольгу Богомолець, Олега Ляшка, Володимира Зеленського, Юрія Бойка, Юлію Тимошенко та Аркадія Корнацького.
Сьогодні розповімо про Петра Порошенка. Центрвиборчком зареєстрував його одним із 44 претендентів на пост глави держави.
Народився 26 вересня 1965 року в місті Болград Одеської області.
Одружений, четверо дітей.
Зупинення російської агресії
Попри закиди щодо недієвості Мінських угод та зустрічей "нормандського формату", рух російського агресора вдалося зупинити. Антиросійські санкції, про які кожного року прокремлівські ЗМІ пишуть як так, що скоро будуть скасовані, діють і тримають Росію від подальших агресивних дій щодо України. Як і нові "джавеліни" для України, та загалом підтримка західних партнерів у оборонній сфері.
Здобутки в оборонній сфері
Якщо у 2013 році, за часів режиму Віктора Януковича, українське військо отримало 15 мільярдів 315,1 мільйона гривень ($1,91 млрд). То у 2019 році витрати на українське військо складатимуть 201 мільярд гривень ($7,17 млрд). Тобто всього за п'ять років рівень витрат на українське військо зріс на 184 мільярди гривень. Поступово українське військо переходить в озброєнні до стандартів НАТО.
Україна — це Європа
У 2015-ому Україна отримала довгоочікуваний безвіз. Без перебільшення, це стало визначним днем в історії країни. Далі українська влада зосередилася на досягненні наступної мети — на шляху до набуття членства в ЄС та НАТО. Як відомо, на початку лютого Верховна Рада ухвалила зміни до Конституції стосовно курсу України в ЄС та НАТО.
Відновлення історичної справедливості. Отримання автокефалії
Безперечним досягненням останніх років президентства Петра Порошенка є отримання Україною Томосу, якого країна чекала з моменту анексії української церкви — більше 300 років.
У квітні 2018 року Верховна Рада України й президент Петро Порошенко спільно з УПЦ КП, УАПЦ та частиною єпископів УПЦ МП відправляють звернення до Константинопольського патріарха Варфоломія з проханням дарувати томос про автокефалію православної церкви в Україні.
Уже в жовтні Синод Константинопольського патріархату скасовує рішення 1686 року. Москва позбавляється права призначати київського митрополита. Анафема РПЦ Філарету визнається недійсною.
9 січня усі члени синоду Вселенського патріархату підписали Томос про автокефалію Православної церкви України.
Зростання ВВП та інвестицій
Україна отримала 5 балів у рейтингу Світового банку "Легкість ведення бізнесу" та посіла 71 місце у 2019 році. Таким чином, країна піднялася на більш ніж 40 позицій з 2014 року (112 місце). Серед здобутків й те, що наша країна у глобальному інноваційному індексі посіла 43 місце, а ще у 2013-ому була 71-ому. Окрім того, Україна посіла 83 місце серед 140 країн у рейтингу Індексу глобальної конкурентоспроможності 2018 року. З 2017-го країна піднялась на 6 пунктів.
Внаслідок агресії в Росії Україна втратила 16% свого ВВП у 2014-2015 роках. При цьому інфляція знизилася з 43,3% у 2015 році до рекордної цифри в 9,8% у 2018 році. І вперше з 2013 року ми маємо інфляцію нижчу 10%. У 2018 році, після 12 кварталів послідовного зростання, очікується, що ВВП за останні сім років буде досягати максимального рівня - 3,4%. У 2019 та 2020 роках Світовий банк передбачає збільшення ВВП на 4%.
Національний банк України визнали найбільш прозорим центральним банком у 2018 році за рейтингом престижного журналу "Central banking awards". Це стало справді несподіваним визнанням НБУ, який отримав таку нагороду вперше у своїй історії. У 2017 році титул найбільш прозорого центрального банку отримав центральний банк Ірландії, у 2016-ому — центральний банк Ізраїлю, а у 2015 році — Національний банк Чехії, а 2014-ому- центральний банк Швеції.
Петро Порошенко на посаді президента обіцяє подати заявку на вступ до ЄС уже в 2023 році, отримати і почати виконувати План дій щодо членства в НАТО.
Кандидат наголошує, що до ЄС і НАТО Україна вступить як регіональний лідер. Упродовж наступних 5 років Україна за президента Порошенка має стати лідером аграрного сектору в Європі, одним із п’яти нових глобальних лідерів ІТ-сектору, регіональним лідером індустріального розвитку, транспортним хабом Східної Європи, однією з десяти найбільш відвідуваних країн Європи.
Порошенко також планує завершити створення щільної системи протиракетної та протиповітряної оборони, провести докорінну модернізацію українського флоту і повітряних сил, підняти рівень соціального забезпечення наших військовослужбовців, розширити підтримку родин учасників бойових дій.
Буде продовжена лінія на відновлення територіальної цілісності України: повернення окупованих територій Донецької та Луганської областей і Криму відбуватиметься політико-дипломатичним шляхом. За репресії і знущання над нашими громадянами на окупованих територіях, за завдані збитки країна-окупант понесе відповідальність і змушена буде їх відшкодовувати через міжнародні правові механізми.
Продовжиться політика зниження податкового навантаження, зокрема через заміну оподаткування прибутку підприємств на оподаткування виведення капіталу з країни.
До роботи в українських школах залучатимуть носіїв англійської мови, підвищення оплати праці вчителів і викладачів відбудеться за рахунок залучення інвестицій.
По всій Україні розпочнеться масштабна програма ремонту медичних закладів, буде завершена медична реформа, спрямована на підвищення якості і доступності медичних послуг, зокрема і на селі, на підвищення зарплат медикам.
На посаді президента України Петро Порошенко продовжить політику підтримки української мови як єдиної державної, розширить підтримку культурних проектів та зробить усе, щоби захистити свободу слова та права журналістів.
Команда президента сприятимемо перетворенню ІТ-сектора на креативну індустрію із постійним збільшенням його внеску у вітчизняну економіку, а в індустрії зробить ставку на високотехнологічні галузі з високою доданою вартістю. Окремий пріоритет – підтримка української науки і сприяння її тіснішій взаємодії з реальним сектором.
Перетворення України на транспортно-логістичний хаб Європи потребуватиме модернізації транспортної інфраструктури: на це будуть спрямовані кошти і національних, і міжнародних інфраструктурних фондів, і приватні інвестиції.
Все це дасть змогу наповнити державний та місцеві бюджети, створить можливість підвищувати зарплати бюджетникам, пенсії, соціальні виплати протягом наступних п'яти років.
Як повідомляє видання Гал.інфо, Політичний шлях чинного Президента розпочався у 1998 році в партії СДПУ Віктора Медведчука. Через конфлікт з останнім Порошенко покинув політсилу та створив власну партію, яка згодом увійшла до свіжої "Партії Регіонів". Цими фактами дуже люблять оперувати противники Президента, наголошуючи на його причетності до антиукраїнських партій. Проте згодом Порошенко стає членом команди Віктора Ющенка. Під час його президентства чинний глава держави займає кілька серйозних посад, серед яких крісло Міністра закордонних справ. При правлінні Януковича Порошенко встиг недовго попрацювати міністром економічного розвитку та торгівлі і був звільнений через 9 місяців.
Порошенко та Тимошенко під час Помаранчевої революції
У 2013 році з початком протестів у Києві розпочалася нова сторінка в політичній кар’єрі Порошенка. Він хоч не став обличчям Євромайдану серед політиків, проте зумів серйозно наростити свій рейтинг. Під час зими 2013-2014 років Порошенко був одним із неофіційних спонсорів Майдану, часто з’являвся серед протестувальників, а після його завершення революції очолив президентський рейтинг. Шансів перемогти йому додала підтримка Віталія Кличка, який був другим після Порошенка в соцопитуваннях. Колишній боксер зняв свою кандидатуру на користь чинного президента, а його партія УДАР на парламентські вибори йшла разом з БПП.
У 2014 році ключовими обіцянками Порошенка було закінчити війну, реформувати армію, запровадити безвізовий режим з ЄС, провести децентралізацію та реформу міліції. Його найближчі суперники не запропонували кращого виборцям та не були готові відкрито протистояти російській агресії. Тоді вдруге в історії України президента обрали в першому турі. З величезною перевагою (54,7%) Порошенко тоді переміг Тимошенко, яка набрала лише 12,8% голосів.
Того ж року на виборах БПП "Солідарність" посіла друге місце. У парламенті була утворена коаліція з "Народного фронту", БПП, Об'єднання "Самопоміч", ВО "Батьківщина" та Радикальної партії Олега Ляшка. Це дало змогу в перші два роки прийняти закони, які вимагав від України МВФ. Проте далі реформи загальмувались, оскільки коаліцію покинули "радикали", "Батьківщина" та "Самопоміч".
До головних здобутків Порошенка за час його каденції можна зарахувати збереження територіальної цілісності України, чітке визначення зовнішньополітичного курсу, заходи щодо дерусифікації гуманітарної сфери та реформування армії. Також він виконав ту умову, яка була приводом до студентських протестів, що переросли в Євромайдан. Це угода про асоціацію з ЄС. Вона була підписана за 20 днів після інавгурації Порошенка. Документ значно наблизив Україну до західної цивілізації та європейських цінностей, відкрив нові ринки для вітчизняних товарів та став першим кроком до вступу в Європейський союз. Останньою гучною перемогою політика стало отримання Україною томосу – документу про автокефалію церкви, що послабить вплив ворожої РПЦ. Крім того, з ініціативи Порошенка та зусиллями Кабміну в країні успішно працює реформа децентралізації.
Порошенко в Мюнхені на конференції безпеки демонструє російські паспорти як доказ присутності військ РФ на території України
Проте в країні досі триває війна, частина території окупована та анексована, а надії на близьке розв'язання конфлікту доволі примарні. І це одна з найголовніших причин критики Порошенка. Хоча тут варто погодитись, що зіткнення з бойовиками наразі мають пасивний характер та, по суті, ведеться позиційне протистояння. Також Порошенко не зміг повністю подолати ще одну велику проблему України – корупцію. Боротьба з нею ведеться, проте зовсім не такими темпами, як цього хоче населення. Народ вимагає, щоб "сиділи всі", але часто справи проти хабарників затягуються та перетворюються на реаліті-шоу. Тут проявляється і не зовсім сумлінно проведена люстрація. Чимало старорежимних суддів, прокурорів чи звичайних поліцейських досі працюють. Ці проблеми вкупі із конфліктами між антикорупційними органами впевнено показують, що боротьба з корупцією може бути легко провалена.
Цьогорічна передвиборча агітація Порошенка базується на кількох основних гаслах, які з'явилися на білбордах ще задовго до офіційного старту кампанії. "Армія! Мова! Віра!" - ці три слова паралельно із постійними згадками томосу та автокефалії ПЦУ складають більшу частину промов президента. Також він чітко відмежовує свій політичний курс від північного сусіда. Гасло "Геть від Москви", запозичене в Миколи Хвильового, з'являється так само доволі часто. Доволі неоднозначно сприймається фраза "Порошенко або Путін". Очевидно, політтехнологи президента хочуть запевнити виборців, що в них є лише один варіант – Петро Порошенко. Проте така агітація може мати і зворотній ефект – банально відлякати українців своєю категоричністю.
Наразі сформувалася трійка кандидатів, які значно відірвалися від інших претендентів. Імовірність того, що тріо Порошенко-Тимошенко-Зеленський зруйнує Бойко чи Гриценко є дуже низькою. Тому вся боротьба відбуватиметься між чинним президентом, "Леді Ю" та лідером "95 кварталу". Опоненти Порошенка мають одну велику перевагу – він є чинним президентом, тому його можна звинуватити в усіх проблемах країни, адже ні Тимошенко, ні тим більше Зеленський, високих посад впродовж 5 років не займали.
Донедавна Порошенко намагався набрати додаткові відсотки в рейтинг, подорожуючи країною із томос-туром. Це не можна було назвати агітацією, оскільки президент ще не був зареєстрований ЦВК. Хоча і всі його поїздки в підтримку автокефалії мали яскраво виражені ознаки агітації. Але це було до старту кампанії.
Митрополит ПЦУ, Вселенський патріарх Варфоломій та Петро Порошенко
Зараз Порошенко почав діяти по-іншому. Чимало експертів пов'язують такі явища як вирок Януковичу, арешт Мангера чи підозру Медведчуку із передвиборчою кампанією президента. Нібито, розв'язуючи гучні наболілі українцям питання, він заробляє собі додаткову прихильність виборців, які не вірили в боротьбу з корупцією чи злочинністю. Сюди ж можна зарахувати заяви Луценка про завершення розслідувань стосовно розстрілу Небесної Сотні. Чи спрацює подібна модель сказати важко: з одного боку справедливе покарання винних підніме довіру не тільки про президента, а й до правоохоронних органів, а з іншого, є велика імовірність, що розслідування, як часто буває, просто "злиють".
За 2017 рік Порошенко заробив 336 тис. грн, отримав 15,8 млн грн відсотків і 172 тис. грн від відчуження рухомого майна. Крім того, на банківських рахунках у нього було 25,5 млн дол. і 10,8 тис. дол., власником яких є третя особа. Готівкою в Порошенка була 21 тис. дол. та 60 тис. грн, внески в кредитні спілки склали 82 млн грн, третім особам він позичив 23,4 млн дол. і 1,1 млн грн.
На дружину президента Марину Порошенко задекларований банківський переказ у розмірі 151,1 тис. грн і 484,3 тис. грн доходу з банківських рахунків. Також у неї було на рахунках 96,2 тис. грн і 4,3 тис. євро.
Станом на 2017 рік Порошенко володів житловим будинком у Козині Київської області, п'ятьма земельними ділянками в Козині та Києві (ця нерухомість також значиться в сім'ї в іншому праві власності), трьома квартирами в Києві та Вінниці, нежитловим приміщенням в Одесі. Він також орендував земельну ділянку в Козині, в іншому праві власності була база відпочинку в Одеській області. Серед об'єктів незавершеного будівництва – підпірна стіна.
Марина Порошенко володіла земельною ділянкою та дачним будинком у Київській області, половиною квартири в Києві, в іншому праві користування був гараж у столиці.
Також президент задекларував автомобіль "Mercedes-benz Vito" 2010 року випуску (цей же автомобіль в іншому праві власності в дочок Євгенії та Олександри й сина Михайла), Марина Порошенко була власницею "Jaguar XF" 2008 року.
Крім того, глава держави задекларував низку цінних речей: три колекції картин, колекцію скульптур, скульптуру, п'ять наручних годинників, комплект ювелірних прикрас, два ювелірних вироби та шкіряне пальто. Марині Порошенко належали два ювелірних набори, сім ювелірних виробів, дві норкові шуби, кожушок із соболя, три сумки та наручний годинник.
У спільній власності родини Порошенків було 8 меблевих гарнітур, комплект бра, дві люстри, машина хімчистки, два телевізори, проектор, камінний набір, настільний годинник, рояль і два килими.
Крім цього, в президента були акції ПАТ «МІБ», корпоративних інвестиційних фондів ВАТ «ЗНКІФ» Прайм Ессетс Кепітал», ПАТ «ЗНКІФ» Прайм Ессетс Кепітал», ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» і «Конфекшенері інвестментс лімітед» (Кіпр), а також корпоративні права ТОВ «Фірма «Екран». На додаток до цього Порошенко був власником 102 підприємств.
Головне сьогодні
