Батьки і гроші: як у Кропивницькому батьківські комітети допомагають школам

  • Катерина Федченко
  • watch_later 10 березня 2020, 19:00

Питання функціонування батьківських комітетів (далі – БК) у школах – дуже делікатне. У більшості випадків функції БК зводяться до збору-здавання грошей та вирішення матеріальних питань у житті навчального закладу. Хоча офіційно освіта в Україні безкоштовна, реальність диктує зовсім інші правила. Кілька років тому в Кропивницькому міська влада почала активно боротися з поборами в школах, запевняючи, що школи отримують достатнє фінансування, і кошти від батьків зовсім не потрібні.

Точка доступу з’ясовувала, чи допомагають батьківські комітети школам фінансово наразі.

У 2018 році міський голова Кропивницького Андрій Райкович суворо заборонив директорам шкіл збирати благодійні внески від батьків та наголосив, що міський бюджет щороку збільшує власні видатки на утримання шкіл, здійснення необхідних капітальних ремонтів, закупівлю обладнання та забезпечення харчування дітей.

З того часу кошти з батьків перестали вимагати настільки відверто, як це відбувалося раніше, але проблема фінансової участі батьків у житті школи та функцій батьківських комітетів залишилася відкритою.

Закон України "Про освіту" визначає орган батьківського самоврядування як один із органів управління закладом. З огляду на те, що вказаний Закон є рамковим і стосується всіх складників освіти, необхідна реалізація його положень. Зокрема, у новому Законі "Про загальну середню освіту" деталізовано порядок створення органу батьківського самоврядування та його відносин і взаємодії зі школою та місцевими органами самоврядування.

Наразі питання щодо створення чи нестворення батьківських комітетів кожний заклад загальної середньої освіти вирішує самостійно.

Не з чуток: батьківські комітети та гроші

Мама одного кропивницького школяра, яка вже 7 років є головою батьківського комітету в класі, розповіла, що, насправді, функція цього органу зводиться до вирішення якихось організаційних та матеріальних питань. Це може буди організація навчальних екскурсій учнів, привітання вчителів на свята, збір грошей на прибирання класу та вирішення дрібних побутових проблем:

У нас існують фонди класу, а фондів школи – немає. Ми з батьками вирішили кожен місяць здавати по 15-20 грн, адже бувають випадки, коли, наприклад, поламався і потребує ремонту кран у класі, а робити це немає кому та й немає за що. Хоч і говорять, що гроші виділяють, але ми купуємо папір, табелі і класний журнал щороку. Раніше це видавали у школі, а зараз купують батьки.

Жінка розповіла, що зараз вчителі не мають відношення до грошей і просять батьків самостійно, на добровільних засадах вирішувати фінансові питання. В освітньому закладі перестали збирати гроші у фонд школи:

4-5 років тому ще існували обов’язкові фонди школи, і коли ми поставили вікна у своєму кабінеті, то директор запропонувала, щоб  загальношкільні фонди ми більше не здавали.

Голова батьківського комітету класу звітує про всі витрачені кошти перед батьками:

За ці роки, проведені в батьківському комітеті, я вже знайшла такий баланс, коли батьки тобі довіряють і бачать, куди йдуть їхні гроші. Наприклад, треба купити однакові зошити для всіх учнів - я пішла, купила і показала звіт батькам. Все, що я витрачаю, ретельно записую.

Одна з засновниць громадської організації "Батьківська рада Кропивницького" Євгенія Захарченко зазначає, що батьківські комітети допомагають школам фінансово майже в усіх школах і садочках. За рідкісним виключенням:

Зараз це здебільшого допомога на конкретний клас чи конкретну групу.

Тобто, загальношкільних фондів, які збирав батьківський комітет, майже немає в школах і садках, але у переважній більшості фонди класів і груп залишились. Ініціатива збору коштів походить переважно від вчителів, хоча останнім часом вони стали це робити завуальовано, через голову батьківського комітету. Іноді ініціатива йде від батьків.

Директор комунального закладу "Ліцей Сокіл" Сергій Дмитрович Сторчаус розповідає, що раніше в школі працював благодійний фонд, але 2 роки тому його закрили, і тепер ліцей не користується тими коштами, які акумулювали батьківські комітети.

За розпорядженням міського голови, зараз ми працюємо з міським бюджетом. Андрій Райкович зазначив, що виділяється достатньо коштів, щоб «не залазити в кишені» до батьків, - зазначив Сергій Дмитрович.

Але в реальності трапляються випадки, коли терміново потрібні якісь господарчі речі, до прикладу, той же віник чи кран. Щоб перевести кошти через казначейство до організацій, у яких ми купуємо, потрібно два тижні, а то й і більше. Тому змушені шукати інакші шляхи вирішення цієї проблеми.

У ліцеї існують класні батьківські комітети, а їхні голови складають батьківський комітет школи.

Якщо батьки хочуть встановити, до прикладу, жалюзі у клас. Я, звичайно, заперечувати не буду, але це виключно на добровільних засадах. Батькам треба поставити до відома адміністрацію школи. Встановлені жалюзі потім беруться на облік, як подарунок навчальному закладу від батьківського комітету, - розповідає Сергій Сторчаус.

Фінансова автономія шкіл як шанс звільнення від поборів

Фінансова автономія дозволяє керівнику школи оптимізувати управлінський процес, оскільки директор стає господарем у закладі (а не розпорядником):

  • самостійно вирішує, які витрати потребують першочергового фінансування;
  • самостійно укладає договори на послуги і товари (не управління освіти), зокрема і на харчування (вибір моделі організації харчування, вибір постачальників, подання на тендер тощо);
  • самостійно вирішує, як використати заощаджені кошти (преміювання працівників, покращення освітнього середовища чи інші нагальні потреби закладу).

Фінансово відокремлена школа визначається як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня.

Євгенія Захарченко впевнена, що набуття школами фінансової автономії  дасть можливість відновити довіру між батьками та адміністрацією школи. Батьки зможуть перераховувати кошти (якщо забажають) одразу на рахунок школи, без посередництва управління освіти, яке на сьогодні одноосібно розпоряджається коштами.

Господарським забезпеченням школи має займатись власник, тобто, міська рада. Грошей і повноважень у неї достатньо.

Протягом 3 років держава через субвенції направила дуже багато коштів (і продовжує направляти) на місця для закупівлі комп’ютерної техніки, меблів, обладнань кабінетів фізики, хімії, біології, оснащення класів.

Цього року Кабмін виділяє кошти на обладнання пожежної сигналізації, на придбання обладнання для харчоблоків та їдалень та санвузли, - зазначає Євгенія Захарченко.

На думку Євгенії Захарченко, якщо прибрати в батьківських комітетах функцію "збирання грошей", то школам банально не вистачить фінансування.

Але! Це станеться лише тому, що школи не хочуть або не вміють витрачати кошти раціонально, а управління освіти подає міському голові та депутатам інформацію із заниженою у сотні разів сумою, потрібною для утримання шкіл. Адже батьки і так здають, самі купують, самі ремонтують. Навіщо чиновникам «напружуватись»? У школах ЄС та США батьки теж допомагають збирати школам кошти: на екскурсії, закупівлю обладнання, ремонт даху, але роблять це цивілізовано і прозоро, проводячи аукціони, пікніки, ярмарки, перераховуючи на рахунок школи благодійні внески, - зазначає громадська активістка.

На думку Євгенії Захарченко, окрім благодійних батьківських внесків, існують альтернативні джерела фінансування шкіл. Зокрема, це різні гранти, цільові програми Кабміну та міністерства, передавання в оренду частин приміщень та додаткові платні послуги.

А як у інших? Досвід співпраці з батьківськими комітетами у закордонних школах

Німеччина

Батьківський комітет класу представлений двома особами, які безпосередньо підтримують контакт з усіма батьками та вчителями.

Йдеться про поширення серед батьків класу інформації, яка надходить від окремих вчителів або від керівництва школи. За необхідності – ведення банківського рахунку класу (інколи його для зручності веде класний керівник), організація екскурсій чи обов'язкових класних поїздок.

За потреби, БК також бере на себе функції залагодження конфліктів, які можуть виникати у класах між батьками, між батькам та вчителями тощо.

У школах існує фонд фінансової підтримки, до якого залучені усі зацікавлені батьки, вчителі, а також школярі. Зазвичай фонд підтримує різного роду шкільні свята, допомагає із ремонтом у приміщеннях школи, надає фінансову підтримку окремим школярам (за необхідності), а також може забезпечувати школу різними навчальними матеріалами. Вступ прив'язується до благодійних внесків, які збираються раз на рік. Мінімальний внесок – 12 євро.

Польща

Система батьківських комітетів у класах не практикується.

Водночас, у навчальних закладах є загальношкільний батьківський комітет. Він ініціює шкільні події та організовує збір коштів. Ці гроші витрачають на позашкільне дозвілля для школярів. Для більшості родин розмір збору не є критичним.

Комунікація між батьками і школою відбувається через уповноважених батьків. А от між собою батьки спілкуються в закритій групі в соцмережах. Вчителі у цю спільноту не втручаються.

Норвегія

На всіх рівнях освітньої системи витрати покриваються за рахунок держави.

Батьки учнів об’єднуються в батьківський колектив класу. Керують ним зазвичай три обрані всіма особи, які контролюють спільні ініціативи й організовують різні процеси. У соцмережах батьки мають групу, через яку отримують усі новини про поточні події і можуть обговорити суперечливі питання. Така група функціонує абсолютно незалежно від школи. Зв’язок з учителем відбувається через уповноважених від батьківського колективу.

У класах є спільний грошовий фонд, куди зазвичай учні спільно із батьками заробляють кошти. Під час свят організовуються невеликі шкільні ярмарки. Діти готують для них солодощі, чай, морозиво тощо та продають на загальноміських заходах.

До спільного фонду батьки здають гроші у випадку, якщо від класу готується поїздка до музею, театру чи іншого міста. Такі заходи для батьків не є обов’язковими. Проте від них рідко відмовляються. Зазвичай, у батьків завжди є можливість забезпечити для школярів подібні події. Якщо ж сім’я належить до малозабезпечених верств населення, їй фінансово допомагає держава.

Литва

Системи батьківських комітетів у Литві взагалі немає. Всю інформацію батьки отримують через шкільний електронний журнал. З нього можна дізнатися про уроки, домашні завдання, зауваження та заохочення від учителів. Мами й тата мають змогу спілкуватися особисто з учителем, якщо в цьому є потреба. З організаційних питань учитель телефонує батькам особисто. Також можна взаємодіяти із класним керівником за допомогою індивідуального чату.

Проте традиційно батьки у справи школи не втручаються практично ніколи.

Читайте також: Медик-підприємець: як працює перший приватний лікар у Кропивницькому (ФОТО)

Читайте також: 100 днів Андрія Балоня: інтерв’ю з головою Кіровоградської ОДА (ФОТО)

Фото з відкритих джерел