Без маркування та цензурування: скільки витрачає влада Кіровоградщини на висвітлення своєї діяльності

Майже 2,75 мільйона гривень витратили на висвітлення діяльності Кіровоградська ОВА та Кропивницька міська рада у 2025-му році. Попри, здавалось би, очевидну замовність матеріалів, медіа не маркували опубліковані тексти чи зняті відео як рекламні. Однак і закон встановлює неоднозначні вимоги щодо позначень таких матеріалів. Хто виконував бюджетні підряди на “піар” та як аргументували відсутність маркування редактори, розбирався регіональний представник Інституту масової інформації в Кіровоградській області Павло Лісниченко.

Цифрова ОВА

Відповідь на інформаційний запит щодо висвітлення діяльності ОВА в медіа надійшла оперативно та вчасно – протягом п'яти календарних днів. Ба більше, відповідь продублювали. Листа за підписом заступниці начальника ОВА Катерини Колтунової надіслали з пошти загального відділу та управління комунікацій з громадськістю та інформаційної діяльності ОВА.

“На виконання рішення Кіровоградської обласної ради від 17 червня 2021 року №112 "Комплексна програма сприяння розвитку громадянського суспільства, інформаційної сфери та книговидання Кіровоградської області на період до 2026 року (із змінами), в 2025 році використано на висвітлення діяльності Кіровоградської обласної військової адміністрації в медіа 660 тис. грн.”, – йшлося у відповіді.

Також посадовці надали інформацію виконавців замовлення і посилання на папку в гугл-доці з копіями договорів і додатками, актів і звітів наданих послуг та платіжних інструкцій за 2025 рік. Подібний формат відповідей для органів місцевого самоврядування Кіровоградщини нетиповий, однак вельми зручний та, як пояснив юрист ІМІ Володимир Зеленчук, цілком законний. 

“Подібний формат відповіді є допустимим та пояснюється технічними обмеженнями сервісу Gmail на “вагу” вкладених файлів, а також відсутністю чітких вимог закону щодо цього питання. Пленум Вищого адміністративного суду України роз’яснив і момент з незавіренням копій наданих документів. Зокрема, закон не вимагає від розпорядника завіряти надані документи, проте зобов'язує надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і за потреби її оновлювати", – уточнив юрист.

За відеоформат для ОВА минулоріч відповідав кропивницький телеканал “TTV”, афілійований з депутатом Кіровоградської обласної ради, головою фракції “Слуга Народу” Ігорем Волковим. Загалом на 30 тисяч секунд контенту (або трохи більше восьми годин ефіру) витратили 360 тисяч гривень. Звітування – щомісячне. Формат – новинний. За умовами договору канал мав надавати “послуги щодо висвітлення громадсько-політичного, соціально-економічного і культурного життя області на телебаченні в м. Кропивницький”. 

Контракт на 300 тисяч гривень отримало ТОВ “Об’єднана редакція видань обласної газети “Кіровоградська правда” співвласницею якої є депутатка Кіровоградської облради, журналістка Олена Сідорова. 

За умовами договору, в газеті мали розмістити не менше 9252 см2 журналістських матеріалів (близько 50-60 стандартних газетних сторінок) та 333 публікації в онлайн-виданнях, на популярних телеграм-каналах, інстаграм-сторінках тощо. На це ОВА мало витратити 100,2 тис грн та 199,8 тис грн відповідно. 

Частину послуг обласний тижневик “Кіровоградська правда” надавав самостійно, за рахунок випуску газети, зі щотижневим тиражем близько 10 тисяч екземплярів, та другим за аудиторією, після Суспільного,ТГ-каналом. Ще частину замовленого  передавала в субпідряд місцевим медіа. Зокрема, інформацію про обласну владу розміщували газети “Україна-Центр”, “21 канал”, “Олександрійський тиждень”, сайти “Формат” і “Златопіль”, а також соцмережі згаданих видань  плюс місцевий Інстаграм-канал.

Щодо поточного року то на висвітлення діяльності Кіровоградської обласної військової адміністрації в медіа заплановано витратити 660 тисяч гривень, однак разі відповідні контракти не було укладено.

Дорогі відповіді Кропивницької міськради

На відміну від колег з Кіровоградської ОВА місцеві чиновники можливістю надати повністю цифрову відповідь не скористались. І хоча зі строку надання відповіді також дотримались законодавчих норм, вирішили запросити оплату за сканування необхідних документів. Загальний об’єм даних в 301 аркуш оцінили в майже 1002 гривні. 

При цьому зауважимо, що згідно зі ч. 4 ст. 21 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, при наданні інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання не стягується, навіть якщо обсяг документів перевищує 10 сторінок.

Тим не менш маємо що маємо. Та й попри відсутність копій договорів, актів та платіжних документів міська рада все ж надала відповідь по суті питання, розписавшись, хто відповідав за піар ради в медіа.

Так минулоріч, за результатами проведених тендерів міськрада підписала кілька контактів. Перший із ФОП Горобцовою Ганною Василівною уклали договір на закупівлю послуг із висвітлення у друкованому виданні «Україна-Центр» та онлайн-медіа “Кіровоград24”, “Гречка”, “Перша електронна газета”, “Точка доступу” (наразі “Доступ медіа”)  на загальну суму 889 тисяч гривень. На цю суму опублікувати 1278 новин, у середньому, 695 гривень за публікацію.

Ганна Горобцова є багаторічною підрядницею міської та обласної рад. За її посередництва як ФОП та як власниці ТОВ “Прайм Тайм”, власне, й відбувається замовлення послуг з висвітлення діяльності. Згідно з декларацією чоловіка пані Горобцової, який працює в Головному управлінні Нацполіції в Кіровоградській області, підприємиця також отримує заробітну плату від Кіровоградської обласної організації політичної партії “Слуга народу”. 

Другий договір Кропивицька міськрада підписала з ТОВ «Телерадіокомпанія TTV» на закупівлю послуг з висвітлення на телебаченні на загальну суму 800 тисяч гривень, стосувався 1040 хвилин телевізійних сюжетів, середня вартість за хвилину яких склала 770 гривень.

Ну і фінальний, третій контракт уклали з ТОВ «Поліграф-Сервіс». У фірми замовили послуги з друку інформаційних бюлетенів «Кропивницька міська рада інформує» на загальну суму 460,8 тисяч гривень. Загалом за рік вийшло друком 48 номерів загальним тиражем 120 тисяч примірників.

Висвітлення діяльності влади і маркування 

Питання маркування матеріалів, замовлених за контрактами з висвітлення діяльності, є доволі непростим. Чинний Закон "Про медіа", який мав би регулювати подібні ситуації, не містить необхідних норм. Тож, маркувати чи не маркувати відповідні тексти та відео, мають узгоджувати між собою замовник та надавач послуг, послуговуючись міркуваннями доцільності, журналістської етики та чесності перед читачами/глядачами. 

“Минулоріч ми ніяк не маркували ті тексти, бо ставили те, що цікаво та потрібно аудиторії, а не на вимогу чи замовлення”, - розповідає головна редакторка видання “Доступ медіа” Ольга Зима. 

Підтримує думку колеги й редакторка “Гречки” Анастасія Дзюбак. За словами медійниці, міська рада, з якою співпрацювало видання, не ставило чітких вимог щодо тематик матеріалів, тож, редакція могла самостійно обирати події та теми, які були цікаві їхнім читачам. Якоїсь цензури чи редагування текстів також не було. На думку журналісток, такі тексти не були рекламою в тому вигляді, як її трактує законодавець. 

Юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук зауважує, що наразі переважну кількість матеріалів, оплачених з бюджету у рамках договорів про висвітлення діяльності, можна віднести до соціальної реклами. Однак подібний вид реклами не має містити прізвищ та імен посадових осіб, а цю умову далеко не завжди можливо виконати. 

Правники очікують, що нарешті унормувати це питання може прийняття законопроєкту № 12253, який вносить зміни до профільного рекламного законодавства. Відповідно до пропонованих змін матеріали, оплачені з бюджету у рамках договорів про висвітлення діяльності, планується віднести до окремого виду реклами, зі своїми правилами розміщення та маркування. Окрім того можливе інтегрування згаданих взаємовідносин з медіа у масштабний  термін “державна реклама”, та законодавство для цього наразі лише розробляється. 

Що ж до місцевої медіаспільноти, то маркувати матеріали з висвітлення діяльності влади редакції не поспішають. Втім редакторка “Кіровоградської правди” Наталя Маринець зазначає: журналісти, насправді, готові виконувати законодавчі вимоги, коли в законі пропишуть концепцію висвітлення діяльності.

“Працювати в правовому полі – одна з прерогатив будь-якої редакції, яка дбає про своїх читачів. Тож, не думаю, що хтось буде приховувати ті тексти чи маскувати під якісь авторські матеріали. Буде закон – буде виконання”, – резюмує вона.

Павло Лісниченко, регіональний представник Інституту масової інформації в Кіровоградській області