30 січня 2025, 13:10
Окупанти мінують дитячі ліжка, меблі та побутову техніку. А відступаючи з позицій – все навколо. Так про ротації в небезпечні регіони розповідають піротехніки з Кіровоградщини. Про роботу піротехнічного відділення, створеного від початку повтомасштабного вторгнення, сапери розповіли журналістці Точки доступу Лілії Кочерзі.
"Кладемо обов’язково металошукач чи міношукач за себе по тій території, по якій ми пройшли і знаємо, що вона небезпечна. Стаємо на коліно і щупом обережно прощупуємо місцевість, щоб зрозуміти, чи немає тут вибухонебезпечного предмету".
Так Єгор Єфіменко розміновував Харківщину та Херсонщину. За допомогою спецтехнiки, а здебiльшого вручну, сапери виявляють протитанковi та протипiхотнi мiни, залишки нерозiрваних снарядiв, авiабомб та решти вибухонебезпечного металу. Потім їх знешкоджують.
Вороги мінують цивільні об’єкти та старанно маскують вибухівку, — каже піротехнік. Присипають травою, листям, лишають в неочікуваних місцях.
Була вже розбита будівля і під час того, як обстежували територію, заходячи в будівлю помітили, що підлога лежить не так, як потрібно. Тобто дерев’яна підлога, але, якщо вся територія рівна, то декілька дощечок лежали нерівно. Якщо це якась позиція була, там, де росіяни перебували певний період, під час відступу вони мінували все.
Найчастіше саперам доводиться мати справу з протипіхотними мінами. Їхнє основне призначення – скалічити людину.
"Вони дуже гарно маскуються, тому що, самі знаєте, є два кольори – зелений і коричневий і їх не так видно. А перед тим, як зайти на територію, її потрібно, звісно ж, обстежити, люди цього не робили, не знаючи, йшли випасати худобу або в якийсь сад піти, набрати тих самих яблук, було таке, що підривалися", — каже Єгор.
На Харківщині окупанти мінували дитячі іграшки та ліжка, побутову техніку та меблі, — розповідає Андрій Паламарчук.
Навіть в холодильнику, під ліжком, у ліжку, в шафі… Тобто бували випадки такі, де поодинокі, де непоодинокі. Було таке, що навіть на хвіртці лишали розтяжки, на вхідних дверях, плюс вже в самому будинку, за будинком.
Андрій Чижмар у "Службі порятунку" працює вже десять років. Від початку великої війни – піротехніком. До того служив у рятувальному відділенні. Встиг попрацювати на Донеччині, Херсонщині та Харківщині. Каже, від російського залізяччя страждають і тварини, і люди.
Я не хочу нікого образити, але мені здавалося, що роблю я недостатньо, працюючи саме в рятувальному відділенні. Було таке, що там, де ми працювали, був будинок, в якому жили, як нам сказали місцеві, кадирівці. І буквально в двох метрах від забору знаходилася така міна як МОН-50. Вона направленої дії. Й вже два роки як звільнили Херсон хлопці а там купа мін.
Головне — мотивація, — каже сапер. Для нього — це безпечне майбутнє дітей та родючі поля. А боятися, впевнений, – це нормально. Коли захисний інстинкт не спрацьовує, треба міняти роботу.
"Було страшно як тоді, так і зараз, нічого не змінюється з кожною ротацією, скільки я не був би. Коли боїшся, тоді більше така відповідальність є, тобто я не думаю, що хтось з моїх хлопців, з моїх колег, що хтось не боїться. Всі бояться, бо всі хочуть жити, а наша професія на даний час, я вважаю, є небезпечною".
В’ячеслав Демчик у саперній справі рік. До служби працював на складі. Сапер розміновував Донеччину.
Треба приносити якусь користь суспільству. Користь суспільству, користь державі. В принципі попрацював, то мені подобається. Ми працювали на полях, там було відносно безпечно. А коли їздили в Лиман на пожежі, там постійно обстріли, постійно пожежі, і ми робили проходи до джерел вогню для пожежних. Там було небезпечно, бо прилітало достатньо часто.
Це піротехнічне відділення утворили у 14-му році. З тих пір сапери працювали в усіх постраждалих від війни регіонах. Найбільш забруднена земля — на Донецькому напрямку, — каже начальник відділення Володимир Безщасний.
Відділення складається з п’яти чоловік. Проводимо роботи по очищенню лісових масивів, сільськогосподарських угідь саме від вибухонебезпечних предметів. Наші були і на Донецькому напрямку, і на Херсонському, і на Харківському, на Чернігівському.
Працювати саперам доводиться в польових умовах, розмiновуючи кiлометри бездорiжжя, лiсосмуг та понiвеченi вiйною населенi пункти. Очищають українську землю навіть в період хoлoдів, кoли ґрунт прoмерзає і працювати дедалі складніше.
Головне сьогодні
