Чому частина Кропивницького "тоне" під час злив: 33 кілометри каналізації ніколи не обстежували

Після кожної сильної зливи частина вулиці Вокзальна у Кропивницькому перетворюється на річку, а двори Ковалівки залишаються підтопленими ще кілька днів. Як з'ясувало видання "Доступ. Медіа", міська зливова каналізація ніколи не проходила технічного обстеження, її пропускна здатність невідома, а програми реконструкції мережі в місті немає.

"Вся дорога тоне": що кажуть мешканці

Однією з найбільш проблемних ділянок залишається вулиця Вокзальна. Мешканка Ковалівки Алла розповідає, що після сильних злив вода тут регулярно покриває всю проїжджу частину. 

"На дорогах у дворах в нас тут часто була вода — калюжі, а от оця дорога (Вокзальна — ред.) завжди затоплена, машини тонуть. Це стається декілька разів на рік", — каже вона.

Жителька мікрорайону Ковалівка Тетяна додає, що проблема існує десятиліттями: 

Тут весь час затоплює, все моє життя — з року в рік. Колись тут був приватний сектор, всі плавали на човнах. Потім збудували греблю — але тут, в ямі, все одно постійно затоплює.

Чому підтоплює саме Ковалівку та центр

У відповіді на запит журналістів "Доступ. Медіа" начальник головного управління житлово-комунального господарства Кропивницької міської ради Віктор Кухаренко пояснив, що історичний центр міста сформувався в долині річки Інгул. Через це під час сильних опадів вода стікає з вищих ділянок саме до природних низин.

Найчастіше підтоплення фіксують на вулицях Вокзальній, Віктора Чміленка (Ковалівка), Миколи Смоленчука та Шульгиних.

Довга історія затоплень

Як пише у книзі краєзнавець Володимир Поліщук, найбільша повінь ХІХ століття сталася 27–28 березня 1841 року: Інгул, різко скреснув після швидкого танення снігу, затопив прибережні райони міста, найбільше — базар і Ковалівку, а вода на Великій Перспективній піднялася майже до Успенського собору (нині на цьому місці будівля міськради). Тоді загинуло 20 людей, а течія знесла будинки двох кварталів.

Друга повінь трапилась у березні 1896 року й за масштабом перевершила навіть попередню — цього разу обійшлося без жертв. Вода залила майже половину вулиці Вокзальної, частину Ковалівки до Покровського провулка, значну частину “Банної площі” (нині площа Богдана Хмельницького) та інші прибережні райони по обидва боки Інгула.

Вже у радянські часи проблема нікуди не зникла: найбільша повінь у Кропивницькому сталася 1980 року, і причиною стали не природні фактори, а помилки гідротехніків під час відкриття водних запорів на Інгулі та його притоках. Тоді під водою опинились усі мости в центрі, вода стояла на центральному ринку, доходила до сходів обласного суду, і знову затопило Ковалівку — вода йшла з міста чотири дні.

Русло Інгулу в межах міста історично мало кілька крутих поворотів в районі Ковалівки — саме там, де під час льодоходу скупчувалась крига і вода найчастіше виходила з берегів. Частину цих поворотів ще у ХІХ столітті засипали й випрямили русло, аби зменшити ризик підтоплень.

З чого складається мережа зливової каналізації міста

За інформацією комунального підприємства "Універсал 2005", яке обслуговує мережу, в Кропивницькому є 32,9 кілометра дощової каналізації — дощоприймальні колодязі, колектори, відкриті канави та лотки.

Водночас із відповіді міської ради стає відомо, що підприємство не має повної інформації про систему.

Зокрема:

• відсутні технічна документація та паспортизація мережі, тому невідомі матеріали труб, їхній діаметр, рік будівництва та розрахункова пропускна здатність;
• технічне обстеження мережі ніколи не проводили;
• спеціальної техніки для прочищення закритих колекторів підприємство не має;
• протягом 2023–2026 років незаконних підключень до мережі не виявляли.

Попри це, у відповіді Віктор Кухаренко зазначив, що мережа перебуває у "задовільному стані".

"Задовільний стан" без технічного обстеження

Після отримання відповіді журналісти "Доступ. Медіа" звернулися до міської ради із проханням пояснити, на чому ґрунтується висновок про задовільний стан мережі, якщо її технічного обстеження не проводили.

Віктор Кухаренко повідомив, що стан системи оцінюють "завдяки щоденній її експлуатації, прочищенню і виконанню необхідних робіт з обслуговування".

Як часто систему чистять

Під час кожної зливи комунальники поверхнево розчищають решітки та лотки зливостічної мережі від сміття та листя, а взимку — від снігу та льоду. Протягом 2023-2026 років здійснили 85 виїздів, щоб прибирати засмічення. За цей же період до міської ради та безпосередньо до підприємства надійшло по сім звернень щодо підтоплень.

Водночас у відповіді визнають, що під час потужних злив або тривалих дощів зливова каналізація не справляється з великим обсягом води.

Майже 2 мільйони — на заміну люків

За останні чотири роки на утримання мережі витратили близько 1,8 мільйона гривень. Гроші спрямовували переважно на заміну решіток і люків. Капітального ремонту чи будівництва нових ділянок зливової каналізації за цей час не проводили, а окремої програми реконструкції мережі в місті немає.

Чи винен клімат

Синоптикиня Центру з гідрометеорології у Кіровоградській області Вікторія Виноградова в коментарі виданню пояснила, що протягом останніх п'яти років річна кількість опадів у регіоні залишалася в межах кліматичної норми або навіть була меншою.

Водночас опади нерівномірні. У теплий період року частіше трапляються короткочасні інтенсивні зливи, причому навіть у межах одного міста погодні умови можуть суттєво відрізнятися.

Отже, принаймні за даними синоптиків, регулярні підтоплення не можна пояснити лише збільшенням кількості опадів.

Радянська система вже не відповідає сучасним викликам

Видання "Доступ. Медіа" звернулося за коментарем до архітектора Олега Гречуха, він пояснив, що до 2014 року в Україні діяли радянські будівельні норми. Саме за ними проєктували більшість зливових систем.

З 2014 року їм на заміну затвердили ДБН В.2.5-75:2013 "Каналізація. Зовнішні мережі та споруди". На відміну від радянського документа, новий норматив передбачає використання багаторічних спостережень конкретної метеостанції для розрахунку інтенсивності опадів у кожному населеному пункті.

За словами архітектора, навіть справна зливова система, спроєктована за старими нормами, сьогодні може не впоратися з сучасними короткочасними інтенсивними зливами.

Водночас проблему поглиблює відсутність повної інформації про мережу. Якщо окремі її ділянки десятиліттями не обстежували, не паспортизували й не модернізували, оцінити їхню реальну пропускну здатність практично неможливо.

На думку Олега Гречуха, місту необхідна окрема програма розвитку зливової каналізації, яка передбачатиме інвентаризацію мережі, технічне обстеження, реконструкцію проблемних ділянок та будівництво нових.

Архітектор зазначає, що діючі зараз норми не є застарілим. Однак у багатьох країнах Європи вже використовують цифрове моделювання поверхневого стоку, накопичувальні резервуари та принцип "міста-губки", які допомагають адаптувати міста до наслідків сильних злив.

Наразі ж у Кропивницькому визнають лише сам факт проблеми. Програми реконструкції зливової каналізації місто не має, технічного обстеження мережі не проводили, її пропускна здатність невідома, а після кожної потужної зливи мешканцям низинних районів знову доводиться ходити та їздити у воді.

Читайте також: Сміття та сморід: в якому стані зупинка-укриття в центрі Кропивницького