Ця будівля відома у місті тим, що тут працює кінотеатр, є дитячий розважальний центр, готель, більярдний клуб, а на першому поверсі – великий супермаркет. Однак мало хто знає, що там, де нині кінотеатр «Портал» (такою є найупізнаваніша назва цього приміщення серед місцевих жителів), проєктували приміщення драматичного театру на 800 місць. Точка доступу продовжує рубрику "Закохані в Кропивницький". У цій публікації розповідаємо про приміщення, яке мало бути драмтеатром, але так ним і не стало.
За інформацією краєзнавця Володимира Поліщука, в одному з номерів газети "Кіровоградська правда" за 1976 рік надрукували ескіз проєкту з підписом:
На малюнку художника В. Остапенка – проект приміщення музично-драматичного театру, яке спорудять на Рівненському проспекті.
За рік газета друкує замітку архітектора Андрія Сидоренка "Таким буде театр" вже з новим ескізом майбутнього нового приміщення обласного театру ім. М.Л. Кропивницького. Зі слів архітектора, проєкт розробив Київський інститут "Дніпромісто".
"Для спорудження театру відведено майданчик там, де головна магістраль Кіровограда – вулиця Карла Маркса (нині Велика Перспективна – ред.) переходить у вулицю імені 50-річчя Жовтня (нині Соборна – ред.). Приміщення виднітиметься на фоні неба і невисокого земляного валу. Вулиця Ушакова (нині Святослава Хороброго – ред.), що примикає до фортеці, стане пішохідною, всі дрібні підприємства, розташовані на ній, будуть перенесені в інші місця".
Також у повідомленні йшлося, що територія перед театром буде розбита на кілька терас, які з’єднають алеями і широкими сходами. Приміщення театру чітко розділять на окремі групи приміщень. В комплекс приміщень залу для глядачів входитимуть касовий, вхідний і розподільчий вестибюлі, фойє і кулуари на рівні партеру і балкону. До фойє вестимуть чотири сходинки.
Глядацька зала мала бути трапецієподібної форми з одним балконом. Партер планували під 716 місць, балкон – на 284.
"Останній ряд глядачів спостерігатиме за сценою з відстані 24,7 метра. У сценічний комплекс приміщень увійдуть сцена, кімнати технічних, художніх та адміністративних працівників, артистичні вбиральні. Тут же розмістяться зали для репетицій і кімнати для занять артистів.
Фасад театру планували облицювати плитами з вапняку. Цоколь частини приміщення для глядачів хотіли вкрити гранітними полірованими плитами, цоколь сценічної частини – гранітними плитами з точковою обробкою поверхні. Колони і пілони частини приміщення для глядачів хотіли облицювати мармуровими плитами. Також частину інтер’єрів приміщення хотіли оформити білим мармуром.
"Пиляним вапняком рожевого відтінку облицьовуватимуться внутрішні стіни. При оздобленні фойє, кулуарів і буфетів застосовуватимуться фанеровані цінними породами дерева щити. В торцевій частині фойє запроектоване панно з майоліки. В облицювання пілонів головного входу вмонтуються барельєфи з мармуру".
У жовтні 1986 року газета "Молодий комунар" щономера друкувала запрошення на роботу за комсомольськими путівками в будівельне управління № 3 тресту "Кіровоградміськбуд". На будівництво драмтеатру набирали робітників будь-яких спеціальностей, розповів Володимир Поліщук.
У підсумку, каже краєзнавець, будівля перетворилася на довгобуд. Владі міста так і не вдалося знайти гроші на її добудову. Зрештою, будівлю продали приватній особі, яка її добудувала, тож нині тут супермаркет, кінотеатр, готель, спортзал, заклади харчування та кабінети під офіси.
Публікацію підготували, використавши матеріали з книги Володимира Поліщука "Планували одне, а збудували інше".
Читайте про історію нашого міста і цікаві факти у рубриці "Закохані у Кропивницький". Нагадаємо, вона стартувала на Точці доступу у лютому нинішнього року. За цей час наші журналісти підготували такі публікації:
Читайте також: Злодійська балка у Кропивницькому – історичне місце з фотографіями краєвидів
