“Для наших військових ми знайдемо все” — це позиція благодійного фонду “Птахи Фенікси” з Долинської, що на Кіровоградщині. До роботи волонтери взялися одразу після початку повномасштабного вторгнення. Точка доступу поспілкувалася зі співзасновниками організації Валентиною Сидоренко та Едуардом Сафроновим.
Пані Валентина займається волонтерством з 2014-го. Вже з 24 лютого жінка знову розпочала активну роботу — з сусідками, подругами, почали збирати продукти й готувати для військових їжу. Відтоді допомагають вже не тільки продуктами.

Жінка розповідає — почала допомагати, коли отримала від військових фото з передової, з-під Лисичанська.
Вони сиділи серед поля, дуже погано одягнені, без їжі, без лопат, щоб окопатися — нічого. Вже 26 лютого ми були на передовій і привезли необхідне. Я попросила свого знайомого відвезти мене. Він вже не молодий, хворий чоловік. Але одразу ж погодився. Ми повністю наповнили його бус Ford, бо треба було везти все — лопати, каремати, ковдри, їжу й багато іншого.
В такому режимі до військових їздили через день.
За декілька днів від початку до роботи долучився й Едуард Сафронов. Зараз основний склад організації — це вісім людей.
Для наших військових ми знаходимо все: одяг, засоби для ремонту військової техніки, військову амуніціюю тощо, — розповідають волонтери.

З 24 лютого будинок Валентини перетворився на суцільний волонтерський хаб — усюди продукти, речі, амуніція тощо.
Вже у березні-квітні багато військової техніки потрапляло під обстріли, дещо просто не могло їздити. До волонтерів почали звертатися земляки, які були на фронті. Для них шукали й знаходили ремкомплекти для двигунів, шини, інструменти, військову амуніцію, бронежилети, каски, тепловізори тощо.
Тепловізори — це просто витратний матеріал. Вони потрібні постійно.
“Прибігла у військкомат і кажу — стріляйте мені бронежилети”
Валентина розповідає — за минулий рік почала розбиратися в усьому — які рації обирати, яка тканина краща, що таке плитоноска.
Все це вчиш, читаєш в гуглі. Коли вперше купували бронежилет, я не спала днями й ночами — це настільки відповідально! Не дай Бог та плита буде прострілюватися. Я прибігла у військкомат, кажу — стріляйте мені бронежилети. Ось так перевіряла, щоб кулі не пробили.
Зараз “Птахи Фенікси” мають три автівки. Це особисті машини чоловіків-волонтерів, у тому числі й Едуарда. На автівках вони самі возять всю зібрану допомогу на передову.
На сьогоднішньому етапі важливим є допомогти хлопцям облаштовувати побут. Зокрема, й будувати бліндажі — возимо сокири, пилки… Передаємо генератори, на початку холодів самі робили буржуйки з газових балонів для наших захисників.

Едуард Сафронов
Наразі, розповідає Едуард, необхідно багато будівельних скоб, аби укріпляти бліндажі.
Згадує, перший виїзд на передову мав 8 травня. Поїхали в Баштанський район, щойно наші воїни звільнили Баштанку. В селі Явкине тоді стояло багато долинчан. Відтоді привозили туди зібране кожного тижня — одяг, ліки, їжу, амуніцію, шоломи, тактичні окуляри, тепловізори…
Втім, Херсонщина — не єдиний напрямок. Їздили й на Схід: Лисичанськ, Краматорськ, Сєвєодонецьк, Слов’янськ, Бахмут. Допомогу хлопцям відвозять мінімум тричі на місяць.
На придбання всього необхідного для військових гроші жертвують люди — місцеві жителі, підприємці. Ці гроші не витрачають на транспортні витрати. Їздять до військових та ремонтують машини за свої гроші. З пальним допомагають місцеві сільгосппідприємці.
Дуже великий переступаєш бар’єр, коли з мирного життя потрапляєш на лінію зіткнення. Ми їздили туди, де бої були в 500 метрах від нас. Це був шок. Ти приїжджаєш з мирної Кіровоградщини, де тихо, туди, де стрільба, вибухи, поранені бійці. Це те, що забути не вийде ніколи, — каже Едуард.
Розповідає — активність допомоги від людей не зменшилась. На жаль, меншими стали суми, які люди можуть дозволити собі перерахувати на допомогу. Зараз основне серед запитів від військових — це дрони, аккумулятори до дронів, тепловізори.
“Не мир, а перемога”
Наразі ж волонтери мають єдину мрію:
Чого я хочу найбільше — перемоги. Не просто миру, а перемоги. Повернути свої території та з гордо піднятою головою подивитися в бік росії, а потім, ще більш гордо — подивитися в сторону Заходу, який дуже довго не хотів звертати на нас увагу та допустив цю несправедливу війну, — пояснює Едуард.
Дізнатися, на що йде збір зараз, можна на сторінці у фейсбуці.
Якщо маєте бажання допомогти “Птахам Феніксам” фінансово:
Карта:
Рахунки:
- ₴ UA333052990000026006005106359,
- $ UA093052990000026004025109811,
- € UA093052990000026001035110031.
Реквізити:
- БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «ПТАХИ ФЕНІКСИ»
- ЄДРПОУ 44736463
- Телефон: 0966146540
Читайте також: На Кіpовогpадщині збиpають гpоші на системи пpотидії воpожим безпілотникам
Фото: fb-сторінка "Птахи Фенікси"