“Для наших військових ми знайдемо все” — це позиція благодійного фонду “Птахи Фенікси” з Долинської, що на Кіровоградщині. До роботи волонтери взялися одразу після початку повномасштабного вторгнення. Точка доступу поспілкувалася зі співзасновниками організації Валентиною Сидоренко та Едуардом Сафроновим.

Пані Валентина займається волонтерством з 2014-го. Вже з 24 лютого жінка знову розпочала активну роботу — з сусідками, подругами, почали збирати продукти й готувати для військових їжу. Відтоді допомагають вже не тільки продуктами.

Птахи Фенікси з Долинської

Жінка розповідає — почала допомагати, коли отримала від військових фото з передової, з-під Лисичанська.

Вони сиділи серед поля, дуже погано одягнені, без їжі, без лопат, щоб окопатися — нічого. Вже 26 лютого ми були на передовій і привезли необхідне. Я попросила свого знайомого відвезти мене. Він вже не молодий, хворий чоловік. Але одразу ж погодився. Ми повністю наповнили його бус Ford, бо треба було везти все — лопати, каремати, ковдри, їжу й багато іншого.

В такому режимі до військових їздили через день. 

За декілька днів від початку до роботи долучився й Едуард Сафронов. Зараз основний склад організації — це вісім людей. 

Для наших військових ми знаходимо все: одяг, засоби для ремонту військової техніки, військову амуніціюю тощо, — розповідають волонтери.

Птахи Фенікси

З 24 лютого будинок Валентини перетворився на суцільний волонтерський хаб — усюди продукти, речі, амуніція тощо. 

Вже у березні-квітні багато військової техніки потрапляло під обстріли, дещо просто не могло їздити. До волонтерів почали звертатися земляки, які були на фронті. Для них шукали й знаходили ремкомплекти для двигунів, шини, інструменти, військову амуніцію, бронежилети, каски, тепловізори тощо. 

Тепловізори — це просто витратний матеріал. Вони потрібні постійно.

“Прибігла у військкомат і кажу — стріляйте мені бронежилети”

Валентина розповідає  — за минулий рік почала розбиратися в усьому — які рації обирати, яка тканина краща, що таке плитоноска. 

Все це вчиш, читаєш в гуглі. Коли вперше купували бронежилет, я не спала днями й ночами — це настільки відповідально! Не дай Бог та плита буде прострілюватися. Я прибігла у військкомат, кажу — стріляйте мені бронежилети. Ось так перевіряла, щоб кулі не пробили. 

Зараз “Птахи Фенікси” мають три автівки. Це особисті машини чоловіків-волонтерів, у тому числі й Едуарда. На автівках вони самі возять всю зібрану допомогу на передову. 

На сьогоднішньому етапі важливим є допомогти хлопцям облаштовувати побут. Зокрема, й будувати бліндажі — возимо сокири, пилки… Передаємо генератори, на початку холодів самі робили буржуйки з газових балонів для наших захисників. 

Едуард Сафронов

Едуард Сафронов

Наразі, розповідає Едуард, необхідно багато будівельних скоб, аби укріпляти бліндажі. 

Згадує, перший виїзд на передову мав 8 травня. Поїхали в Баштанський район, щойно наші воїни звільнили Баштанку. В селі Явкине тоді стояло багато долинчан. Відтоді привозили туди зібране кожного тижня — одяг, ліки, їжу, амуніцію, шоломи, тактичні окуляри, тепловізори… 

Втім, Херсонщина — не єдиний напрямок. Їздили й на Схід: Лисичанськ, Краматорськ, Сєвєодонецьк, Слов’янськ, Бахмут. Допомогу хлопцям відвозять мінімум тричі на місяць.

На придбання всього необхідного для військових гроші жертвують люди — місцеві жителі, підприємці. Ці гроші не витрачають на транспортні витрати. Їздять до військових та ремонтують машини за свої гроші. З пальним допомагають місцеві сільгосппідприємці. 

Дуже великий переступаєш бар’єр, коли з мирного життя потрапляєш на лінію зіткнення. Ми їздили туди, де бої були в 500 метрах від нас. Це був шок. Ти приїжджаєш з мирної Кіровоградщини, де тихо, туди, де стрільба, вибухи, поранені бійці. Це те, що забути не вийде ніколи, — каже Едуард.

Розповідає — активність допомоги від людей не зменшилась. На жаль, меншими стали суми, які люди можуть дозволити собі перерахувати на допомогу. Зараз основне серед запитів від військових — це дрони, аккумулятори до дронів, тепловізори.

“Не мир, а перемога”

Наразі ж волонтери мають єдину мрію:

Чого я хочу найбільше — перемоги. Не просто миру, а перемоги. Повернути свої території та з гордо піднятою головою подивитися в бік росії, а потім, ще більш гордо —  подивитися в сторону Заходу, який дуже довго не хотів звертати на нас увагу та допустив цю несправедливу війну, — пояснює Едуард.

Дізнатися, на що йде збір зараз, можна на сторінці у фейсбуці.

Якщо маєте бажання допомогти “Птахам Феніксам” фінансово:

Карта:

  • 5169 3305 2286 5697

Рахунки:

  • ₴ UA333052990000026006005106359,
  • $ UA093052990000026004025109811,
  • € UA093052990000026001035110031.

Реквізити:

  • БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «ПТАХИ ФЕНІКСИ»
  • ЄДРПОУ 44736463
  • Телефон: 0966146540

Читайте також: На Кіpовогpадщині збиpають гpоші на системи пpотидії воpожим безпілотникам

Фото: fb-сторінка "Птахи Фенікси"


Останні новини