Оксані Кришун – 45. Вона усе життя жила у місті Добропілля на Донеччині. 10 років тому з чоловіком взяли опіку над чотирма дітьми – двома хлопчиками і двома дівчатками, – які виховувались у тамтешньому притулку. За місяць після повномасштабного вторгнення Оксана Кришун з дітьми переїхала на Кіровоградщину. Три роки родина жила у будинку без зручностей, а дітей щодня доводилось возити у школу за 20 кілометрів. Долею сім'ї перейнялись у сільській раді, вирішили відремонтувати для них квартиру. Вчора, 5 березня, Оксані Кришун вручили ключі від нового помешкання. На яких умовах там житиме родина, дізнавалась Точка доступу.
Квартира в Соколівському
Квартиру для родини Кришунів відремонтували у одному з будинків в селі Соколівське, що межує з Кропивницьким. Її площа – 70 квадратних метрів, вона має 4 кімнати, роздільні санвузол і вбиральню та кухню. У квартирі зробили ремонт, підвели усі комунікації і частково закупили меблі. На усе витратили 600 тисяч гривень з бюджету громади. Сім’я житиме тут безкоштовно, але сплачуватиме за спожиті комунальні послуги, розповіла Точці доступу голова Соколівської громади Інна Завірюха.
Квартира перебуває на балансі сільської ради. Ми надали її родині як соціальне житло. Вони житимуть тут стільки, скільки буде необхідно, – сказала посадовиця.
Через війну у Соколівську громаду переїхали орієнтовно 600 переселенців. Родина Кришунів нині єдина, де є діти під опікою, тому вирішили допомогти саме цій сім'ї, додала голова громади.
"Відчули серцем, що вони наші", – опікунка трьох дітей
10 років тому подружжя Кришунів взяли під опіку чотирьох дітей, розповіла Оксана.
Ми з чоловіком хотіли велику родину, але так сталося, що у нас народився один Ілля, більше своїх дітей не було. Ми вирішили взяти в родину дівчинку, але коли побачили родину цих 4 дітей, серце підказало, що вони наші і ми їх забрали. На жаль, через рік чоловік помер від хвороби. Відтоді виховую дітей сама, – згадує опікунка.
Розповіла, що старшому прийомному сину – 23 роки, він живе окремо. 16-річний Ілля – рідний син, навчається онлайн в Білозерському гірничому ліцеї. Під опікою ще троє дітей: 13-річна Поліна, 12-річний Тамір і 14-річна Дінара. Юридично статус опікунки означає, що Оксана є офіційною представницею дітей. Жінка каже, що вважає їх рідними і не уявляє інакшого життя – без них.
На фото: опікунка Оксана Кришун з дітьми. Ілля, Дінара, Тамір, Поліна (справа наліво)
На Кіровоградщину приїхали випадково
Коли у Добропіллі стало гучно через обстріли російських військових, Оксана Кришун вирішила виїхати з міста у більш безпечний регіон. Планувала оселитися з дітьми у Дніпропетровській області, однак житла, де могли би оселити велику родину, на той час знайти не змогла. Жінка обдзвонювала волонтерів і волонтерок, і одна з них запропонувала їхати в село Вишняківка, що на Кіровоградщині.
"Нас зустріли, відразу заселили в будинок. Там люди з відкритим серцем, приносили хто що міг", – згадує перші дні і тижні на новому місці Оксана.
Вишняківка – це село у Соколівській громаді за 20 кілометрів від, власне, Соколівського. Там Оксана з дітьми жили у старому будинку. Жінка вдячна громаді, що надали його, бо родині дозволили там жити безкоштовно, однак у помешканні довелося облаштовувати належні умови для життя, проводити комунікації. Зручностей бракувало, але жінка не нарікала, хоча й мріяла про нове житло.
Планування в квартирі, куди переїде з дітьми, жінці подобається, кімнати – затишні і світлі. А найбільше Оксана радіє облаштованій кухні.
"Я за ці три роки настільки відвикла від таких умов… Це якась фантастика, я дуже рада!"
Додала, що кімнати доукомплектують усіма необхідними меблями, які перевезуть з будинку, в якому жили раніше. Тепер дітям буде зручно ходити в школу, бо вона розташована поряд, а Оксана має намір шукати роботу.