Жоден із працівників кропивницького хлібзаводу не поїхав за кордон попри війну. А на початку повномасштабного вторгнення росії підприємство запустило резервні лінії, аби люди були з хлібом. Як печуть духмяні паляниці, бачили журналісти Точки доступу.
У нас у магазині найбільша кількість покупців із 07:30 і десь до 09:30. Тут же промислові бази – одні на роботу, інші з роботи йдуть. І в нас до 10-ти годин приблизно 60% продукції реалізується. Потім трошки іде на спад, а пообіді людей знову більшає. Хліба десь продаю сто одиниць, а булочних виробів приблизно одиниць 300-400. Хто сосисочку в тісті бере, хто хачапурі, хто піцу, – розповідає продавчиня фірмового магазину Людмила.
Жінка вже шість років працює в магазині на території хлібзаводу. Говорить, що попит на продукцію останнім часом зріс, оскільки і людей за рахунок переселенців у місті побільшало.
Не забувають і постійні покупці.
Часто беру тут хлібчик, булки до чаю. Практично кожен день – працюю тут недалечко. Продукція смачна, останнім часом навіть ще смачніша, ніж була, – посміхається покупець Андрій.
У минулому році хлібзаводу виповнилося 60 років. Щоденно в обласному центрі та Кіровоградській області підприємство реалізує 12-14 тонн продукції. У лютому підприємство запустило резервні лінії. Три тижні, зізнаються пекарі, практично не виходили з приміщення. У лютому-березні працювали вдвічі більше, аби і цивільні люди, і військові були з хлібом.
Невдовзі хлібзавод фактично повернувся до звичного формату роботи. Але і нині робота тут кипить цілодобово. Свіжа випічка на прилавки магазинів потрапляє просто з печі.
Це наша принципова позиція, бо хліб – це продукт, який має невеликий термін придатності. І, я вважаю, що його треба їсти тільки свіжим із печі. Тобто в нашому місті споживач має можливість споживати свіженький хлібчик. Ми адаптували виробництва, – розповідає директорка кропивницького хлібзаводу Владлена Паренкова.
Борошно на підприємство поступає стабільно, нестачі немає. Сировина відповідає нормативним вимогам.
Стали виготовляти більшу кількість сухарів-грінок, збільшили кількість виробництва булочних виробів, батонна група, в принципі, лишилася такою самою. Борошно у нас поступає із Харківської області, з Кіровоградської області – ми забезпечені зерном. Борошно житнє в нас із Кременчука та Олександрії, – коментує начальниця виробничої лабораторії хлібзаводу Людмила Білик.
Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, жоден працівник хлібзаводу не звільнився і не виїхав за кордон. Більше того – дехто з-за кордону повернувся. Загалом у колективі – три сотні людей. Часто люди працюють у колективі роками і цілими династіями.
Ну, ми повинні всі розуміти, що це наша батьківщина і ми працюємо для того, щоб виграти. Думаю, в нас всі патріоти – наша держава, – говорить водій підприємства Костянтин.
Попри здорожчання доставки, вартість продукції кропивницький хлібзавод поки намагається утримати.
Читайте також: У найбільшому гуманітарному центрі Кропивницького 80% волонтерів – переселенці (ФОТО)
Фото: Григорій Зуб
