Різдво разом із Україною. Хореографічний колектив "Світанок" із Кропивницького повернувся з туру Європою. Діти колядували для вищого керівництва європейських країн та ще раз нагадали про події в рідній країні. Показали українські традиції, які намагається знищити ворог, та розповіли європейцям, за що ми боремося. Про культурний проєкт і мистецько-дипломатичну місію розкажуть журналісти Точки доступу.

Дебрецен, Будапешт, Відень, Братислава, Прага та Варшава. 13 концертів за 12 днів дав у Європі народний хореографічний ансамбль "Світанок" із Кропивницького. Попри війну та те, що частина дітей виїхала за кордон, колектив, як і раніше, живе мистецтвом.

Коли почалася повномасштабна війна, в першу чергу я навіть не збирав свої документи вдома. Я взяв гуляти собаку зранку і прибіг сюди. Почав зносити ці костюми на перший поверх, бо ми не розуміли, що буде, а я розумів, що без цих костюмів далі вже "Світанку" не буде, – художній керівник народного хореографічного ансамблю "Світанок" Максим Печененко прводить екскурсію костюмерною.

Майже 20 років "Світанок" – це справа його життя. Від початку великої війни і до травня, розповідає він, світанчата займалися онлайн, а потім повернулися в танцювальну залу. Побачивши рівень колективу, європейці вирішили, що ті живуть у глибокому тилу та не знають, що таке війна.

А діти ж розказують, що у нас практично немає жодної репетиції, яку б ми провели без повітряних тривог. Раптом що, біжимо в сховище. Ми напрацювали нову програму роботи у сховищі, аби там просто не сидіти,– займаємося ритмікою, розвитком слуху і так далі. У сховищі костюми підбирали. У нас тут прильот був за пару кілометрів від нашого навчального закладу...

В Угорщині колектив виступав у парламенті та на центральних площах Будапешту й Дебрецена. Магічне українське різдвяне дійство відбулося й перед палацом Шенбрунн в австрійському Відні. Потім "Щедрик" лунав у Президентському палаці. Звучали українські колядки й у Братиславі.

Мені здається, що більшість людей здивувалися, оскільки думали: "О, біженці з України", вони такі бідні, нещасні… Але ми приїхали гарні, в гарних українських національних костюмах, з посмішками на обличчях. І, мені здається, що всі здивувалися, що українські діти можуть під час війни бути такими, – говорить учасниця ансамблю Ксенія Козіна.

Проєкт "Різдво разом із Україною" ініціювала фестивальна організація "Яскрава країна" із Дніпра. Реалізували ідею за підтримки Закарпатської ОВА. Керівник кропивницького "Світанку" Максим Печененко став режисером дійства. Поєднав у програмі сучасне мистецтво, фольклор, вокал та хореографію. Іноземці не могли стримати емоцій від виступів українців.

Центральна площа Братислави, ми заколядували, а потім у кінці заспівали "Ой у лузі червона калина" і Гімн України. І глядачі, я бачу, що це не українці, починають з нами співати "Ой, у лузі червона калина". А потім, коли вони підспівують ті слова, які знають і пам’ятають з Гімну України, це нереально просто. Я от зараз говорю, а в мене мурахи по шкірі.

У турі взяли участь пів сотні дітей з різних регіонів України. Колядками доносили Європі, що попри шалений натиск окупантів, Україна тримається.

Ми доносимо людям від душі, відриваємо шматок і даємо людям показати, що це за країна, яке у неї мистецтво, – каже учасник колективу Ростислав Черниш.

Максим Печененко розповідає, що в Європі на концерти артистів приходили й українські біженці. Тоді плакали і глядачі, і артисти. 

В Австрії у нас був концерт для таких людей. Коли в кінці ми співали Гімн України, глядачі всі піднялися, разом із нами почали його співати і всі плакали. У мене дві дівчинки є у колективі – я реально їх не міг заспокоїти. Ми вже прийшли в кімнату, почали переодягатися, а вони ридали. Це не сльози просто були, я не міг їх заспокоїти, я не знав, що з ними робити.

Проєкт "Різдво разом із Україною", окрім культурної місії став прикладом справжньої дитячої дипломатії.

Посол України в Чеській республіці до нас підійшов і каже: "Ви розумієте, яка у вас сьогодні відповідальна місія?". Двічі сенат провалив питання нашого голодомору. І каже, що завтра вони будуть засідати і зараз від нас дуже багато залежить, бо вони дуже багато спілкувалися з нашими дітьми. Наступного дня, коли я бачу пост президента України, що чеський сенат проголосував визнати голодомор геноцидом української нації, ми аплодували самі собі.

Триматися морально та фізично попри війну допомагає спілкування, щоденна праця та улюблена справа, – ділиться учасниця "Світанку" Єлизавета Зюбіна.

Коли ти приходиш до цього залу і кожен день танцюєш, кожен день цим займаєшся, ти бачиш, наскільки наша українська культура багата, наскільки багато різних нюансів, які нас відрізняють від інших країн і інших культур. Це, як на мене, величезна цінність. Саме культура допомагає нам підтримувати бойовий настрій.

По поверненню в України танцівники заколядували у рідному місті, де їх люблять і чекали із туру Європою.

Фото: автора, колективу "Світанок" та Верховної Ради України


Головне сьогодні