19 січня 2024, 14:20
У Кіровському районному суді в Кропивницькому допитали обвинуваченого у державній зраді. Чоловік – житель Кропивницького району. Під час допиту обвинувачений плутався у показах, на деякі питання не мав відповіді, згодом "згадував". Його адвокат просив суд допитати ще одну людину. Яке рішення ухвалила колегія суддів, читайте у матеріалі Точки доступу.
За версією слідства, торік 25 травня підoзрюваний надіслав зі свoгo нoмеру в Телеграмі пoвідoмлення "Я на связи гoтoв рабoтать" дo абoнента з рoсійським нoмерoм. Та oтримав відпoвідь, щo йoму треба бути на зв’язку і для ньoгo буде рoбoта.
Наступнoгo дня, 26 травня, абoнент із рoсійським нoмерoм надіслав підoзрюванoму інструктаж з привoду правил пoведінки та кoнспірації.
У тoй же день o 21:20 підoзрюваний надіслав пoвідoмлення з кooрдинатами військкoматів та графікoм їхньoї рoбoти, а такoж нoмер банківськoї картки для oтримання грoшoвoї винагoрoди за надану інфoрмацію. З 3 червня він пoчав надсилати кooрдинати військoвих oб’єктів та oб’єктів критичнoї інфраструктури в Крoпивницькoму та oбласті.
Під час судового засідання у Кіровському суді, яке відбулось вчора, 18 січня, обвинувачений Віталій К. розповів, що торік 21-го червня знайшов біля лавки, на якій сидів, телефон. Кинув його у машину і забув про це. Прокурор Володимир Лещенко розповів, що активність обох телефонів – обвинуваченого і того, що він знайшов, – фіксували за декілька днів до того, як їх знайшов чоловік.
Встановлено, що два ваших мобільних телефони з 8 червня 2023 року постійно перебували поряд з вами. Як ви це поясните?
Обвинувачений сказав, що не знає, як таке можливо. На уточнююче запитання від головуючого судді Руслана Бурка щодо того, як обвинувачений пояснить те, що мобільні картки у його телефоні переставлялись за декілька днів до того, як він знайшов другий телефон, відповідає так:
Це міг зробити лише Віталій. Бо я давав йому свій телефон. Коли я ремонтував його машину, він багато разів просив у мене телефон.
Віталій – це знайомий обвинуваченого. Його допитали у одному із попередніх судових засідань. Зі слів прокурора Володимира Лещенка і судді Руслана Бурка, він давав зовсім інші свідчення (відмінні від тих, що надав обвинувачений –ред.).
Я сидів у ямі під машиною, а він ходив гаражем і я не бачив, що він робив з телефоном. Якби я знав, що він переставляє картки мобільного зв’язку, то не дозволив би це робити.
Зі слів Віталія К., його знайомий Віталій також користувався його банківськими картками.
Бо у нього всі заблоковані, – сказав обвинувачений.
Користування банківськими картками знайомий обвинуваченого заперечив під час одного з попередніх засідань, розповів прокурор Володимир Лещенко. Додав, що з кінця травня по кінець червня на рахунки обвинуваченого почали надходити гроші. Це були різні суми – 360 гривень, 430, 806, 1200 – на одну картку, на іншу – 500 гривень, 511, 400, 1000, 1200, 1300, 1500. Прокурор попросив пояснити, що це за гроші і хто їх надіслав.
Обвинувачений розповів, що протягом 5 років неофіційно працює на складі, де продає і ремонтує обігрівачі. Ця інформація для прокурора і суддів стала відкриттям.
І там, і на пошті всі знають, що я там працюю, бо щодня робимо відправки. А гроші на картки заходять від продажу обігрівачів.
Прокурор запитав, чому на досудовому розслідуванні і в ході судового розгляду він не розповів, що має роботу і не означив, ким і де працює.
Обвинувачений сказав, що про це знає СБУ (працівники якої затримали чоловіка у червні – ред.) і не зміг відповісти судді, чому він не повідомив про це суд.
Додав, що на його картки регулярно перераховували гроші знайомі його знайомого Віталія.
Він казав, що на мою карту скинуть, наприклад, 300 гривень. Сума заходила і я йому знімав її.
Віталій К. розповів, що співробітники СБУ затримали його на автозаправній станції в одному з віддалених мікрорайонів міста. Далі мовою оригіналу допит обвинуваченого прокурором Володимиром Лещенком.
– Як ви потрапили на цю заправку?
– Заправляв машину.
– Де ви були перед цим?
– Катався.
– Де катались?
– Не пам’ятаю, минуло пів року.
Далі питання почав ставити суддя Руслан Бурко.
– Чому ви катались?
– (Довга пауза – ред.). Я їздив у справах.
– По яких справах?
– Не пам’ятаю.
– По роботі?
– Звісно, по якійсь роботі.
– Де саме ви були?
– Не пам’ятаю.
– У Кропивницькому, чи і за межами міста?
– Та я по всій області катаюсь.
Суддя Руслан Бурко зауважив, що важливо згадати, що і де робив обвинувачений. Тим паче, для цього йому дали час (перерва між засіданнями – ред.).
Прокурор попросив розповісти, як обвинувачений може пояснити те, що у його телефонах знайшли переписку і 23 хвилини відео щодо проїзду на територію однієї з військових частин Кіровоградської області.
І тут чоловік загадав, що того дня їздив на батьківщину у село.
Яка частина? То моє село! Я згадав! Яке відео? Що село вимерло і нічого немає? Я навіть під’їхати не зміг. Там стіна і паркан.
Згодом обвинувачений згадав, що того дня купував машину у сусідньому селі. А у рідне село заїхав, бо воно розташоване поряд (суддя уточнив, що на відстані 5 кілометрів – ред.), скучив за батьківщиною, бо не був там 20 років.
Адвокат обвинуваченого Юрій Бондаренко клопотав перед судом щодо допиту технічного працівника компанії мобільного оператора, послугами якого користувався його клієнт.
Оскільки, з його слів, головним доказом обвинувачення у цій справі є дані про перебування телефонів на час вчинення інкримінованого йому злочину поряд з ним.
Співробітник СБУ, коли оглядав телефони, залучав технічного спеціаліста, однак складав протокол без його участі, на підставі наданої технічної інформації від представника мобільного оператора.
Підозрюваний своєї вини не визнає і каже, що справа сфабрикована. У разі, якщо провину чоловіка доведуть, йому загрожує від 15 років позбавлення волі до довічного ув’язнення.
Наступне засідання у цій справі відбудеться у лютому.
Читайте також: На Кіровоградщині судитимуть керівника комунального підприємства
Головне сьогодні
