Кропивницький на урані: радіоактивне сусідство та його наслідки (ФОТО)

  • Катерина Федченко
  • watch_later 4 червня 2021, 12:05

Кіровоградська область розташовується на породах Українського кристалічного щита, які мають підвищений вміст урану. На території області функціонують урановидобувні шахти. Відповідно проблема радіаційного та радонового забруднення для нашого регіону є досить актуальною. Водночас із 2018 року і дотепер на Кіровоградщині відсутня програма, яка була б направлена на забезпечення радіаційного захисту та ядерної безпеки в регіоні.

"Забутий спадок" геологів


Напіврозвалене приміщення знаходиться в селищі Гірничому. Саме тут колись розташовувалася Геолого-розвідувальна партія №37 (ГРП). За часів Радянського Союзу ця партія відповідала за геолого-розвідувальні роботи на території Кіровоградської області. За допомогою спеціальних бурових установок фахівці брали проби порід Українського кристалічного щита. Потім зразки доставляли на ГРП, де їх досліджували, сортували та архівували і надалі зберігали у спеціальних боксах.

Кілька десятків років тому геологи поїхали, залишивши мешканцям Гірничого "спадок": приміщення станції та зразки порід. Із часом будівля почала руйнуватися, все навколо поросло травою, а бокси зі зразками опинилися просто неба.

Учасник громадської організації "Флора" Володимир Бочаров-Туз підносить портативний дозиметр до одного зі зразків. Прилад одразу починає видавати загрозливий сигнал. На екрані – 2,6 мікрозіверти на годину (Зв – одиниця вимірювання еквівалентної дози іонізувального випромінювання в системі SI). Це дорівнює 250 мікрорентген. Для людини максимально допустимою нормою вважається максимум 50 мікрорентген на годину. Маленький шматочок породи випромінює радіацію, яка в 5 разів перевищує максимально допустиму норму.

Пан Володимир додає, що якщо такий камінець принести додому, покласти під подушку, то за ніч можна отримати рівень радіації, який є максимально допустимою дозою протягом року для працівників АЕС. Якщо зразок цієї породи залишиться у вас на 5 ночей, то ви отримаєте річну дозу опромінення, яка є допустимою для тяжкохворих на онкозахворювання людей. Адже їм доводиться проходити багато рентгенологічних досліджень. Якщо ж вищезгаданий камінчик пробуде у вас 45 ночей, то можна отримати симптоми променевої хвороби.

Радіаційне випромінювання не можна відчути на смак та дотик, а тим більше помітити небезпеку в повсякденному житті. На території колишньої ГРП часто граються діти, відпочиває молодь, зовсім поруч розташовані житлові будинки. Будь-хто може взяти ось такий камінець як "сувенір" і принести додому…

"Нежива" вода


Наступна локація – річка Інгул поблизу Інгульської шахти. Через дві труби шахтні води, які використовують в процесі видобутку урану, скидають у річку. 

Активісти громадської організації "Флора" взяли на аналіз воду з річки.

Результати дослідження демонструють перевищення вмісту урану та радію: питома активність урану складає 1,34, а питома активність радію – 1,23.

Відповідно до вимог лабораторного центру МОЗ, ми дослідили також воду на 300 метрів нижче за течією. Там питома активність урану вже складає 0,51. Найімовірніше, весь уран осідає ось у цій частині Інгулу і залишається в намулах. Питома активність радію складає 0,61, – розповідає заступниця виконавчого директора ГО "Флора" Ірина Мунтян.

Екоактивістка зазначає, що державна екологічна інспекція щороку штрафує Інгульську шахту на сотні тисяч гривень за порушення норм вмісту радіоактивних речовин у скидах шахтних вод.

У Миколаєві, який розташований нижче за течією Інгулу, відбувається забір питної води. Виходить, що Миколаївщина п'є цю воду. І це серйозна проблема, – зазначає Ірина Мунтян.

Гори радіоактивного каміння


На Завадівці є відвали Інгульської шахти – величезні гори породи. За кілька сотень метрів – житлові будинки та кладовище.

Володимир Бочаров-Туз вимірює рівень радіаційного випромінювання на одному з каменів. Прилад показує 2 мікрорентгени на годину.

Пан Володимир розповідає, що радіоактивний пил із відвалів за сприятливого вітру розноситься на житлові будинки, що є величезною проблемою.

В Україні діють нормативно-правові документи, згідно з якими такі місця мають бути облаштовані санітарно-захисними зонами. Саме ці зони мають убезпечувати людей від можливого негативного впливу таких підприємств.

Санітарно-захисна зона повинна бути впорядкована зеленими насадженнями: деревами таких порід, як айлант високий, акація біла та тополя туркестанська. Дерева висаджують на відстані 0,3 метри один від одного і 3 метри між рядками. Додатково садять чагарники. З усього переліку поблизу відвалів Інгульської шахти, на жаль, бачимо лише чагарники.

Близьке розташування шахти впливає також на якість питної води в колодязях жителів Завадівки. Активісти дослідили воду з колодязя по вул. Мотокросна, 45. Висновки: рівень сульфатів становить майже 1000, при нормі 500, тобто показник майже в 2 рази перевищує норму; рівень радіонуклідів становить 1,35 при нормі 1.

Наслідки радіоактивного сусідства


Підвищений рівень радіації сприяє збільшенню рівня онкологічних захворювань в регіоні. Заслужений лікар України, директор медичний, онкогінеколог Ігор Макарук коментує, що в обласному клінічному онкологічному центрі щороку реєструють майже 5 тисяч нових пацієнтів.

Лікар працює в галузі онкології вже 25 років: 

Із 1995 року на всіх медичних нарадах та конференціях звучить одна й та ж фраза: "Кіровоградська область займає 1-ше місце в Україні із захворюваності на рак". Спочатку причинам цього явища не приділяли особливої уваги. Просто приймали як факт, і лікували пацієнтів. Але з часом нас почало це тривожити, адже, якщо брати показники у відсотках, то наша область постійно на 30% перевищує рівень захворюваності на рак по Україні, а місто Кропивницький взагалі – на 50%.

Ігор Макарук розповідає, що запрошували закордонних фахівців, які аналізували епідеміологічну та санітарну обстановку.

Виявилося, що у нас природний фон радіації набагато вищий, ніж в інших містах України. Це пов'язано з тим, що місто та область розташовані на уранових рудах. До того ж не тільки сам уран є радіоактивним. Також спостерігається накопичення газу радону (Радон – радіоактивний газ, без запаху, смаку та кольору, який виділяється під час розпаду урану. Через отвори у ґрунті він потрапляє у ґрунтові води та будинки, – Ред.). До того ж додається радіоактивне сонячне випромінювання, – зазначає Ігор Макарук.

Усі ці фактори спричиняють негативний вплив на здоров'я, неправильний поділ клітин та розвиток онкології, в першу чергу, раку шкіри та легень.

Щодо раку шкіри: ми навчилися його лікувати. Хоча ми маємо досить високий рівень захворюваності, проте маємо і високий рівень одужуваності. На жаль, рак легень –  ще більш небезпечний, адже він пізно діагностується та має високий ризик смертності. Проблема радіації – це не проблема онкоцентру чи лікарів. Цим мають займатися на державному рівні. Ми зі свого боку робимо все, аби вчасно діагностувати захворювання, – розповідає Ігор Макарук.

Програма захисту


На Кіровоградщині із 2018 року і дотепер відсутня програма, яка була б направлена на забезпечення радіаційного захисту та ядерної безпеки в регіоні.

Нещодавно відбулася конференція, на якій презентували проєкт "Обласна Комплексна програма захисту населення Кіровоградської області від впливу іонізуючого випромінювання на 2021-2025 роки".

Фото ГО "Флора"

Згідно із проєктом, програма передбачає заходи, спрямовані на захист мешканців Кіровоградщини від негативного впливу іонізуючого випромінювання:

  • Пошук джерел іонізуючого випромінювання. Проведення радіологічного моніторингу вмісту радону в повітрі приміщень освітньої та медичної галузей.
  • Виявлення радіоактивних аномалій в конструкціях житлових будинків та об’єктів соціальної сфери для їх вилучення.
  • Проведення радіаційного моніторингу та контролю регламенту виконання скидів, викидів Інгульської, Смолінської та Новокостянтинівської шахт.
  • Системні дослідження води артезіанських свердловин та колодязів області – виконання вимірів активної об’ємності радону.
  • Дослідження середньорічної дози радону у повітрі приміщень багатоповерхових житлових будинків у Кропивницькому та інших населених пунктах області.
  • Проведення дозиметричного моніторингу на підприємствах та установах, де здійснюється робота з відкритими джерелами.
  • Проведення державної інвентаризації радіоактивних відходів та джерел іонізуючого випромінювання на підприємствах та в установах області.
  • Доведення до 100%-ої готовності споруд цивільного захисту населення.
  • Ліквідація відвалів уранових руд поблизу шахт.

Протягом найближчих тижнів очікується виділення грошей з обласного бюджету для проведення стратегічної екологічної оцінки проєкту програми.

Після проходження цієї оцінки проєкт програми скерують на розгляд Кіровоградської обласної ради. Далі рішення ухвалюватимуть депутати.

Читайте також: Безпека дітей: де у школах та садочках Кіровоградщини встановлені камери відеоспостереження