Один день із життя кропивницького слюсаря (ФОТОРЕПОРТАЖ)

  • Олександра Ільченко
  • watch_later 18 березня 2021, 10:00

21 березня в Україні відзначають професійне свято працівників житлово-експлуатаційних організацій (ЖЕО). Серед них двірники, електрики, слюсарі, майстри, начальники дільниць та інші. Жителі Кропивницького, як і міська влада, іноді дорікають на роботу працівників ЖЕО. Дійсно, в нашому місті, можливо, не все ідеально. Втім, працівники житлово-експлуатаційних організацій – це ті люди, які самовіддано працюють заради того, щоб життя мешканців багатоквартирних будинків стало комфортнішим. Ці люди не мають високої зарплати, а за свою важку фізичну працю більшість із них отримує «мінімалку» - 6 тисяч грн. Точка доступу підготувала розповідь про один робочий день слюсаря ЖЕО №1 Юрія Михайловича Дяченка, який працює на дільниці в мікрорайоні Миколаївка.

Юрій Дяченко

Наш сьогоднішній герой зізнається, що свою роботу любить безмежно: любить свою дільницю, любить своїх колег, любить робити життя людей комфортнішим. Стопами батька пішов і син Юрія Михайловича, який теж працює слюсарем у ЖЕО, так само, як і його брат та племінник.

Це, можливо, десь там у владі - «кумівство», а працювати на нашій роботі погодиться далеко не кожен. Зарплата не висока, роботи багато, і вона важка. Я, як бригадир, намагаюся зробити так, щоб людям було комфортно працювати, тому поки на моїй дільниці браку кадрів немає. У нас навіть молодь є.


Юрію Дяченку 54 роки. Чоловік працює в комунальній сфері більше 30 років. Пан Юрій почав працювати одразу після армії: за спеціальністю чоловік - токар, але такої посади на той момент не було, тому спочатку довелося допомагати слюсарям, а з часом і сам почав працювати за цією спеціальністю.

Варто відзначити, що тільки під час зйомки фоторепортажу (це близько двох годин) ми з Юрієм Михайловичем побували у чотирьох будинках. Коли перехожі бачили нашого героя, обов’язково віталися та запитували, як у нього справи.

Працюю я давно, тому багато хто мене знає. Нас часто переводили: я починав працювати в домоуправлінні авіаремонтного заводу, потім був переведений до ЖЕО №11, потім він став КРЕПом, а потім ми стали ЖЕО №1.

Одна з кімнат майстерні

Робочий день Юрія Михайловича розпочинається о 8-ій ранку. Всі слюсарі приходять у будинок за адресою: вул. Добровольського, 14. Тут, у підвалі, розміщується майстерня слюсарів.

Так, в ідеалі тут повинен бути мінімалізм: чиста кімната, полиця і лавка, але ж так не буває, адже працюємо ми багато, а тут зберігаємо все необхідне для роботи.

Загалом на цій дільниці працюють 10 слюсарів. У кожного в обслуговуванні по 500 квартир (це орієнтовно 8 будинків). Зараз, в середньому, один слюсар має від 3-х викликів на день.

Іноді в місті трапляються аварії, тоді ми ледве встигаємо «бігати». Згідно з графіком ми працюємо з 8.00 до 17.00, втім, часто затримуємося, а іноді виходимо усувати неполадки і ввечері, і вночі.

Пан Юрій розповідає, що раніше обсяги роботи були більшими, а наразі люди частіше встановлюють автономне опалення, тому деякі стояки «відрізають» від загальної системи. Зранку до майстерні приходить майстер дільниці Світлана Шумська і дає слюсарям завдання на день.

Йдемо на "виклик"

Дорогою перевіряє колодязі

Поки ми йдемо відпрацьовувати одну із заявок, пан Юрій ділиться, що житловий фонд на Миколаївці досить старий, і є будинки, які збудовані ще в 1933-1938 роках. Комунікації там теж подекуди застарілі. Капітальних ремонтів у будинках не проводили, тому працівники ЖЕО в межах своїх можливостей роблять усе можливе, щоб усе працювало.

"Пультова"Труби ізольовані

Це «пультова» в підвалі будинку. Саме звідси до всього будинку постачається вода та опалення.

Таке приміщення є в кожному будинку. Це вузол введення – його треба обслуговувати. Тут ми перевіряємо, чи все справне, за необхідності щось замінюємо, ремонтуємо, періодично проводимо технічний огляд. На мою думку, є ділянки комунікацій, які пропрацювали вже 50 років і, на щастя, вони ще у досить нормальному стані, а є і такі, що вже давно потребують заміни. Труби ж у деяких будинках ізольовані за вимогами технічних умов радянських часів. Саме через це наші спеціалісти можуть побачити проблему тільки тоді, коли десь вже сталося протікання. Коли морози, коли потепління, коли пориви у водо- та тепломережах – роботи в слюсарів вистачає завжди.


Йдемо на іншу заявку, це займає близько 10 хвилин. Під час обстеження виявляється, що в цьому будинку потрібно замінити каналізаційну трубу, точніше – її невелику ділянку. Втім, дістатися до місця, яке треба замінити, вкрай складно.

Будинок побудовано у 1938 році. Ніхто ж не думав, що будинок буде стояти майже 100 років. Думали, мабуть, що за 50 років на його місці побудують нове житло, - посміхається Юрій.

Дорогою до третього об’єкту пан Юрій ділиться своїми спостереженнями про те, що загалом йому із людьми працювати приємно, але люди є різні.

Іноді людину треба просто вислухати. Я ж для себе знаю, що роблю все, що від мене залежить, свою роботу виконую чесно та відповідально. Іноді на заявку треба прийти вдвох: тоді один слюсар розмовляє із незадоволеним мешканцем, а інший працює, не відволікаючись.

Юрій Михайлович зізнається, що між працівниками комунальних підприємств теж іноді виникають конфлікти.

Так, наприклад, в будинку на вулиці Короленка часто не було води. Через це слюсарі регулярно та іноді в вечірній та нічний час мали виходити на роботу та ремонтувати насос, який через низький тиск від водоканалу постійно виходив з ладу. Водоканал, в свою чергу, ці проблеми перекладав на ЖЕО. Було складно довести мешканцям будинку, що проблеми були не в будинку і не в ЖЕО, а причиною стала відсутність необхідного тиску для будинку. Аби довести це, ЖЕО замінило в будинку водонасос.

Тепер водоканал не може перекласти відповідальність на ЖЕО, тому що люди знають, що ми зробили все можливе. Адже все, що знаходиться в межах фундаменту будинку – це відповідальність ЖЕО та жителів, а все, що поза межами фундаменту, – це інші комунальні служби.

Зараз тиск від водоканалу – 2 атмосфери, тобто 9-й поверх мав би бути без води. Завдяки цьому водонасосу тиск збільшується до 6 атмосфер, а верхні поверхи отримують воду.

Цей новий насос - імпортний, запускається та вимикається автоматично. Людський фактор мінімізовано.

Новий та старий насоси. Старий залишили як запасний.

Пан Юрій розповідає, що іноді люди дорікають, що слюсарі ліквідують проблеми не так швидко.

Мені треба прийти, подивитися, що сталося, з'ясувати, що потрібно для ліквідації проблеми, піти в майстерню, взяти усе необхідне, а іноді – попросити 1-2 колег піти зі мною, бо самому цю проблему не вирішити фізично. Тільки після цього я можу прийти та все полагодити.

Пан Юрій зізнається, що працювати планує і після виходу на пенсію. А от працювати за кордоном чоловік не хотів ніколи.

Багато знайомих поїхали: хто заробив, а хто - ні, але порозпадалися родини. Роботи і в нас вистачає. Тут мене поважають, знають. Тут моя родина.  Єдине місце, куди б я поїхав, – це відпочити на Чорному морі.


Текст – Олександра Ільченко

Фото – Олександр Козловський


Читайте також: Пеpехід на електpонні тpудові книжки: що зміниться для укpаїнців