Ми їх не бачимо, але у разі критичної ситуації вони перші, кому ми телефонуємо. Ми їх не знаємо, але у разі надзвичайної події чекаємо їхнього рятівного "Алло" у слухавці. А вони – серед нас. Люди, які щодня рятують інших і першими чують поклик про допомогу. Скоординовані дії, чіткі інструкції, детальні алгоритми реагування у кризових ситуаціях – такою є робота диспетчерів служби порятунку, поліції і екстреної медичної допомоги. Як працюють ці люди, з якими викликами стикаються щодня у роботі і що мотивує допомагати іншим – про це черговий матеріал Точки доступу.
Пожежі внаслідок влучань, руйнування будівель, завали й виявлення вибухонебезпечних предметів: велику кількість викликів такого характеру отримують співробітники Служби порятунку 101 у Кіровоградській області нині. Сьогодні найбільші виклики та труднощі диспетчерів цього відомства – обробка великої кількість таких заявок. Роботи додають і хибні виклики щодо підозрілих предметів, розповіла речниця головного управління Держслужби з надзвичайних ситуацій в Кіровоградській області Оксана Васильків.
Каже, диспетчери лінії 101 найчастіше мають справу з пожежами, але також обробляють багато інших повідомлень про небезпечні події:
Оксана Васильків зауважує, що для роботи диспетчером лінії 101, де кожна секунда на рахунку, найважливішою якістю є стресостійкість. Далі – дисциплінованість та уважність. Диспетчер має зберігати спокій під час розмови з людьми, які перебувають у стані паніки, шоку або істерики. Також важливо виявляти розуміння та співчуття до чужого лиха. У момент виклику диспетчер виконує кілька задач: слухає заявника, підтримує діалог, вносить інформацію про виклик у систему і координує рятувальників, які поїдуть на виклик.
Взаємодія з пожежно-рятувальними частинами відбувається миттєво через систему управління силами та засобами цивільного захисту та/або лініями телефонного зв’язку, систему гучномовного зв’язку та через цифровий радіозв’язок.
За необхідності, диспетчер 101 зв’язується з іншими екстреними службами – 102 і 103.
Кожен виклик служби 101 – це історія порятунку. І добре, коли все закінчується саме так – вдається уникнути трагедії – смерті чи загибелі. На щастя, історій, які завершуються добре, чимало. Як-от випадок, який Оксані Васильків запам’ятався найбільше, коли двоє дітей провалилися на річці під кригу.
Завдяки оперативному опрацюванню повідомлення та негайному направленню рятувальників до місця події і чіткій координації пожежно-рятувального підрозділу дітей врятували, що ще раз підтвердило критичну важливість диспетчерської служби у екстрених ситуаціях, – зауважує речниця ДСНС у Кіровоградській області.
Додає, про те, як поводитися біля водойм влітку і взимку, систематично розповідають жителям регіону. Окрім цього, інформують й щодо експлуатації генераторів й домашньої побутової техніки, а ще нагадують правила поведінки на природі влітку (щоб запобігти пожежам).
Загалом, співробітники відомства мають багато напрямків роботи, але головним лишається те, що все залежить від людини: трагедії завжди можна запобігти, якщо дотримуватися правил і рекомендацій ДСНС.
У робочі дні – 650-700, у вихідні – до 900 викликів на добу отримують оператори Нацполіції у Кіровоградській області на лінію 102. І протягом багатьох років тенденція незмінна – влітку викликів більше, аніж взимку. Про це розповіла інспекторка відділу служби 102 Анастасія Предзимірська. Її основна задача – організація та контроль роботи підпорядкованої зміни.
Анастасія цілодобово стежить за тим, щоб оператори, яких у її підпорядкуванні семеро, ввічливо і коректно спілкувалися із заявниками. При цьому не допускається, щоб заявники висловлювалися ненормативною лексикою на адресу операторів 102. Якщо це відбувається, запис цієї розмови (а диспетчери фіксують абсолютно усі розмови) надсилають уповноваженому працівнику поліції для подальшого з’ясування обставин такої комунікації.
Бувають випадки, коли людина перебуває на території іншого регіону, а її дзвінок надходить на лінію 102 саме в Кіровоградську область. У такому разі оператор збирає усю необхідну інформацію – дані заявника, місце події й обставини того, що сталося, і передає цю інформацію колегам в ту область, де це сталося, розповіла інспекторка відділу служби 102 Галина Пахалюк.
Дівчина працює операторкою, каже, в середньому має до 2 хвилин, аби з’ясувати першочергову інформацію. Отримані дані вносить до електронної картки 102, яку в режимі онлайн також бачать диспетчери і поліцейські, які прямують на місце події. За 12-годинну зміну в середньому отримує 70-80 дзвінків, рідше – до сотні. Найчастіше, каже, люди телефонують з 19:00 до 23:00 години.
В залежності від того, якою є загроза чи небезпека, визначається, який наряд (за необхідності – кілька) виїде на місце події. Цим процесом керують диспетчери. Одна з яких – старша інспекторка Вікторія Поліщук. Одразу після того, як оператор опрацює вхідний дзвінок заявника, вона бачить цю інформацію і ухвалює рішення, хто поїде на виклик.
Також диспетчерка повідомляє нарядам про прикмети правопорушників, напрямки їх руху, інформацію про автомобіль тощо, а у разі необхідності, повторно телефонує заявнику для уточнення інформації.
"До прикладу, у випадку скоєння домашнього насильства у Кропивницькому, диспетчер направить на місце події мобільну групу реагування сектору протидії домашньому насильству. Якщо подія відбудеться на території школи, то диспечтер скоординовує туди інспектора освітньої безпеки. У випадку побутового конфлікту у селі, туди направлять поліцейського офіцера громади. При скоєнні крадіжки – наряд слідчо-оперативної групи", – пояснює Вікторія.
Але на цьому координація диспетчера не завершена. Вона контролює, як наряд виконує завдання. По-перше, відслідковує по карті, як їде наряд. Коли поліцейські приїжджають на місце виклику, у робочому планшеті ставлять відмітку про прибуття. Там складають електронний рапорт, в якому описують ситуацію, зазначають дані правопорушника/ів і інших учасників події, додають фото. Після чого звітують про результат роботи – припинення правопорушення, профілактичну бесіду, затримання тощо.
Цей рапорт перевіряє диспетчер і визначає, чи усі необхідні дії виконали поліцейські на місці.
Робочий день Вікторії Івашковської у диспетчерській Центру екстреної меддопомоги розпочинається о 08:00 ранку й завершується через добу. Після цього дівчина має три дні відпочинку. До такого графіку, каже, за шостий рік роботи звикла. Те, що робить, любить, тому бере й додаткові чергування. Кредо дівчини – "Хочу допомагати людям". Вона з дитинства мріяла бути медикинею. В дитячому садку казала, що стане лікаркою, тому після школи вступила у медколедж. Диспетчерську називає осердям надання медичної допомоги, адже звідси все починається, – саме диспетчери першими отримують запит про допомогу.
"Якось через пів години після того, як бригада допомогла людині, подзвонив чоловік й подякував мені і бригаді. Це приємно", – каже дівчина.
Але так буває не завжди. Є люди, які поводяться агресивно, кричать і ображають. Диспетчерка ставиться до цього з розумінням й намагається не пропускати крізь себе негативні емоції, натомість робити своє – швидко скоординувати людину й з’ясувати її стан, адресу і якнайшвидше направити бригаду на допомогу.
Після таких дзвінків важливо відпустити ситуацію і негативні емоції, які виплеснула людина. Це вдається, зокрема, й через розмови з колегами, каже Вікторія.
Нерідко на 103 телефонують люди, які повідомляють про те, що на вулиці комусь стало зле. У таких випадках, за словами Вікторії, саме людина, яка телефонує, має зуміти надати першу допомогу до приїзду медиків. Звісно, дотримуючись усних інструкцій диспетчера. За п’ять років роботи найбільше, каже, запам’ятався випадок, коли телефоном координувала тракториста, напарник якого знепритомнів під час роботи в полі.
"Каже, він впав з трактора, втратив свідомість й не дихав. Я пояснила, що у такому разі треба реанімувати людину й він все виконав. Згодом я дізналася, що з пацієнтом все гаразд, напарник, якому я пояснювала як виконувати серецево-легеневу реанімацію, врятував його".
Кожен виклик Вікторія пропускає крізь себе, адже, каже, це окремо взята історія конкретної людини, якій з певних причин стало зле. І від скоординованих дій диспетчерки, залежить життя людини. Вона має дві хвилини, щоб зібрати усю необхідну інформацію про травмованого чи постраждалого – кому і де стало зле, які симптоми має хворий/хвора і якому стані перебуває на момент дзвінка.
"Це за умови, якщо у людини немає порушень мови. Адже буває й таке, що через хвилювання людина заікається, або у людини, яка телефонує, стався інсульт й вона не розуміє, що відбувається".
Але яка би ситуація не трапилася і у якому би настрої не телефонувала людина на лінію 103, Вікторія любить свою роботу, бо поряд – однодумці, з якими виконує спільну місію – порятунок людей.
Дівчина вважає, що суспільство все більше розуміє важливість роботи диспетчерів.
"Кажуть "Дякую за те, що ви є". Навіть на свята телефонують й дякують і медикам, і нам. Нам – рідше. Але це дуже приємно".
Цілодобово на зміні працюють семеро диспетчерів, розповів завідувач центрального оперативно-диспетчерського управління Центру екстреної меддопомоги і медицини катастроф у Кіровоградській області Валентин Шаханов. Каже, цієї кількості людей достатньо і нині браку кадрів у диспетчерській немає. Головне завдання диспетчера – визначити стан пацієнта та головну скаргу для того, щоб ухвалити рішення про необхідність виїзду бригади. Також диспетчер проводить опитування, аби зрозуміти пріоритетність цього виклику.
Виклики поділяються на критичні, екстрені та не екстрені, пояснює Валентин Шаханов.
Пікові години роботи екстреної медичної допомоги – ввечері та вранці. Також багато викликів надходять у вихідні дні.
Тому що первинна ланка не працює і люди звертаються за допомогою до екстреної медичної допомоги. І також зазвичай збільшується кількість викликів в осінньо-зимовий період й навесні. Чомусь є така тенденція, – каже Валентин Шаханов.
В середньому диспетчери "екстренки" отримують 500-600 звернень на добу. Виїжджають медики на третину з них.
Перш за все через те, що в область приїхали тисячі переселенців. Коли первинна ланка надання меддопомоги (сімейні лікарі – ред.) не справляється з такою кількістю пацієнтів, вони звертаються на 103. Більшість скарг пов’язані із загостренням абсолютно усіх хронічних захворювань. Зокрема, це серцево-судинні хвороби, цукровий діабет, інфекційна патологія, пояснює Валентин Шаханов.
Долає, що медики 103 одними з перших приїжджають на виклики після ракетно-дронових атак росіян. Тоді працюють в режимі роботи надзвичайної ситуації.
Диспетчери Центру отримують дзвінки з усіх куточків Кіровоградської області.
"Для всіх жителів області не має бути здивуванням, коли їм відповідають "екстрена медична допомога Кропивницький", коли люди хочуть викликати в Олександрію чи Гайворон. Диспетчерська одна, але "швидка" до вас приїде найближча. Ми координуємо роботу абсолютно всіх 70 бригад в Кіровоградській області".
"Швидка" не приїде, щоб видати листок непрацездатності, збити температуру 37 чи видалити кліща, каже Валентин Шаханов.
Водночас лікар-консультант або диспетчер можуть проконсультувати телефоном і пояснити, які ліки потрібно прийняти для того, щоб знизити тиск або температуру.
"Найголовніше, що ще мають знати люди, що той перелік запитань, який ставить диспетчер, обумовлений не тим, що диспетчеру просто цікаво їх поставити. Від того, як швидко і чітко заявник дасть відповіді на запитання диспетчера, буде залежати час прийняття виклику і час доїзду бригади".
Валентин Шаханов нагадав, що вій дій людей, які перебувають поряд з тим, кому стало зле, багато чого залежить, тож вміння надати домедичну допомогу до приїзду бригади медиків – необхідна навичка, якою має володіти кожен. Тим паче, під час війни.
"Це базові реанімаційні заходи і вміння зупиняти кровотечу. Тому всім раджу приходити на курси до нас в навчально-тренувальний відділ".
Як писала Точка доступу, навчально-тренувальний центр обласної "екстренки" відкрили у березні. Там проводять навчальні курси як для співробітників різних відомств, так і усіх охочих.
Окрім лінії 102, звернутися за допомогою у поліцію можна за резервними номерами кол-центру:
Також можна надати інформацію у групу комунікації поліції та громади "Безпечне місто".
У разі блекауту, коли лінія 103 може не працювати, можна зателефонувати за цими номерами:
Або надіслати повідомлення у Viber,WhatsApp,Telegram:
Лінія порятунку 101 працює завжди.
Читайте також: “Місто під особливим Божим покровом”: архієпископ Марк про Кропивницький, місця памʼяті та мрію про мистецьку столицю
Останні новини
