Нещодавно Музей мистецтв — пам’ятку архітектури під охороною держави, огородили зеленим металевим парканом.Причина в тому, що руйнується фасад: відпадає ліпнина та інше оздоблення будівлі, а каміння падає просто на тротуар у центрі міста.
За місяць до цього музей затопило — через аварію комунікацій та старе горище на верхньому поверсі обвалилася стеля. Тоді водою залило два поверхи, зіпсувалися й експонати.
Коли востаннє ремонтували будівлю та чи мають посадовці план її збереження — з’ясували журналісти "Доступ.Медіа".
Пасаж, готель, музей
“Колишній пасаж”, “будинок Шполянського”, “Музей мистецтв” — все це назви будівлі на Великій Перспективній, 60.
Музей мистецтв (раніше — художній музей) працює в цьому будинку з 1992 року.
У книзі “Коли будинки мали власні імена” автори Володимир Поліщук та Юрій Тютюшкін пишуть, що наразі документально не встановлені фундатор, архітектор та роки побудови цієї споруди. А дехто з краєзнавців припускає, що автором проєкту будинку був відомий архітектор Олександр Лішневський, тож будинок споруджували на межі ХІХ і ХХ століть.
З рекламних повідомлень дізнаємося, що на початку минулого століття власником будинку був Шполянський.
Центральну, чотириповерхову (з підвалом), частину будівлі використовували під торгівельні цілі. А збудовані з тильного боку приміщення два триповерхові бокові “крила” в глибину двору були номерами готелю "Пасаж”.
Під час Другої світової війни будівля зазнала руйнувань. У 50-ті роки між першим і другим ярусом влаштували залізобетонне перекриття.
Коли набережну Інгулу забудовували 9-поверхівками у 80-ті роки, знесли три- та двоповерхові будинки, які належали до комплексу пасажу Шполянського й знаходилися за ним у дворі. Також у 1998 році забудували арочний наскрізний проїзд у пасаж, зробивши там магазин.
З видання “Третій пасаж” дізнаємося, що будівля кілька разів потерпала від паводків, які були у місті — у 1841, 1896 та 1980 роках.
У 2004 році будівлю передали на баланс обласного художнього музею, нині це Музей мистецтв Кіровоградської обласної ради.
Відповідно до рішення (№375) обласної ради від 27 серпня 1982 року будівлю прийняли під охорону держави як пам’ятку архітектури місцевого значення "Колишній пасаж".
12 років ремонту
У відповіді на запит видання “Доступ. Медіа” заступниця начальника обласної військової адміністрації Катерина Колтунова повідомила, що протягом 2004-2014 років будівлю ремонтували за рахунок грошей обласного бюджету.
За цей період виконали такі роботи:
реконструкцію приміщень першого поверху під музей П. Оссовського,
поточний ремонт приміщень, фасаду та каналізаційної мережі, системи
пожежогасіння,
регенерацію хладону у системі пожежогасіння приміщення фондів та переоснащення автоматичної охоронної сигналізації.
Загалом на ці роботи спрямували понад 773 тисячі гривень.
У 2015-2017 роках тут виконували ремонтно-реставраційні роботи будівлі-пам’ятки архітектури місцевого значення. На це виділили майже 8 мільйонів гривень: понад п’ять мільйонів із державного та майже три мільйони з обласного бюджетів.
Замовником і розпорядником коштів було управління капітального будівництва обласної державної адміністрації (нині — департамент капітального будівництва ОВА).
Тоді у музеї встановили систему вентиляції повітря у виставкових залах, відремонтували систему опалення, замінили вікна на енергозберігаючі з відповідним ступенем захисту, зробили ремонт внутрішніх приміщень, гідроізоляцію фундаменту та благоустрій прилеглої території.
Причина підтоплення музею: що сталося 22 листопада 2025 року
Катерина Колтунова повідомила, що причиною підтоплення 22 листопада став витік теплоносія через механічне виривання вентиля системи опалення, який розташований на горищі.
Як наслідок — пошкоджені приміщення 4-го та 3-го поверхів музею. Там затопило стіни, стелі та підлогу.
Фото з музею від 22 листопада
За два дні, 24 листопада, відбулася нарада, в якій взяли участь представники структурних підрозділів ОВА з питань будівництва, культури та фінансів, а також представники ДСНС, відділу охорони культурної спадщини міської ради та представника облради.
Підготували доручення (кому саме і що доручили, Катерина Колтунова не вказала — ред.) щодо опрацювання питання ліквідації аварії.
Вже у грудні розпочали технічне обстеження будівлі, яка має допомогти об’єктивно оцінити її поточний стан, визначити масштаби пошкоджень та розробити обґрунтовані рекомендації щодо проведення протиаварійних і ремонтно-реставраційних робіт.
Замовником технічного обстеження будівлі є Музей мистецтв.
Навіщо встановили огорожу
Про те, що елементи фасаду будівлі обсипаються, диреторка музею Тетяна Ткаченкo-Суханoва розповідала журналістам ще в листопаді. Тоді ж вона зазначила, що неoднoразoвo нагoлoшувала на неoбхіднoсті прoведення ремoнтних рoбіт, зoкрема, і фасаду приміщення.
А вже 12 січня цього року теритoрію біля фасаду Музею мистецтв oгoрoдили парканoм. Тоді Тетяна Ткаченкo-Суханoва рoзпoвіла, щo таке рішення ухвалили у зв’язку із тим, щo руйнується та падає ліпнина, а це спричиняє загрoзу життю людей.
Катерина Колтунова у відповіді на запит видання “Доступ. Медіа” формулює причину встановлення паркану так: “захисну споруду” — огорожу, встановили на час проведення науково-дослідних робіт, розроблення проєктної документації та опрацювання механізмів фінансування для безпечної експлуатації пам’ятки та гарантування безпеки перехожих.
“Обласна військова адміністрація тримає дане питання на постійному контролі. Відповідні рішення щодо відновлення пам’ятки архітектури ухвалюватимуться з урахуванням висновків фахівців та можливостей фінансування”, — повідомила Катерина Колтунова.
Музей працює без зупинок, попри аварійний стан будівлі
Попри серйозні проблеми з технічним станом будівлі, Музей мистецтв продовжує працювати у звичному режимі. За словами директорки Тетяни Ткаченкo-Суханoвої, після підтоплення приміщень жоден захід не скасували, а музей не припиняв ані виставкової, ані просвітницької діяльності. Тут проводять по кілька заходів на день.
Лише за останній період у музеї відбулися кілька масштабних подій. Зокрема, провели міжнародну онлайн-презентацію для колег з Австралії, присвячену художнику Івану Похитонову. Також вкорте передали кошти благодійному фонду "Янгол життя", зібрані під час благодійної барахолки, яка діє в Музеї мистецтв вже кілька років для допомоги онкохворим дітям. У закладі відкрили нові виставки, провели низку творчих зустрічей, мистецьких віталень, майстер-класів та презентували мандрівну виставку "Азов. Янголи Маріуполя» разом із Центром підтримки переселенців "ЯМаріуполь". Це проєкт громадської організації родин загиблих захисників України "Серце назовні".
У межах цього проєкту представили інформацію про майже 250 загиблих військовослужбовців полку “Азов”, серед яких — семеро бійців із Кіровоградщини. Крім того, музей традиційно готує публічний звіт за минулий рік та чергові заходи.
“Ми не скасували жодного заходу навіть після підтоплення. Але естетичний і технічний стан частини залів залишається складним”, — додала вона.
Тріщини, грибок і проблеми з вентиляцією
Організація “Сервісінвест” завершила технічний звіт про стан будівлі. Він засвідчив: будівля, яка є пам’яткою архітектури, потребує негайних ремонтно-реставраційних робіт.
Йдеться не лише про проблеми з покрівлею та підтопленням.
Фахівці зафіксували численні тріщини у стінах, відшарування штукатурки, ураження грибком, порушення гідроізоляції та системні проблеми з вентиляцією.
За словами директорки музею, вентиляційну систему демонтували ще під час ремонту 2001 року, і з того часу її повноцінно не відновили. Це створює ризики як для експонатів, так і для самої будівлі.
Наступним етапом має стати розробка проєктно-кошторисної документації, тож фінансування на ці роботи наразі не визначене.
Відра під стелею не прибирають — під час опадів покрівля продовжує протікати. А перепади температури лише прискорюють руйнування фасаду — через це навколо будівлі встановили захисну огорожу, аби убезпечити відвідувачів та перехожих.
У звіті детально описаний стан конструкцій. Якщо фундаменти, основи та колони визнані задовільними, то більшість інших елементів мають критичні оцінки.
Зокрема, стіни визначені як непридатні до нормальної експлуатації — через руйнування та ризик обвалів. Дерев’яні елементи перекриття горища також у незадовільному стані. Покрівля, вікна, двері, підлога, внутрішнє оздоблення і фасади — непридатні до експлуатації. Окремо вказано на загрозу раптового падіння уламків пошкоджених цеглин із головного фасаду, що створює небезпеку для життя та здоров’я людей.
Серед першочергових рекомендацій фахівців — обмеження перебування людей у зоні можливого падіння та встановлення захисного огородження. Саме цей пункт музей виконав насамперед.
Далі — проєкт і вирішення питання фінансування
Технічний звіт уже передали до обласної ради та департаменту культури.
Наступним етапом має стати розробка проєктно-кошторисної документації, тож фінансування на ці роботи наразі не визначене.
"Музей зберігає державну частину Музейного фонду України. Ми працюємо щодня, виконуємо свою місію, передали звіт і чекаємо рішення”, — зазначила вона.
Запрошуємо вас стати частиною нашої спільноти та бути причетними до змін у місті.
Після оформлення підписки ми надішлемо вам лист із детальною інформацією.
Долучайтеся до змін у місті, які вже відбуваються!