У червні молодша група студії “Пульс” дебютувала з ляльковою виставою, а старша — з авторською п’єсою про пошук себе під час війни. За словами керівниці студії та кропивницької акторки театру Олени Синявської, сьогодні до "Пульсу" приходять люди з різними цілями. Хтось мріє пов'язати своє життя зі сценою та готується до вступу на творчі спеціальності, а для когось заняття стають способом відновитися емоційно та знайти віддушину в непростий час. Як у Кропивницькому працює молода акторська студія –  дізнавалася кореспондентка “Доступ. Медіа”.

Мистецький простір, про який мріяли давно

Про власний мистецький простір Олена з чоловіком, за її словами, мріяли давно. Спершу хотіли створити місце, де діти та дорослі могли б навчатися вокалу й працювати зі звуком, а згодом — розвивати й інші творчі напрями.

У 2023 році вони відкрили вокальну студію, а вже через рік з’явилася ідея окремої акторської студії. Студію “Пульс” створили цієї зими, згадує Олена. Попри часті відключення світла у місті, вона одразу почала працювати.

“Я подумала, що саме зараз час відкрити акторську студію. На той момент у мене вже були учні, які індивідуально займалися акторською майстерністю, бо готувалися до вступу. Деякі діти, які відвідували вокальну студію, теж захотіли спробувати. Так ми зібралися і почали працювати”, — каже вона.

За словами Олени, назву "Пульс" обрали не випадково.

“Пульс — це життя. Це ритм музики, ритм нашого серця. Для мене мистецтво і є тим самим пульсом життя”.

У просторі, де Олена Синявська проводить заняття, облаштували місце для вокалу, звукозапису та акторської майстерності. Окремі вистави також презентують в інших локаціях — зокрема у творчому об’єднанні “Кропива”.

Для одних — майбутня професія, для інших — терапія

Сьогодні у студії займаються як діти, так і дорослі. За словами Олени Синявської, не всі приходять сюди з мрією стати акторами: для когось це спосіб вільніше почуватися на сцені, для когось — стати впевненішим у собі, а для когось — своєрідна терапія через творчість.

“Для когось це спосіб відновитися, знайти себе, отримати позитивні емоції”.

Водночас є й ті, хто планує пов'язати своє життя зі сценою.

16-річна Анна Дєшина займається з Оленою Синявською вже півтора року та готується до вступу на театральний факультет. 

У новій виставі вона виконує одну з головних ролей.

Я шукала натхнення всюди — у книжках, серіалах, фільмах, мультфільмах. Хотілося настільки зрозуміти свою героїню, щоб на сцену виходила вже не Аня, а персонаж, — розповідає дівчина.

Ще одна учасниця студії, 14-річна Вєроніка Романенко, прийшла після того, як побачила оголошення про набір у соцмережах.

Це мій перший акторський досвід. Мені давно подобалася акторство, тому коли побачила оголошення, вирішила, що маю спробувати.

Дебютна вистава про творчу кризу під час війни

Минулого тижня старша група студії презентувала дебютну екзистенційну драму "Я Є".

П’єсу Олена Синявська написала сама після того, як не змогла знайти текст, який їй сподобався і підійшов би для постановки.

У центрі сюжету — молода художниця, яка через війну залишила свій дім і втратила віру в себе та власну творчість.

“Сьогодні дуже багато талановитих людей переживають творчі кризи, депресії, втому. Люди втрачають віру в себе. Саме про це наша вистава — про те, як знайти сили продовжувати творити”.

За словами Олени Синявської, ця історія значно ширша за долю однієї героїні.

Вона про всіх українських митців, які під час війни не лише створюють нові роботи, а й розповідають світу про те, що відбувається в Україні.

“Росія руйнує наші музеї, театри, бібліотеки, нашу історію. І митцям сьогодні потрібно продовжувати говорити про це світу. Попри втому, попри втрати, попри все”.

Виставу “Я Є” учасниці старшої групи презентували у творчому об’єднанні “Кропива”. За словами Олени Синявської, цю локацію обрали через камерну атмосферу, яка підходить до постановки.

Лялькова вистава як перший сценічний досвід для молодшої групи

Нині у студії працюють дві групи — молодша та старша. 

Молодша група презентувала свою першу роботу також у червні — лялькову виставу "Хто не працює, той не смакує", створену за мотивами української народної казки "Колосок". Для багатьох дітей це був перший досвід виступу перед глядачами.

Олена пояснює що для наймолодших обрали саме лялькову виставу, бо дітям цікаво працювати з ляльками. Так заняття залишаються грою, але водночас допомагають дитині пробувати себе в ролі, чути партнера і відповідально ставитися до спільної роботи.

Маленькі актори не лише керували ляльками, а й самостійно озвучували всіх персонажів. Керівниця студії додає, що у роботі з дітьми важливо не тиснути і не перетворювати підготовку до виступу на виснажливі тренування.

“Ми не підганяємо дітей. Презентуємо вистави тільки тоді, коли бачимо, що вони готові. Тоді залишається більше радості від процесу, а не стресу”, — говорить керівниця студії.

“Діти заряджають мене енергією”

Попри постійні репетиції, вокальну студію, вистави та організаційні питання, Олена Синявська говорить, що саме робота з дітьми допомагає їй не вигорати. Каже, що надихається їхніми успіхами та емоціями.

“Це поповнення мого ресурсу. Я надихаюся дітьми, їхніми результатами і навіть найменшими перемогами. Ми разом створюємо щось нове, і це дає сили рухатися далі”.

Поєднувати роботу студії, власну творчу діяльність і організаційні справи непросто. Олена жартує, що без блокнота й чіткого плану на день не обійтися.

"Якщо хочеш не тільки займатися собою, а й передавати знання дітям і отримувати від цього результат, треба дуже сильно вкладатися. Вкладати душу, час і сили", — розповідає вона.

Нині до студії можна записатися через сторінку у соцмережах. За словами Олени, вільних годин небагато, але влітку з’являються додаткові можливості для тих, хто хоче позайматися, отримати новий досвід і приємні емоції.

У майбутньому в "Пульсі" планують нові вистави, творчі проєкти та колаборації. Олена не виключає, що студія зможе показувати роботи у школах, дитсадках, бібліотеках або інших міських просторах.

"Усе можна реалізувати, якщо є бажання", — каже вона.

Читайте також: “Люди не знають, що я їх малюю”: художниця з Кропивницького створює малюнки випадкових перехожих