"Недокомунізований" Кропивницький: як позбавляються рудиментів минулого в обласному центрі (ФОТО)

  • Катерина Федченко
  • watch_later 22 квітня 2019, 19:00

  • visibility 1506 переглядів

Закон про декомунізацію набув чинності майже 4 роки тому. За цей час у Кропивницькому перейменували чимало вулиць, провулків та парків, знесли пам'ятники радянським вождям та й сам обласний центр отримав нову назву.

Точка доступу виpішила з’ясувати, як сьогодні тpиває пpоцес позбавлення від радянського минулого у Кpопивницькому.

9 квітня 2015 pоку Веpховна Pада Укpаїни пpийняла 4 закони пpо декомунізацію:

21 тpавня 2015 pоку пpийняті закони набули чинності. Таким чином pозпочалася масштабна pефоpма декомунізації, наслідком якої є очищення публічного пpостоpу від тоталітаpної символіки, відхід від pадянського минулого та його пеpеосмислення. 

#1

Привіт з минулого або "недекомунізований" Кропивницький

Незважаючи на те, що Закон про декомунізацію набув чинності майже 4 роки тому, в Кропивницькому цей процес триває і досі. В обласному центрі про радянську добу нагадують  пам'ятники, пам'ятні дошки та таблички зі старими назвами вулиць.

Камінь радянському воєначальнику Конєву

Пам'ятник будьонівцям у сквері Слави

Радянська символіка на будівлі міської ради

Камінь червоноармійцям у Ковалівському паркуСтелла з радянською символікою на площі Дружби НародівЗа словами члена топонімічної комісії Сергія Запорожана,  процес декомунізації в місті не завершився. Своїх назв чекає близько 25–30 вулиць та провулків обласного центру.

"Члени топонімічної комісії домовились, що складуть їх реєстр, але робота проводиться, ніхто про неї не забував. Просто не було можливості ретельно дослідити біографії місцевих діячів комуністичного режиму. Але ця робота триває, плюс члени комісії вивчають і складають список людей, яких треба увіковічнити в пам’яті, щоб дати їх імена вулицям міста", - зазначив Сергій Запорожан.

Згідно "Програми утримання, благоустрою та розвитку житлово-комунального господарства міста Кропивницького на 2017-2021 роки" на виготовлення адресних табличок на житлові будинки комунальної власності територіальної громади міста у 2019 році передбачено 92,233 грн. Деякі містяни вперто не бажають прощатися зі старими назвами вулицьНа початку процесу декомунізації міській раді озвучували плани, щодо видання довідника з новими назвами вулиць. Проте цей задум поки не втілили у життя.

"Питання про довідник – це був запит депутата Олександра Цертія. Спочатку думали його видавати, але врешті зрозуміли, що оскільки процес декомунізації не завершений, і назви вулиць ще змінюються, недоцільно було б видавати його зараз, і постійно перевидавати. Але всі нові назви вулиць є в електронному варіанті", - зазначила  начальниця управління культури Анна Назарець.

#2

Як перейменовували вулиці в Кропивницькому?

Як триває декомунізація у Кропивницькому? Хто вирішував, які нові назви носитимуть вулиці, провулки і площі? На честь кого перейменували найбільше об’єктів топоніміки? Питання, відповіді на які досі не шукали. Однак можна було знайти, лише завантаживши й проаналізувавши перелік перейменованих, відповідно до ЗУ “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”, об’єктів топоніміки, що оприлюднило на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних Управління культури і туризму Міської ради міста Кропивницького. Цим питанням зайнялася кропивницька журналістка Світлана Дубина.

Аби ширше побачити картину перейменування в обласному центрі, довелося вручну розподілити по категоріях ініціаторів перейменування (тих, за чиїми пропозиціями були прийняті рішення) і нові назви об’єктів топоніміки (визначити приналежність нових назв географічним об’єктам, іменам історичних постатей та учасників АТО і т.д.).

Як показали дані, найбільшу кількість пропозицій щодо декомунізації у Кропивницькому подавали громадські формування (ГО «Бойове братерство», Українська Спілка прикордонників, МО «Спілка воїнів-інтернаціоналістів», ГО «Наша справа», ГО "Євромайдан", КОО ВУТ «Просвіта», Асоціація політичних наук, Кіровоградська обласна громадська організація "Комітет Відновлення Історичної Справедливості" і под.) та члени топонімічної комісії. Очевидно, що здебільшого їхні пропозиції стосувались перейменування вулиць міста. Доволі невелику кількість пропозицій, за якими були прийняті рішення, подавали мешканці вулиць та місцеві краєзнавці. Ці пропозиції можна подивитися на інтерактивній інфографіці:

Значну кількість топонімічних об’єктів у Кропивницькому було декомунізовано без ламання списів, як це відбувалося під час засідань топонімічної комісії та сесій міської ради.Найбільше перейменувань відбулось в лютому та травні 2016 року розпорядженням міського голови (№26 від 19.02.2016) та розпорядженням голови Кіровоградської ОДА в травні того ж року (216-р від 19.05.2016). Обов’язок у визначені строки завершити декомунізацію їм встановлював Закон.

Аналіз даних показав, що нові назви для декомунізації здебільшого шукали в біографіях історичних постатей. Їхніми іменами перейменували понад третину топонімічних об’єктів та вулиці. Для порівняння, іменами загиблих учасників сьогоднішніх бойових дій на Сході назвали вдвічі менше вулиць. Визначивши сферу діяльності кожної з історичних особистостей, яких вшанували під час декомунізації у Кропивницькому, вдалося визначити, що серед них найбільше літературних діячів та політиків, які тим чи іншим чином були пов’язані з нашим краєм:

#3

Позбавлення від рудиментів минулого та переорієнтація цінностей

Коаліція громадських організацій Кропивницького "Рада експертів" створила Концепцію топонімічної політики обласного центру. Активісти стверджують, що топоніми міста мають відображати всі періоди розвитку Українського етносу та нації, передусім на теренах нашого краю, і відображати її неперервність. А процес декомунізації  у Кропивницькому, на жаль, гальмується на фоні боротьби між прихильниками нової історичної реальності та її противниками. В результаті, перейменування носять стихійний, непослідовний характер. 

Спираючись на розроблену методологію критеріїв відбору топонімічних варіантів, можна звести зміст Концепції топонімічної політики в місті у найближчі роки до наступних положень:

  • Топонімічні назви міських об’єктів повинні передавати самобутню неповторність міста в усіх його вимірах (географічному, ландшафтному, кліматичному, виробничому, культурному, історичному тощо).
  • Першочергово мають бути увічнені діячі Української національно-визвольної боротьби всіх часів.
  • Неприпустимим є надання чи повернення будь-яких назв, що тією чи іншою мірою символізують колоніальний статус України, будь то перебування в окупації Російською, Німецькою чи Радянською імперіями.
  • Серед подій, фактів, персоналій, що мають загальнонаціональне значення, перевагу, в першу чергу, треба віддавати тим, які безпосередньо пов’язані з містом або регіоном.
  • Міські топоніми можуть відображати хронологічні етапи просторового розширення міста.
  • Назви міських об’єктів, як то вулиці, проспекти, бульвари мають відповідати характеристикам самих об’єктів.
  • По можливості, назви, що мають якусь характерну спільну рису, мають бути зосереджені в одному мікрорайоні (наприклад, мікрорайон корифеїв українського театру).

Активісти склали список вулиць та провулків, які підпадають під декомунізаційні закони, проте досі не перейменовані. У переліку налічується близько 100 вулиць, які потрібно перейменувати, наприклад, пров. Артемівський (названий на честь більшовика, радянського партійного діяча, засновника маріонеткової Донецько-Криворізької Радянської Республіки. Вів активну боротьбу протидержавних органів Української Народної Республіки. Входить до списку постатей, що підпадають під декомунізацію). Вулиця та провулок Халтуріна (російський робітник, революціонер — терорист, який здійснив терористичний акт в Зимовому палаці), пров. Громової Уляни (комсомолка, вигаданий радянською пропагандою персонаж "Молодої Гвардії").

Для сучасної України декомунізація – це дещо важливіше, ніж просто позбавлення від рудиментів радянського минулого у вигляді комуністичних топонімів чи пам'ятників вождям.

"Сьогодні для нас цей процес означає деколонізацію і дерусифікацію в цілому, що дорівнює самозбереженню нації". Таку думку висловив викладач КДПУ ім. В. Винниченка, голова обласного осередку «Просвіти», громадський діяч Олександр Ратушняк.

"У суспільній свідомості, тобто у головах людей, відбувається малопомітний, але вкрай важливий процес переорієнтації цінностей. Повільно, але поступово і наполегливо, ми долаємо комплекс радянського минулого, що має таке непривабливе визначення як "совок". 

Особливо важливим чинником є топоніміка, адже назва маркує простір, у якому протікає повсякденне життя людини. Діє цілий комплекс важелів, але у підсумку пересічний мешканець, що живе на вулиці Чапаєва, швидше зробить радянський/російський вибір, ніж той, хто живе, скажімо, на вулиці Петлюри або Шухевича", - розповідає Олександр Ратушняк.

#4

Тpішки спогадів…. Або найважливіші віхи декомуназії у Кропивницькому

Процес очищення від радянського минулого у Кропивницькому та області  триває й сьогодні (Кіровоградська область і досі не отримала нової назви). Серед містян виникали суперечки та палкі дискусії стосовно нової назви обласного центру, перейменування вулиць та демонтажу радянських пам'ятників.

22 лютого 2014 pоку, о 4:30 pанку в Кpопивницькому (тоді ще Кіpовогpаді) звалили пам'ятник Леніну, який знаходився у Ковалівському паpку.

А вже 24 лютого  за pішенням наpодного віче демонтували пам'ятник Кіpову, який pозташовувався на головній площі міста.

14 липня 2016 року Верховна Рада перейменувала місто Кіровоград на місто Кропивницький. Постанову №4222 підтримали 230 народних депутатів.

Місто в центрі України назвали на честь Марка Кропивницького (1840-1910) — українського письменника, драматурга, театрального актора, засновника українського професійного театру. Перейменувaння Кірoвoгрaдa нa Крoпивницький викликaло неoднoзнaчну реaкцію серед жителів містa – oдні відвертo рaділи, інші були незадоволені  рішенням ВР. Вислoвити свoю пoзицію oбидві стoрoни вирішили нa мітингу, який відбувся нa плoщі перед будівлею міської ради.


5 лютого 2019 року Конституційний Суд України визнав конституційним законопроект про перейменування Кіровоградської області на Кропивницьку. Тепер Верховна Рада має проголосувати за зміни до Конституції. У першому читанні «за» мають бути 226 нардепів. У другому – 300.