Підозра в корупції була, а профільна освіта для призначення — ні: що журналісти дізналися про головного архітектора Кропивницького

Стати директором департаменту і головним архітектором міста до того, як отримати диплом архітектора. Зайняти цю посаду без конкурсу — за розпорядженням міського голови. Мати на момент призначення підозру у кримінальній справі. І володіти навичкою купувати квартири по півмільйона гривень — у родині таких уже кілька, дві з них у столичних сучасних ЖК.

Це все про Романа Лунгола — директора департаменту містобудування та земельних ресурсів і головного архітектора Кропивницького. Журналісти видання “Доступ. Медіа” зібрали інформацію про посадовця, його освіту, кар’єру, майно та кримінальне провадження.

Романові Лунголу 35 років. Свою кар'єру в місцевому самоврядуванні він розпочав у 2018 році на посаді головного спеціаліста відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур у Кропивницькій міськраді. У вересні 2020 він уже вказаний заступником начальника управління Державного архітектурно-будівельного контролю. А в наступному році стає начальником управління земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, таку посаду він зазначає в декларації.

У вересні 2023 року депутати Кропивницького ухвалюють рішення реорганізувати управління, яким керував Лунгол, і фактично об’єднали два підрозділи — управління містобудування та архітектури та земельне управління — в один департамент. А Роман Лунгол очолив новостворений департамент і став за сумісництвом головним архітектором міста.  

На той момент він уже понад п’ять місяців мав підозру в кримінальному злочині. Чи знали про це в мерії і чи заважало це під час його призначення? Про все розкажемо по порядку.  

“Просто так склалися обставини”

На сайті міської ради журналісти не знайшли інформації про призначення Романа Лунгола на посаду керівника департаменту. Хоча інформація про посадовця (біографія, освіта, дата і наказ про призначення) мала б бути у відкритому доступі на сайті. Тому ми звернулись до мерії із офіційним запитом. 

Сам же посадовець на питання журналістки про освіту та призначення відмовився відповідати. Каже, що не має сенсу, адже ми звернулись і запитом. Але він зауважив, що опинився на цій посаді випадково. 

“Мені робота заступником начальника управління Державного архітектурно-будівельного контролю подобалася. Я не можу сказати, що хотів переходити в управління земельних відносин. Просто так склалися обставини: мені сказали, що потрібно закрити цей напрямок”, — пояснив Роман Лунгол. 

Також Роман Лунгол розповів, як оцінює свою роботу на посаді. Він наголосив, що, на його думку, як керівник, завдав місту “найменше шкоди” саме у земельному напрямку. 

“Це моя суб’єктивна думка, але як керівник земельного напряму я вважаю, що завдав місту найменше шкоди в частині розподілу земельних ділянок. Я бачу, що до мене — у 2009–2012 роках — в оренду передавали частини доріг, тротуарів, парки. Тоді ніхто не проводив журналістських розслідувань і взагалі цим не цікавився. Роздали й Лісопаркову — фактично всю нашу. І ніхто не написав жодного запиту, і нікому це не було цікаво”.

Таку інформацію він самостійно повідомив журналістці, коли телефонував, щоб дізнатися, для чого ми надіслали запит про його роботу та освіту.

Згідно з українським законодавством, посада головного архітектора передбачає обов'язкову наявність вищої архітектурної освіти та стаж роботи не менше 5 років. Також в законі йдеться про те, що призначення на цю посаду здійснюється виключно за результатами конкурсу. Чи мав Роман Лунгол відповідну освіту і достатній досвід в архітектурній діяльності? 

Після 20 робочих днів підготовки інформації в мерії нам відповіли, що Романа Лунгола призначили головним архітектором і директором департаменту розпорядженням міського голови від 21.12.2023 № 582-к. Однак, на самому сайті це розпорядження не оприлюднене, тож побачити нам його не вдалося. 

В міськраді пояснили, що вищу архітектурну освіту він отримав лише у 2025 році — коли закінчив магістратуру в Одеській державній академії будівництва та архітектури (спеціальність Архітектура та містобудування). Відтак до отримання освіти в галузі архітектури посадовець уже приблизно рік працював головним архітектором Кропивницького. 

З освіти він також мав диплом магістра за спеціальністю “Теплогазопостачання і вентиляція”, а також базову освіту бакалавра з будівництва (їх він отримав до початку роботи в міській раді – ред.). Усі три дипломи здобув в одному виші.

У міській раді також відповіли, що закон не забороняє призначати на посаду директора департаменту людину, яка має статус підозрюваного або обвинуваченого.

У відповіді на запит послалися на Конституцію, яка передбачає, що людина вважається невинуватою, доки її вину не доведе суд. Також зазначили, що закон про службу в органах місцевого самоврядування не містить обмежень щодо призначення на посаду людини з таким статусом. 

“У мене просто взагалі не було свого житла”

На відміну від інформації про освіту, інформація про майно Романа Лунгола є у вільному доступі. Ми проаналізували його декларації за різні роки й зауважили, що родина чиновника вправно управляє майном та коштами — нерухомість примножується, а накопичення не зменшуються. Щоправда, є певні невідповідності. Наприклад майно посадовця, яке було на нього оформлене, з часом повністю зникає з його власності. Увагу привертають і дві квартири родичів у Києві, куплені кожна за пів мільйона гривень. Але про все по порядку.

Головний архітектор Кропивницького, згідно з його останньою декларацією, не має власного житла у нашому місті — він живе у квартирі, яка належить його матері. Він навіть спеціально написав це в декларації: “Я та моя сім'я проживаємо у квартирі моєї матері Лунгол Лариси Валентинівни”. Хоча такі ремарки не передбачені в офіційних документах на кшталт декларації.

Проте раніше квартира йому все ж належала — у 2021 році він відобразив її придбання у документі про суттєві зміни в декларації, де Роман Лунгол вказав, що купив квартиру  площею 112,35 м² у громадянина Ігоря Шила вартістю 500 тисяч гривень. За даними руху “Чесно”, Ігор Шило — депутат Первозванівської сільської ради від Аграрної партії України.

Йдеться про трикімнатну квартиру на вулиці Героїв-земляків у Кропивницькому. Вже у щорічній декларації за 2021 рік він вкаже, що квартира оформлена у спільній власності з матір’ю і має розмір 107 м². Якщо врахувати, що у 2021 році середня вартість квадратного метра становила близько 600 доларів, то квартира такої площі могла б коштувати приблизно 1,7 млн грн (за курсом приблизно 27 грн/долар). Водночас у декларації вказано вартість 500 тисяч гривень.

Під час телефонної розмови з журналісткою Роман Лунгол пояснив різницю площі банальною помилкою документації, але не пояснив чому квартира тепер належить лише його матері. І визнав, що купував її:

“У мене просто взагалі не було свого житла. І мені батьки допомогли придбати квартиру. Я переїхав з горем пополам на свою квартиру, щоб не знімати”.

Зауважимо, мати Романа Лунгола останні вісім років ніде не працює. Про це ми дізнались з декларації її чоловіка — заступника директора КП “Теплоенергетик” Станіслава Лунгола. Водночас вона отримала 5923 гривні від Управління праці та соціального захисту населення як компенсацію за надання соціальних послуг.

Проте це не єдина нерухомість родини. Дружина посадовця Ольга Лунгол, яка працює викладачкою в Донецькому державному університеті внутрішніх справ, наприкінці 2020 року набула у власність квартиру площею 44,5 м² в Києві вартістю 540 тисяч гривень. Ми з’ясували, що це однокімнатна квартира у сучасному ЖК “Галактика” у Дніпровському районі Києва. Дані про цю нерухомість редакція отримала з витягу про зареєстроване нерухоме майно, який взяли у ЦНАПі щодо об’єктів, оформлених на посадовця та його дружину.

На самій території ЖК – дитячі та спортивні майданчики, зелені насадження і зони відпочинку. Ми знайшли, що вартість такої квартири “від забудовника/по стартовій ціні” могла коштувати щонайменше від 700 тисяч гривень (з урахуванням знижки 10 відстоків при повній оплаті). Наразі ж її вартість на ринку досягає 4 мільйонів гривень. 

​

За рік до реєстрації квартири подружжя задекларувало понад 360 тисяч гривень заощаджень і отримало разом близько 370 тисяч гривень зарплати — тобто сукупно це понад 730 тисяч гривень. Водночас після того, як квартира з’явилася в декларації, заощадження родини не зменшилися, а навпаки зросли приблизно на 100 тисяч гривень.

Щодо рухомого майна, то Роман Лунгол їздить на автомобілі KIA Sportage, який купив у 2018 році за 582 тисячі гривень. За даними YouControl, у 2021 році це авто потрапило в ДТП і зазнало механічних пошкоджень. У 2023 році машину переоформили на дружину Ольгу Лунгол — і в декларації вона вже фігурує з вартістю 70 тисяч гривень. Того ж року Ольга Лунгол також декларує купівлю Nissan Juke 2013 року за 110 тисяч гривень. Для порівняння: станом на 2025 рік пропозиції продажу таких авто на ринку, як правило, в три рази вищі за задекларовану суму.

​“Роман Варшавский Галактика”

Батьки посадовця володіють ще 4 квартирами й житловим будинком. Нас зацікавили саме дві квартири, які з’явилися останніми. Про одну з них ми вже згадували, це та сама квартира від депутата Ігоря Шила, яка у 2021 перейшла до його матері.

Другу квартиру мати Романа Лунгола – Лариса Лунгол – реєструє у Києві у 2023 році площею 42,9 квадратних метри за 583 тисяч гривень. Це також однокімнатна квартира у сучасному ЖК “Варшавський”, на ринку така квартира коштує близько 3,5 мільйонів гривень. На території ЖК є цілодобова охорона, відеоспостереження та наземна парковка.

Лариса та Станіслав Лунголи у 2018–2022 роках задекларували сукупний дохід близько 1 мільйона 743 тисяч гривень. За цей період їхні заощадження, за деклараціями, зросли до приблизно 1 мільйона 180 тисяч гривень. Купівля квартири в Києві не вплинула на суму накопичень — згідно з деклараціями, вони продовжили зростати.

​

​

Попри те, що квартира в Києві належить матері Романа Лунгола, помічаємо, що головний архітектор кілька років тому приєднався до групи “Жителі ЖК Варшавський +”. 

​

Також варто зауважити: у сервісі Getcontact за номером телефону Романа Лунгола відображається тег, пов’язаний з двома житловими комплексами, оформленими на його дружину та матір — “Роман Варшавский Галактика”(назви обох ЖК). Поруч знаходимо теги “Роман Покупатель квартири” і “Роман Хозяин Кропивницкий”. 

Зникає у Романа Лунгола з декларації, поданій у 2023 році, також земля у селі Черняхівка Кропивницького району розміром 1250 квадратних метри. В цей же період її реєструє на себе його мати Лариса Лунгол. Про це нам також стало відомо з витягу про зареєстроване нерухоме майно, взятому у ЦНАПі.

Крім того, орієнтовно в той же час Станіслав Лунгол отримує у спадок 5,4 гектара землі у селі Плетений Ташлик, наразі у цієї землі є ще два співвласники й ділянка здається в оренду до 2039 року. ​

Сам Роман Лунгол в останній декларації за 2024 рік не вказує вже ані квартири, ані автомобіля, ані землі. 

Тесть + “Кіровоградгаз” = квартира

У телефонній розмові Роман Лунгол, пояснив низьку вартість квартири його дружини в Києві тим, що купували вони її на етапі будівництва у 2018 році. За його словами, купівля відбулася раніше, а право власності оформили пізніше, коли будинок ввели в експлуатацію. Він наголосив, що відображав ці дані в деклараціях. А гроші на квартиру були завдяки тому, що до роботи в міській раді він працював у “Кіровоградгазі” керівником структурних підрозділів, а також, за його словами, фінансово допоміг тесть.

І справді в декларації, поданій у 2019 році відображена купівля нерухомості за 877 тисяч гривень. Поруч з ціною жодних параметрів майбутньої квартири він не вніс. 

Також посадовець не пояснив, чому після реєстрації вона стала коштувати пів мільйона гривень.

Окремо він прокоментував участь у спільноті жителів ЖК “Варшавський” у Києві.

“Я долучився до групи на прохання матері, коли допомагав їй із побутовими питаннями, щось там з лічильниками й перевірками”, – каже Роман Лунгол.

“Жодного відношення” до цієї квартири, за його словами, він не має.

Кримінальна справа і суд з обмеженнями для медіа

Роман Лунгол також робить все, щоб “не мати жодного відношення” і до кримінальної справи, де він є фігурантом. Точніше, щоб про це не стало відомо публічно. І йому частково вдається. У всякому випадку сьогодні у Подільському районному судді в Кропивницькому відбувається ситуація, коли суддя зробила процес розгляду справи про хабар з обмеженнями для журналістів.

Журналістам дозволили бути присутніми, однак заборонили публічно переказувати значну частину інформації — зокрема докази, показання свідків та інші деталі справи. Причина, якою це обґрунтували – щоб уникнути можливого впливу на учасників справи. Дозволили повідомляти лише про хід засідань.

Як пояснив юрист Юрій Мельник, такі дії судді не зовсім типові, однак можливі.

“Здебільшого, якщо є потреба в обмеженні публічного доступу до певних доказів чи показань свідків, судді роблять частину судового процесу закритим. Тоді ніхто крім учасників процесу не допускається. У цьому ж випадку, головуючий суддя, вирішила “забезпечити процесуальний порядок. Це спроба зберегти баланс між гласністю та інтересами слідства”, – говорить юрист.

Адвокатка Романа Лунгола Олена Мельник просила повністю закрити процес для журналістів. Прокурор Андрій Проценко натомість зазначав, що не бачить у цьому необхідності та залишив рішення на розсуд суду. У підсумку слухання залишили відкритими, але з обмеженнями.

У цій справі обвинувачують двох посадовців міськради — колишнього спеціаліста управління ЖКГ Дениса Майданника та керівника управління земельних відносин (посада станом на 2023 рік, – ред)  Романа Лунгола. Кримінальне провадження відкрили у березні 2023 року. За версією слідства, у 2023 році вони вимагали 1800 доларів за “допомогу” в укладенні договору оренди земельної ділянки під спортклубом у межах Кропивницького. Обом інкримінують ч. 3 ст. 368 ККУ — одержання неправомірної вигоди службовою особою за попередньою змовою.

За даними прокуратури, Дениса Майданника затримали у липні 2023 року під час отримання другої частини хабара — 900 доларів. Згодом підозру оголосили і Роману Лунголу як другому фігуранту справи, який займався підготовкою проєктів рішення із земельних питань на сесіях міськради.

Отже, на момент призначення керівником реорганізованого департаменту він уже фігурував у кримінальному провадженні за “допомогу” в укладенні договору оренди земельної ділянки. Водночас посадовець продовжив відповідати за рішення, що стосуються містобудування та управління землею міста, — зокрема за ті, які фактично визначають, кому і на яких умовах надають земельні ділянки в оренду.

Між оголошенням підозри прокурорами та початком дослідження доказів у суді минуло понад два роки.

Крайнє засідання по цій справі відбулося 11 лютого, на ньому планували допитати свідків: депутатів міськради, членів земельної комісії. Однак слухання не відбулося по суті.

Адвокат Дениса Майданника повідомив, що його клієнта мобілізували напередодні засідання і він перебуває у Дніпрі. Вони пояснювали представникам ТЦК, що він є обвинуваченим у корупційному злочині й за законом не підлягає мобілізації, однак це не завадило, зазначив Максим Тупало.

Захист просив суд звернутися до ТЦК, щоб з’ясувати статус і місце перебування обвинуваченого. Прокурор підтримав це клопотання та просив оголосити перерву.

Суддя Олена Лук’янова відклала розгляд справи до 5 березня. За цей час сторона обвинувачення має надати суду інформацію про мобілізацію та статус Дениса Майданника.

Журналісти видання “Доступ. Медіа” продовжують відвідувати засідання та стежити за перебігом справи.

Цей матеріал здійснено за підтримки програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL) за підтримки Норвегії. Погляди авторів не обов’язково відображають офіційну позицію партнерів програми

​

Читайте також: Будинок – мами, машина – тещі, земля – дружини: що депутат з Кропивницького “забув” внести у декларацію