Київські квартири в сучасних житлових комплексах за пів мільйона гривень — звучить як оголошення з 2010-х. Але саме такі суми фігурують у деклараціях родини Романа Лунгола — посадовця, який у Кропивницькому відповідає за містобудування та землю. Точка доступу дослідила статки топового посадовця міста і знайшла трохи більше ніж те, що видно з його декларації.
І вже в процесі перевірки з’ясувалося ще одне: Роман Лунгол фігурує у кримінальному провадженні та має підозру у вимаганні неправомірної вигоди за “допомогу” у вирішенні земельного питання. Саме тому “Точка доступу” вирішила докладніше дослідити особу головного архітектора міста.
Романові Лунголу 35 років. Свою кар'єру в місцевому самоврядуванні він розпочав у 2018 році на посадіголовного спеціаліста відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур у Кропивницькій міськраді. У вересні 2020 він уже вказаний заступником начальника управління Державного архітектурно-будівельного контролю. І в тому ж році стає начальником управління земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, таку посаду він зазначає в декларації.
У вересні 2023 року депутати Кропивницького ухвалюють рішення реорганізувати управління, яким керував Лунгол, і фактично об’єднали два підрозділи — управління містобудування та архітектури та земельне управління — в один департамент. А Роман Лунгол після цього очолив новостворений департамент і став за сумісництвом головним архітектором міста.
На той момент він уже понад місяць мав підозру в кримінальному злочині. Чи знали про це в мерії під час його призначення? Ми не знаємо, тому що в мерії відмовились відповідати на питання навіть про освіту головного міського архітектора. Але про все по порядку.
“Просто так склалися обставини”
На сайті міської ради відсутня інформація про призначення Романа Лунгола на посаду керівника департаменту. Хоча інформація про посадовця (біографія, освіта, дата і наказ про призначення) мала б бути у відкритому доступі на сайті. Тому ми звернулись до мерії з запитом. У відповіді нам повідомили, що такі дані — це “великий обсяг інформації”, тому строк надання відповіді продовжили до 20 днів.
Згідно з українським законодавством, посада головного архітектора передбачає обов'язкову наявність профільної освіти та стаж роботи не менше 5 років. Чи має Роман Лунгол відповідну освіту і достатній досвід в архітектурній діяльності? Ми обов'язково опублікуємо цю інформацію, як тільки отримаємо відповідь від мерії.
Сам же посадовець на питання Точки доступу про освіту та призначеннявідмовився відповідати. Каже, що не має сенсу, адже ми звернулись з офіційним запитом, тож нам варто чекати. Але він зауважив, що опинився на цій посаді випадково.
“Мені робота заступником начальника управління Державного архітектурно-будівельного контролю подобалася. Я не можу сказати, що хотів переходити в управління земельних відносин. Просто так склалися обставини: мені сказали, що потрібно закрити цей напрямок”, — пояснив Роман Лунгол.
Таку інформацію він самостійно повідомив журналістці, коли телефонував, щоб дізнатися, для чого ми надсилаємо запити про нього та його освіту.
Під час цієї ж розмови Лунгол також говорив про те, як оцінює свою роботу на посаді та чому, на його думку, увага до земельних рішень з’явилася лише останніми роками. Лунгол також наголосив, що, на його думку, як керівник, завдав місту “найменше шкоди” саме у земельному напрямку.
“Це моя суб’єктивна думка, але як керівник земельного напряму я вважаю, що завдав місту найменше шкоди в частині розподілу земельних ділянок. Я бачу, що до мене — у 2009–2012 роках — в оренду передавали частини доріг, тротуарів, парки. Тоді ніхто не проводив журналістських розслідувань і взагалі цим не цікавився. Роздали й Лісопаркову — фактично всю нашу. І ніхто не написав жодного запиту, і нікому це не було цікаво”.
“У мене просто взагалі не було свого житла”
На відміну від інформації про освіту, інформація про майно Романа Лунгола є у вільному доступі. Ми проаналізували його декларації за різні роки й зауважили, що родина чиновника дуже вправно управляє майном та коштами — нерухомість примножується, а накопичення не зменшуються. Щоправда, є певні невідповідності. Наприклад майно посадовця, яке було на нього оформлене, з часом повністю зникає з декларації, без відображення продажу чи передачі його. Увагу привертає і нерухомість родичів у Києві, задекларована вартість якої не дуже відповідає ринковим цінам. Але про все по порядку.
Головний архітектор Кропивницького, згідно з його останньою декларацією, не має власного житла у нашому місті — він живе у квартирі, яка належить його матері. Він навіть спеціально написав це в декларації: “Я та моя сім'я проживаємо у квартирі моєї матері Лунгол Лариса Валентинівна”. Хоча такі ремарки не передбачені в офіційних документах на кшталт декларації.
Проте раніше квартира йому все ж належала — у 2021 році він відобразив її придбання у документі про суттєві зміни в декларації, де Роман Лунгол вказав, що купив квартиру площею 112,35 м² у громадянина Ігоря Шила вартістю 500 тисяч гривень. За даними руху “Чесно”, Ігор Шило — депутат Первозванівської сільської ради від Аграрної партії України.
Йдеться про трикімнатну квартиру на вулиці Героїв-земляків у Кропивницькому. Вже у щорічній декларації за 2021 рік він вкаже, що квартира оформлена у спільній власності з матір’ю і має розмір 107 м². Для порівняння, приблизна ринкова вартість трикімнатної квартири у Кропивницькому в 2021 році становила близько 1 млн грн, тоді як у декларації зазначено 500 тис. грн.
Під час телефонної розмови з журналісткою Роман Лунгол пояснив різницю площі банальною помилкою документації, але не пояснив чому квартира тепер належить лише його матері. І визнав, що купував її:
“У мене просто взагалі не було свого житла. І мені батьки допомогли придбати квартиру. Я переїхав з горем пополам на свою квартиру, щоб не знімати”.
Зауважимо, мати Романа Лунгола останні вісім років ніде не працює. Про це ми дізнались з декларації її чоловіка — заступника директора КП “Теплоенергетик” Станіслава Лунгола. Водночас вона отримала 5923 гривні від Управління праці та соціального захисту населення як компенсацію за надання соціальних послуг. А у 2012 році вона працювала в комунальному підприємстві “Перукарня №42 “Зустріч”.
Проте це не єдина нерухомість родини. Дружина посадовця Ольга Лунгол, яка працює викладачкою в Донецькому державному університеті внутрішніх справ, наприкінці 2020 року набула у власність квартиру площею 44,5 м² в Києві вартістю 540 тисяч гривень. Ми з’ясували, що це однокімнатна квартира у новому ЖК “Галактика” у Дніпровському районі Києва. Дані про цю нерухомість редакція отримала з витягу про зареєстроване нерухоме майно, який взяли у ЦНАПі щодо об’єктів, оформлених на посадовця та його дружину.
На самій території ЖК – дитячі та спортивні майданчики, зелені насадження і зони відпочинку. Ми знайшли, що вартість такої квартири “від забудовника/по стартовій ціні” могла коштувати приблизно від 1 мільйону гривень. Наразі ж її вартість на ринку досягає 4 мільйонів гривень.
За рік до реєстрації квартири подружжя задекларувало понад 360 тисяч гривень заощаджень і отримало разом близько 370 тисяч гривень зарплати — тобто сукупно це понад 730 тисяч гривень. Водночас після того, як квартира з’явилася в декларації, заощадження родини не зменшилися, а навпаки зросли приблизно на 100 тисяч гривень.
Щодо рухомого майна, то Роман Лунгол їздить на автомобілі KIA Sportage, який купив у 2018 році за 582 тисячі гривень. За даними YouControl, у 2021 році це авто потрапило в ДТП і зазнало механічних пошкоджень. У 2023 році машину переоформили на дружину Ольгу Лунгол — і в декларації вона вже фігурує з вартістю 70 тисяч гривень. Того ж року Ольга Лунгол також декларує купівлю Nissan Juke 2013 року за 110 тисяч гривень. Для порівняння: станом на 2025 рік пропозиції продажу таких авто на ринку, як правило, в три рази вищі за задекларовану суму.
“Роман Варшавский Галактика”
Батьки посадовця володіють ще 4 квартирами й житловим будинком. Нас зацікавили саме дві квартири, які з’явилися останніми. Про одну з них ми вже згадували, це та сама квартира від депутата Ігоря Шила, яка у 2021 перейшла до його матері.
Другу квартиру мати Романа Лунгола – Лариса Лунгол – реєструє у Києві у 2023 році площею 42,9 квадратних метри за 583 тисяч гривень. Це також однокімнатна квартира у сучасному ЖК “Варшавський”, на ринку така квартира коштує щонайменше 4 мільйони гривень, що не вписується у суму в декларації. У внутрішньому дворі ЖК є цілодобова охорона, відеоспостереження та наземна парковка.
Лариса та Станіслав Лунголи у 2018–2022 роках задекларували сукупний дохід близько 1 мільйона 743 тисяч гривень. За цей період їхні заощадження, за деклараціями, зросли до приблизно 1 мільйона 180 тисяч гривень. Купівля квартири в Києві не вплинула на суму накопичень — згідно з деклараціями, вони продовжили зростати.
Попри те, що квартира в Києві належить матері Романа Лунгола, помічаємо, що головний архітектор кілька років тому приєднався до групи “Жителі ЖК Варшавський +”.
Також варто зауважити: у сервісі Getcontact за номером телефону Романа Лунгола відображається тег, пов’язаний з обома житловими комплексами, оформленими на його родичів — “Роман Варшавский Галактика”(назви обох ЖК). Поруч знаходимо теги “Роман Покупатель квартири” і “Роман Хозяин Кропивницкий”.
Також Лариса Лунгол у 2023 році купує присадибну ділянку розміром 0.125 гектара у селі Черняхівка Кропивницького району.
У тому ж році Станіслав Лунгол отримує у спадок 5,4 гектара землі у селі Плетений Ташлик, наразі у цієї землі є ще два співвласники й ділянка здається в оренду до 2039 року.
Сам Роман Лунгол у декларації за 2024 рік не вказує вже ані квартири, ані автомобіля.
Тесть + “Кіровоградгаз” = квартира
У телефонній розмові Роман Лунгол, пояснив низьку вартість квартири його дружини в Києві тим, що купували вони її на етапі будівництва у 2018 році. За його словами, купівля відбулася раніше, а право власності оформили пізніше, коли будинок ввели в експлуатацію. Він наголосив, що відображав ці дані в деклараціях. А гроші на квартиру були завдяки тому, що до роботи в міській раді він працював у “Кіровоградгазі” керівником структурних підрозділів, а також, за його словами, фінансово допоміг тесть.
І справді в декларації, поданій у 2019 році відображена купівля нерухомості за 877 тисяч гривень. Поруч з ціною жодних параметрів майбутньої квартири він не вніс.
Також посадовець не пояснив, чому після реєстрації вона стала коштувати пів мільйона гривень.
Окремо він прокоментував участь у спільноті жителів ЖК “Варшавський” у Києві.
“Я долучився до групи на прохання матері, коли допомагав їй із побутовими питаннями, щось там з лічильниками й перевірками”, – каже Роман Лунгол.
“Жодного відношення” до цієї квартири, за його словами, він не має.
Кримінальна справа і закритий суд
Роман Лунгол також робить все, щоб “не мати жодного відношення” і до кримінальної справи, де він є фігурантом. Точніше, щоб про це не стало відомо публічно. І йому частково вдається. У всякому випадку сьогодні в Кропивницькому відбувається досить нетиповий випадок — суддя зробила процес розгляду справи про хабар частково закритим.
Як зауважив юрист Юрій Мельник, такі дії судді не зовсім типові, однак можливі.
“Здебільшого, якщо є потреба в обмеженні публічного доступу до певних доказів чи показань свідків, судді роблять частину судового процесу закритим. Тоді ніхто крім учасників процесу не допускається”, – говорить юрист.
Як пояснив Юрій Мельник, у цьому ж випадку, головуючий суддя, вирішила “забезпечити процесуальний порядок”, шляхом не допущення розголошення відомостей про наявні докази та передчасного витоку інформації, яка може викривити майбутні показання свідків.
“Тим самим дотриматись балансу між введеними обмеженнями на розголошення відомостей, що є частиною розслідування та права на гласність судового процесу”.
Але основне вже повідомила обласна прокуратура у серпні 2023 року. На вимаганні та oтриманні хабаря викрили пoсадoвця Крoпивницькoї міськoї ради. Нібито за хабар тoй oбіцяв "дoпoмoгу" з вирішенням земельнoгo питання. Чоловіка затримали у липні 2023 року після отримання другої частини грошей у розмірі 900 доларів. А згодом стало відомо, що підозру оголосили також другому фігуранту справи – керівнику управління Кропивницької міської ради.
За версією слідства, за хабар у 1800 доларів підозрювані обіцяли кропивничанину "допомогу" у вирішенні земельного питання – укласти договір оренди землі під спортклубом в межах Кропивницького.
На фото пoсадoвець Крoпивницькoї міськoї ради, який, за версією слідства, за хабар oбіцяв "дoпoмoгу" з вирішенням земельнoгo питання
Земельними питаннями тоді опікувалося управління земельних відносин, яке очолював Лунгол. А за даними офіційного сайту Судової влади України, серед двох обвинувачених у справі про одержання неправомірної справді вказаний саме Роман Лунгол.
Отже, на момент призначення керівником реорганізованого департаменту він уже фігурував у кримінальному провадженні за “допомогу” в укладенні договору оренди земельної ділянки. Водночас посадовець продовжив відповідати за рішення, що стосуються містобудування та управління землею міста, — зокрема за ті, які фактично визначають, кому і на яких умовах надають земельні ділянки в оренду.
Між оголошенням підозри прокурорами та початком дослідження доказів у суді минуло понад два роки. А вже під час розгляду цієї справи суддя Подільського райсуду заборонила висвітлювати значну частину інформації про справу.
Адвокатка одного з обвинувачених Олена Мельник просила повністю обмежити доступ журналістів до слухань. Прокурор Андрій Проценко натомість зазначав, що не бачить у цьому необхідності та залишив рішення на розсуд суду. У підсумку суддя не закрила процес повністю, але частково обмежила те, що можна публічно переказувати зі слухань. Ця заборона стосується доказів, показання свідків та інших деталей по справі. Причина, якою це обґрунтували – щоб уникнути можливого впливу на учасників справи. Дозволили писати лише про хід справи.
І ця заборона діє, поки в суді не оголосять вирок.
Журналісти Точки доступу продовжуватимуть моніторити цю справу і відвідувати судові засідання.
Цей матеріал здійснено за підтримки програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL) за підтримки Норвегії. Погляди авторів не обов’язково відображають офіційну позицію партнерів програми