"Піксельні чарівниці": на Кіровоградщині шиють одяг для поранених. Як доєднатися до ініціативи (ФОТО)

Адаптивний одяг для поранених шиють в школі у Бобринці. Речі, що не треба знімати для перев’язок, передають у шпиталі в різних регіонах. Працювати волонтери планують до перемоги. А після мріють відшивати святкове вбрання. У швейній майстерні побували журналісти Точки доступу. 

"Піксельні чарівниці"

Це бандажі для підтримки рук. Це адаптивні кофтинки, які розстібаються вздовж шва, а для дівчат більш елегантні деталі. Адже серед поранених у нас є як дівчата, так і хлопці, – показує відшиті моделі вихователька школи і координаторка майстерні "Піксельні чарівниці", підрозділу волонтерського руху "Швейна рота" у Бобринці Руслана Прач.

Вона розповідає, що такі об'єднання, як у їхній громаді, є по всій Україні. А виникла волонтерська ініціатива у Дніпрі. Саме там працює головний підрозділ.

Там дівчата займаються логістикою по всій Україні. Збирають інформацію щодо потреб захисників по медзакладах і ми разом закриваємо ці запити.   

Починали працювати на машинках 62-го року

Речі для поранених у Бобринці шиють майже два роки. Швейний цех організували у столярній майстерні. Заступниця директора з виховної роботи Галина Потапчук згадує, що працювати починали на шкільних машинках 62-го року випуску.

Спершу шили амуніцію для місцевих захисників. Так працювали пів року. Доєднавшись до всеукраїнської волонтерської ініціативи, масштабували роботу.

"Немає такого, що б ми не шили"

Ми шиємо РПС – це ремінно-плечова система для підсумків. Аптечки-підсумки, підсумки для скидання пустих магазинів – це те, що по амуніції. На передову: теплі шапки, бафи, балаклави, гольфи на флісі, штани. Щодо шпиталів – у нас перелік різноманітний, – додає Руслана Прач,– залежить від того, чого потребують хлопці й дівчата. Здебільшого – це тепла білизна, адаптивні футболки, кофти, штани.

Виконують у майстерні й індивідуальні замовлення, оскільки поранення бувають різні і для зручності захисників потрібні моделі саме "під них". А ще – спальні мішки, адаптивні подушки та прапори.

Також у Бобринецькій громаді є майстрині, які в’яжуть. Тож активісти забезпечують поранених навіть теплими адаптивними шкарпетками. Саме в такі одягнений "Степан" – так жартівливо швачки називають манекена. Його "подругу" кличуть "Оленкою".

Одяг з Бобринця – у шпиталях по всій країні

Нині адаптивний одяг з Бобринця – у військових шпиталях по всій країні. А у швейній майстерні – шість машинок різної категорії: є "прямострочки", для більш складних тканин та звичайні побутові. Є промислові й побутові оверлоки.

Стільки ж машинок – вдома у добровільних помічниць спільноти. Обладнання допомогли купити волонтери з Дніпра та благодійники. Власні гроші вкладає у справу і колектив закладу, створивши спеціальний фонд допомоги армії.

Я задоволена, що дівчата покликали і я працюю. Теж можу якусь частинку свого тепла вкладати в цю роботу, в кожну річ, – каже вчителька швейної справи Людмила Парфьонова.

Речі волонтерки шиють за запитами військових. А ще – прислухаються до їхніх порад, щоби їм було зручніше. До прикладу, в адаптивних штанях на прохання бійців опустили кишеню, – демонструє пані Руслана.

Цигарки десь треба ложити. Коли милиці під руками, не знаєш, куди приткнути свій телефон і якісь маленькі дрібнички – вони в кишеньці.

"Хочемо шити одяг на свята"

Шити працівникам школи допомагають і вихованці. У закладі навчається сто дітей з особливими освітніми потребами.

У 14-річної Вікторії на фронті тато. Різати і кроїти вона проситься навіть після уроків швейної справи.  

На початку пояснювали дітям, для чого це потрібно. А зараз вони вже й самі розуміють. Навіть молодші дітки – четвертий-п’ятий клас – також охоче все це роблять, – додає вчителька швейної справи Наталія Панченко.

Щодня до цієї роботи доєднується і працівниця школи Олена Фросіняк. Вона чекає з війни 26-річного сина. Чоловік став на захист країни з перших днів повномасштабного вторгнення.

За час роботи майстрині передали захисникам близько шести тисяч одиниць одягу. Працювали навіть під час канікул.

Військові в свою чергу передають волонтеркам фотографії та листи зі словами подяки.

Швачки мріють дочекатися перемоги і почати відшивати святкове вбрання.

А поки закликають небайдужих допомогти їм із тканинами. Нині дуже потрібен фліс кольору хакі та ситець для пошиття нижньої білизни пораненим.

Якщо ви хочете доєднатися до допомоги нашим захисникам і захисницям – пишіть організаторам проєкту у фейсбуці.  

Читайте також: Помічники з Помічної. Як у громаді на Кіровоградщині допомагають військовим (ФОТО)