22 червня 2023, 17:20
У Кропивницькому щороку висаджують нові дерева. Алеї з’являються в різних куточках міста. Та після урочистого відкриття про догляд за саджанцями забувають, а полив лягає на плечі активістів.
На озеленення Кропивницького міська рада щорічно виділяє мільйони гривень. Сюди входять послуги з викошування трави, висадка саджанців та вирубка або кронування дерев. Однак чи дійсно озеленення міста відповідає цьому терміну та чи співвідносне число спиляних дерев висадженим, читайте у матеріалі.
Проблема знищення дерев у Кропивницькому існує давно. До прикладу, цього року біля дитячого садка по вулиці Олега Ольжича спиляли дерева, залишивши двометрові пеньки. За словами керівництва закладу, вони були аварійними, сухими та небезпечними. На місці єдиного Центрального скверу будують Макдональдз. У компанії стверджують, що приводять ділянку в ошатний стан. А на території районної лікарні обрізали 14 дерев, залишивши лише стовбури без гілок, які вже навряд колись відновляться.
На думку дендролога Євгена Ткачука, стан зелених насаджень у Кропивницькому поступово погіршується. Каже, що це можна помітити, переглянувши і порівнявши панорамні фотографії міста за кілька років.
Десять років тому наш обласний центр був суттєво зеленішим. Можна подумати, що змінюється клімат або підходить гранично вікова межа дерева, на яку часто опираються при вирубці дерев. Однак цей термін придуманий комунальниками і до біології жодного відношення насправді не має, – пояснює дендролог.
До прикладу, липи, за словами експерта, через 80 років стають пригніченими деревами, а в умовах рядової посадки при дорозі починають гинути ще раніше. При належному догляді липа може існувати до 300 років, і її занепад не є причиною для знищення та висадки нового дерева. Лише закликом до покращення догляду за ним.
Чоловік каже, що висаджуванням нових дерев не варто замінювати вже наявні.
Видалення дерев – це частина догляду за зеленими насадженнями. Дерева через антропогенні або біологічні фактори стають аварійними. Тоді такий стан потребує втручання відповідних служб.
Спочатку зелені насадження повинна обстежити комісія та визначити, які з них є аварійними чи хворими. Потім потрібно вирішити цю проблему. Фахівець наголошує – це не обов’язково лише спилювання. За деревами потрібен догляд.
Оновлення зелених насаджень потрібне лише тоді, коли дерево віджило своє. Тому це не означає, що потрібно масово випилювати хворі дерева й замінювати на молоді гарні саджанці, – каже він.
За його словами, лише через 30-40 років молоді деревця зможуть стати повноцінними «зеленими легенями» міста. До настання цього віку вони не можуть повноцінно виконувати всі свої функції – всмоктувати пил, виробляти кисень та поглинати шум.
Експерт пояснив, що існують певні правила, в яких прописані всі етапи догляду за новими насадженнями та тими, які досягли свого експлуатаційного віку, однак, каже Євген, у Кропивницькому виконують лише стандартні операції, та й то часто неналежним чином. Крім того, ще на етапі планування висадки потрібно враховувати властивості того чи іншого дерева.
Є такий термін «кліматичні» дерева. Їх так називають, бо вони працюють на адаптацію міста до зміни клімату. Кожне місто має основні та допоміжні списки зелених насаджень. Тож необхідно висаджувати ті, які там прописані. До прикладу, декоративні дерева, такі як катальпа, в допоміжному списку. Їх мають висаджувати в парках та скверах, але не на вулицях міста в необмеженій кількості. Кавове дерево – це рослина-екзот, окраса для парків, також входить до допоміжного списку. Можна посадити одне або кілька дерев, але аж ніяк не висаджувати алеями у придорожній зоні. Подібні дерева нестійкі до наших кліматичних умов. Це мають контролювати комунальні підприємства, – каже дендролог.
Алея кавових дерев, яку висадили навесні 2023 року на вулиці Героїв Рятувалльників. Фото: міська рада
Екоактивістка та голова ГО «Озеленення Кропивницький» Надія Паливода розповідає, що замість комунальних підприємств опікуватися висадженими деревами доводиться містянам. Однак, внаслідок недотримання правил висадки та догляду, зелені насадження гинуть, іноді так і не прийнявшись.
Алея кавових дерев на вулиці Героїв Рятувальників засихає без поливу. Фото авторки
Я знаходжу ці нещасні покинуті саджанці й своїми силами, або кличу небайдужих містян на допомогу, намагаюся поливати. До прикладу, біля Ковалівського мосту висадили красиві, куплені за бюджетні кошти, 24 дерева клену, зовсім біля річки. Здавалося б, не складно за ними доглядати, проте в певний момент вони опинилися на межі висихання. Їх врятували, зараз вони зеленіють та ростуть. Однак, це не наша робота.Хотілося б, щоб її виконували ті, до чиїх обов’язків це входить, – розмірковує екоактивістка.
На запитання, хто замість містян має доглядати за зеленими насадженнями у місті, жінка відповідає, що намагалася з`ясувати й неодноразово з цим питанням зверталася до міської влади. Додає, що ця система має багато прогалин.
У нашому місті є комунальне підприємство «Благоустрій», де працюють спеціалісти, які вміють доглядати за зеленими насадженнями. Однак, виходить так, що дерева висаджують не вони, а підприємство «Єлізавета», яке рік за роком виграє тендери на висадку дерев. Я вважаю, що там немає людей з відповідною кваліфікацією. Тому виникає ситуація, де саджанці висаджені неправильно, іноді їхня коренева шийка стирчить над землею або закопана надто глибоко в землю, від чого дерево починає хворіти й пускати поросль. Подальший догляд не турбує підрядників. Тому виходить, що вони посадили й забули. «Благоустрій» не може доглядати за цими деревами, оскільки вони не відразу потрапляють на його баланс, – підсумовує Надія.
Дерева на Козачому острові. Фото авторки
Колективне підприємство «Єлізавета», за словами головної агрономки «Благоустрою» Альони Ворони, має доглядати й поливати саджанці приблизно пів року після висадки. Після їхнього приживлювання дерева передають на баланс «Благоустрою».
Якщо дерево здорове, то ми приймаємо його на свій баланс. Хворі, сухі чи пошкоджені дерева не можемо забрати. Щодо догляду, то ми, в свою чергу, повинні поливати дерева один раз на два тижні. Принаймні так у нас виходить. Існує дуже велика проблема з водою, адже раніше мали дві бочки-водовозки, зараз одна «воює» й допомагає нашим військовослужбовцям. Тією 5-кубовою бочкою, що залишилася, нам треба закривати потреби всього міста – квітники та дерева. Ми дійсно стараємося поливати частіше, однак ресурсів катастрофічно не вистачає, – каже Альона Ворона.
Ми звернулись із запитом до Головного управління житлово-комунального господарства Кропивницької міської ради з питаннями щодо того, хто ж має доглядати за висадженими саджанцями та скільки на них пішло бюджетних грошей. Зі слів начальника управління Віктора Кухаренка, виходить, що за два останні роки на вирубку дерев виділили майже в п`ять разів більше грошей, ніж на висадку. А за деревами, які висадили, має деякий час доглядати комунальне підприємство «Єлизавета».
Полив нововисаджених дерев мають проводити працівники КП «Єлизавета» відповідно до графіка поливу зелених насаджень до моменту передачі їх на баланс КП «Благоустрій», – підкреслив Віктор Кухаренко.
Відтак, у 2021 році на закупівлю та полив саджанців виділили 469,2 тис. грн, на обрізування дерев – 838,4 тис. грн, на викошування трави – 1 мільйон 116,6 тисяч гривень , на видалення дерев – 2 мільйони 806,9 тисяч гривень.
У 2022 році на закупівлю та полив саджанців виділили 698,4 тис. грн, на обрізування дерев – 816,5 тис. грн, на викошування трави – 772,8 тис. грн, на видалення дерев – 3 мільйони 289,5 тисяч гривень.
Ми спробували зв’язатися із представниками Колективного підприємства «Єлизавета», проте наразі ці намагання не увінчались успіхом. Редакція Точки доступу готова надати можливість працівникам КП прокоментувати порушену в матеріалі тему.
За даними сайту «Вечірній Київ», цьогоріч столиця адаптувала європейські стандарти догляду за деревами. Йдеться про набір правил, які відображають європейські практики щодо посадки, обрізки та догляду за деревами. У Європі такі правила затвердили минулого року. Застосування сучасних підходів у догляді за деревами має вплинути на довголіття та здоровий ріст зелених насаджень. Зазначається, що європейський досвід має задовольнити всі зацікавлені сторони - від комунальників, які матимуть чітко прописані ефективні алгоритми, до активістів, у яких буде доступ до бази знань задля контролю та перевірки стану зелених насаджень.
Наголошується, що європейські стандарти догляду за деревами (Technical Standards in Tree Work) - це еталон. Над ними працювали найкращі фахівці Європи, послуговуючись багаторічним досвідом роботи у сфері арбористики й утримання зелених насаджень. Документ має кілька складових комплексного підходу: правила з висадження, каблінг( зміцнення гілок та стовбурів дерев) і обрізка.
Поки що фахівці Національного ботсаду імені Гришка разом з іноземними колегами опрацювали правила щодо обрізки як найнагальніше питання.
Головне сьогодні
