12 травня 2023, 14:05
Народний синоптик Станіслав Щедрін із Кропивницького – досить медійна особа. Він має понад 6 тисяч підписників у фейсбуці, його передбачення погоди друкують у провідних ЗМІ країни. В Щедріна брали коментар у прямому ефірі телемарафону “Єдині новини”. Усе б нічого, та Укргідрометцентр спростовує його “прогнози”, говорить, що їм не можна довіряти. Сам же Щедрін запевняє, що ніколи не називав себе синоптиком та на роль експерта ніколи не претендував. Погоду прогнозує, коли його про це попросять, і грошей на цьому не заробляє. Як так сталося, що із нього зробили експерта, розбиралася Точка доступу.
У березні на сторінці Укргідрометцентру з’явився допис, у якому йшлося про те, що не варто довіряти прогнозам народних синоптиків. Мовляв, це не тільки вводить людей в оману, а й може бути небезпечним для життя та здоров’я, особливо, під час стихійних метеорологічних явищ.
Як приклад, у публікації наводилися прогнози народного синоптика Станіслава Щедріна з Кропивницького. Так, на початку лютого 2023 року Щедрін прогнозував “суттєве та стабільне потепління по всій країні”, а також “сонячну погоду без опадів”. Натомість, метеорологи зазначають, що в ці дні були морози до -24°, похмура погода, а також випало до 10 мм опадів.
Скріншот зі сторінки Укргідрометцентру. Спростуання прогнозу Щедріна
У лютому Щедрін прогнозував надходження “ряду атмосферних фронтів” на території всієї країни. Проте, в Укргідрометцентрі говорять, що ніяких “рядів атмосферних фронтів” не було, а прогноз назвали недоречним та непрофесійним.
Скріншот із допису Укргідрометцентру
Щедрін жодного відношення до гідрометеорології не має. Ми маємо контакти з усіма профільними навчальними закладами і можемо з упевненістю сказати, що відповідну освіту він не отримував.
Так, як він, будь-хто може бути "синоптиком" – дивитися прогноз в інтернеті у відкритих джерелах та переписувати ті цифри собі на сторінку в фейсбук. Це абсолютно немислимо! Чомусь, коли нещодавно був скандал з певним експертом у сфері психології, – всіх обурило, що людина додала собі певні регалії. У той же час, у метеорології кожен може писати що хоче, а медіа все підтримують. Потім говорять, що синоптики щось не так спрогнозували, хоча при цьому справжніх синоптиків ніхто міг і не питати, – говорить начальниця відділу взаємодії зі ЗМІ Укргідрометцентру Наталія Птуха.
Синоптикиня Наталка Діденко у коментарі Точці доступу також закликала не довіряти прогнозам народного синоптика Щедріна. Вона акцентувала на тому, що його робота містить химерні формулювання та наповнена “стилістичною та метеорологічною маячнею”.
Також пані Діденко обурює те, що в своїх фейсбук-дописах Щедрін називає її колегою.
Скріншот із допису Наталки Діденко
Я час від часу бачила, що цей “синоптик” щось пише, але особливої уваги на це не звертала. Укргідрометцентр поцікавився інформацією стосовно освіти Щедріна і цікаво, що жодної профільної освіти він не має. Якщо в нього беруть інтерв’ю і він дає коментарі, то це не означає, що солідні медіа-ресурси повинні цим користуватися. Треба звертатися винятково до фахівців, – говорить Наталка Діденко.
Точка доступу зацікавилася, чому до особи Станіслава Щедріна з Кропивницького прикуто так багато уваги та чому його прогнози настільки популярні, що їх помітили аж в Укргідрометцентрі?
За запитом “Станіслав Щедрін” Google показує сім сторінок та 65 результатів пошуку: прогноз на зиму та весну, передбачення морозів, снігопадів та спеки.
Результати пошуку в Google за запитом "Станіслав Щедрін"
Щедріна цитують ЗМІ, беруть у нього коментарі, посилаються на його дописи в соцмережах та просто передруковують новини один одного. До прикладу, на Щедріна посилаються ТСН, УНІАН, Суспільне (народного синоптика, навіть, показували в прямому ефірі темарафону "Єдиних новин"), Рівне вечірнє, Апостроф, Радіо трек, Главред, Рубрика та сайт громади міста Українка Київської області.
Скірншот із сайту Рівне вечірнє з прогнозом Щедріна
Ми нарахували більше 50 різних сайтів: від всеукраїнських – до регіональних. Список може бути неповним, адже не всі новини індексуються пошуковою системою.
До речі, на Главреді є пояснення, хто такий Щедрін – “народний синоптик, який співпрацює з рядом (читай “низкою”, – Ред.) провідних загальнонаціональних видань”.
Скріншот із сайту Главред
Цікаво, що новини з прогнозами народного синоптика почали масово з’являтись на сторінках медіа, починаючи з 20 листопада 2022 року. Саме після його ефіру в марафоні "Єдиних новин".
Станіслав Щедрін в ефірі телемарафону "Єдині новини", скріншот відео
Знаходимо його сторінку в соцмережах. Він досить популярний у фейсбуці – понад 6 тисяч читачів та, порівняно з фейсбуком, зовсім не популярний серед інстаграмної аудиторії – 292 читачі. Хоча і там, і там виставляє метеорологічні карти та робить прогнози.
На обкладинці фейсбук-сторінки – телефон для співпраці зі ЗМІ та приватних прогнозів погоди.У профілі вказано, що він блогер. Цікавиться метеорологією, музикою та переглядом фільмів. У стрічці – переважно передбачення погоди. Кожен допис набирає сотні лайків, перепостів та коментарів.
Точка доступу поспілкувалася зі Станіславом Щедріним. Він наголошує на тому, що професійним синоптиком себе не вважає та не приховує того, що метеорологічної освіти не має:
Професійної освіти не маю. Це моя любима справа з дитинства…
На чому ґрунтуються його прогнози, Станіслав Щедрін пояснити не зміг. Сказав, що там присутній не один фактор (“народні та сучасні прикмети”) та щось схоже на інтуїцію (але народний синоптик сказав, що “інтуїція” – не те слово, проте, іншого підібрати не зміг, – Ред.).
Якщо люди питають, яка буде погода на місяць чи два, то я зразу не можу сказати. Потім через день-два з’являється якась впевненість. Загалом, я не знаю, як це пояснити.
Коли я почав викладати прогнози в соціальних мережах, то робив це для себе та не очікував, що це стане відомим на всю країну, – каже Щедрін.
Говорить, що робить свої прогнози безкоштовно та грошей на цьому не заробляє. Вважає, що популярність, ймовірно, прийшла до нього після того, як дав інтерв’ю одному зі ЗМІ та спрогнозував погоду на місяць. Проте, не пам’ятає, якому саме виданню.
На запитання, чи етично з його боку давати коментарі медіа та робити прогнози, не маючи для цього відповідних знань, каже, що вважає себе народним синоптиком, а не професійним метеорологом. І журналісти самі телефонують до нього з проханням зробити прогноз, а він нікому себе не нав'язує (проте, ця думка якось не в'яжеться з телефоном для ЗМІ, розміщеним у профілі фейсбук-сторінки, – Ред).
Скріншот зі сторінки Щедріна
Тому тут виникає закономірне питання, а чи правильно роблять ЗМІ, транслюючи прогнози Щедріна, сприяючи його ще більшій популяризації? Сам Щедрін, по суті, нічого протизаконного не робить, і має право прогнозувати погоду, як йому хочеться. Він не називає себе метеорологом та прямо заявляє, що він “народний синоптик”.
Ми звернулися з листами з проханням прокоментувати ситуацію до провідних українських медіа (Суспільне, 1+1, УНІАН) та декількох регіональних ЗМІ, на сторінках яких публікували “прогнози” Щедріна.
Запитали, звідки вони дізналися про цього народного синоптика, чому на нього посилаються та чи мають їхні редакції критерії перевірки доброчесності та експертності спікерів.
Станом на 12 травня відповідь на наш лист надіслали лише колеги з сайту БукІнфо. Керівник порталу Сергій Зарайський зазначив, що їхнє медіа не створює новини за прогнозами Щедріна. Новини з погодою на їхньому сайті – переважно передрук публікацій з інших джерел, де крім Щедріна наводяться прогнози й інших синоптиків.
Очевидно, що передбачення народного синоптика, як снігова куля, перекочуються з одного медіа в інше. Регіональні сайти часто посилаються на всеукраїнські ЗМІ, не перевіряючи інформацію, яку ті публікують. Проте, така “довіра” може зіграти злий жарт. Експерт може виявитися зовсім не експертом, його коментарі продовжують ретранслювати, завдячуючи його медійності.
Редактор, медіакритик, дослідник медіа та голова Незалежної медійної ради Отар Довженко у коментарі Точці доступу зазначив, що в будь-якому разі експерти мають оперувати фактами і обґрунтованими оцінками.
Тому ніякі езотерики — нумерологи, тарологи, хіроманти, гаруспіки, знавці народних прикмет і так далі — експертами в принципі бути не можуть, адже їхні наративи не засновані на фактах, а лише на віруваннях і припущеннях. А їхні оцінки не можуть бути обґрунтованими, бо існують у системі координат магічного світогляду.
Отже, якщо будь-які прогнози таких людей не є фактами, то чим вони є? Як на мене — вигадкою, бездоказовим твердженням, замаскованим під факт або штучно обґрунтовану оцінку. Такі речі, вочевидь, не можуть поширюватись у медіа, і з них точно не можна робити новини, бо новини апріорі можуть базуватись тільки на підтверджених фактах (тут це неможливо) і компетентних обґрунтованих оцінках, – говорить Отар Довженко.
Медіакритик говорить, що ніяких наслідків поширення мракобісся для медіа немає і бути не може: законом це не заборонено:
Вже кілька разів Комісія з журналістської етики і Незалежна медійна рада попереджали і закликали медіа такого не робити, але вони не припиняють. Чи є від того велика шкода, мені важко оцінити — потрібно досліджувати, як аудиторія це сприймає, чи вона приймає рішення, спираючись на всі ці гороскопи, народні прогнози і тому подібне.
Отар Довженко зазначає, що експерт у медіа — це людина, яка може пояснити складну тему, користуючись спеціальними знаннями, які не варто плутати з освітою й адекватним розумінням теми. Наскільки глибокими і вузькоспеціалізованими мають бути ці знання — залежить і від окремої теми, і від окремого медіа, і від формату.
Диплом чи наукове звання в жодному разі не може бути головним критерієм експертності:
Наприклад, якби це було так, то ви не мали би звертатись до мене, бо моя освіта — спеціаліст, щось типу старшого бакалавра, а всі мої знання про медіа здобуті поза освітньою системою. Навпаки, псевдоексперти дуже часто козиряють гучними науковими званнями, типу "академік Галактичної академії арканної методології". Фактично, щоб правильно обрати експерта, найкраще або самому досить глибоко розбиратися в темі, або звернутись до когось із колег (журналістів, редакторів, інших розумних людей), які знаються на темі і можуть порекомендувати адекватну людину, яка підходить для вашого рівня.
Іноді самі експерти відмовляються коментувати ("я ботанік, але досліджую не дерева, а водорості", наприклад), але називають колег, які можуть підійти. Я, наприклад, так завжди роблю, коли до мене звертаються із питаннями нібито зі сфери медіа, але поза межами моєї компетенції.
До речі, в онлайн-виданні для медіа "MediaLab" Отар Довженко раніше публікував статтю "Хто такі експерти і що з ними робити".
Повертаючись до теми прогнозів погоди, хочемо наголосити, що метеорологія – наука, яка не ґрунтується на народних прикметах та надприродних явищах. Раніше Точка доступу писала про те, як створюється прогноз погоди.
Наталка Діденко говорить, що медіа повинні використовувати винятково професійні прогнози: Укргідрометцентру чи регіональних гідрометеорологічних служб. Окрім того, синоптик обов’язково повинен мати спеціалізовану освіту.
В Укргідрометцентрі наголошують на тому, що в народних синоптиків переважно відсутня належна метеорологічна освіта, вони не мають доступу до найсучасніших метеорологічних даних та інструментів. Вони можуть оперувати тільки даними з відкритих джерел, які, у свою чергу, є досить узагальнюючими та не дають можливості встановлення точних та надійних прогнозів погоди. Також на більшості сайтів з відкритим доступом до метеоданих зазначено, що інформація надається суто для ознайомчого характеру в приватних цілях.
Крім того, народні синоптики можуть займатися прогнозуванням погоди як хобі або допоміжною діяльністю, що може призвести до недостатньої уваги до деталей та інших важливих аспектів метеорології. В деяких європейських країнах таких "народних синоптиків" називають frogman.
Все це робить народні прогнози менш точними та менш надійними порівняно з тими, що підготовлені професійними метеорологами з використанням науково обґрунтованих методів та інструментів.
Такі “синоптики” були і будуть, але медіа-ресурси повинні витримувати інформаційну гігієну, – підсумовує Наталка Діденко.
Точка доступу готова опублікувати позиції інших ЗМІ, згаданих у матеріалі.
Читайте також: Храм, у який не можна зайти: чому віряни в селі Кіровоградщини не мають місця для молитви
Головне сьогодні
