18 грудня 2023, 11:00
У Бобринецькій громаді понад 10 тисяч жителів протягом кількох років мають проблеми з водопостачанням. У літній період ситуація погіршується через те, що у водозабірному пункті вода починає цвісти. Через посушливу погоду та зношеність мережі найближчим часом жителі громади можуть залишитися без питної води. Щоб уникнути цієї проблеми, необхідно реконструювати гідроспоруду. Однак вирішити питання не вдається. Причина: голови двох громад – Бобринецької і Кетрисанівської – не можуть домовитися. Пів року тому, за ініціативи громадської організації "Флора", Леонід Кравченко і Віктор Поліщук зустрілись біля водосховища, щоб знайти рішення. Однак до цього часу його немає. У чому складність ситуації, як це пояснюють голови громад і чи є альтернатива у вирішенні цього питання, розбиралася Точка доступу.
Водосховище (назву не вказуємо з міркувань безпеки – ред.) розташоване на території Кетрисанівської громади, його побудували у 1989 році, розповіла начальниця Регіонального офісу водних ресурсів в області Катерина Гайдук під час престуру, який організовували представники ГО “Флора”. Водосховище було призначене для поливу та резервного постачання Бобринецького водосховища. За роки експлуатації споруда зруйнувалася.
Протягом усіх цих років екологічні попуски води не здійснювалися. Сьогодні русло річки заросло, зараз їх можливо здійснювати, тільки відкривши донний водовипуск. Він сьогодні не працює.
Також не працює водоскидна споруда, як і задвижка, за допомогою якої можна було б здійснювати екологічні попуски. Остання – зруйнована, пропускає воду й потребує ремонту.
Катерина Гайдук. Фото з архіву Точки доступу
Можливо, внаслідок допущених помилок при будівництві, можливо, від погодних умов. У водосховищі залишилася тільки частина води. Її обсяг зараз складає 1 мільйон 700 кубометрів води, тоді як при проєктуванні передбачалося орієнтовно 3,5 мільйони кубометрів».
На реконструкцію гідроспоруди потрібно 10 мільйонів гривень. Однак дві сусідні громади не можуть знайти спільного рішення.
Нині гідротехнічна споруда перебуває на балансі Кетрисанівської територіальної громади. Але зацікавленість у її використанні, ремонті й обслуговуванні – у Бобринецької громади. Адже саме вони здійснюють забір води для потреб міста Бобринець. До 2020 року (реформи децентралізації – ред.) території належали до одного адміністративного району, тож проблем не виникало. Після реформи постало питання передачі гідроспоруди на баланс громади, яка користується її водою. Однак у громаді, на чиєму балансі вона перебуває, не бачать у цьому необхідності.
Це вкрай важлива проблема, неодноразово вони зверталися до нас, а також до районної ради щодо вирішення цього питання. Однак воно так і залишилося невирішеним, тому що на сьогодні це компетенція територіальних громад, – додала Катерина Гайдук.
Нині жителям Бобринецької громади постачають питну воду з водосховища, що розташоване на річці Сугоклея. Однак попит постійно зростає, а запаси зменшуються, розповів голова громади Леонід Кравченко. Сказав, що відновлення гідроспоруди на території іншої громади дозволить створити альтернативу та гарантувати стабільне водопостачання, навіть у посушливі роки.
Леонід Кравченко. Фото з архіву Точки доступу
Лікарні, школи, котельні, всі приміщення й соціальні установи забезпечуються водою з водогону. Це понад 10 тисяч абонентів.
Влітку жителі міста використовують найбільшу кількість води протягом року – щодня дві тисячі кубометрів, розповів Леонід Кравченко. Коли літо не дощове, рівень води у сховищі падає, до того ж, його площа значно менша, ніж того, що у Кетрисанівській громаді. За таких погодних умов вода застоюється і цвіте.
Коли руху води немає, ми виконували скид з водосховища у Кетрисанівській громаді. Відкривали засувку діаметром майже метр, і тоді, по-перше, рівень води у нашому водосховищі підвищувався, а якість ставала кращою.
Додає, що вихід із ситуації є: потрібно передати гідроспоруду на баланс Бобринецької громади. Вони готові виділити гроші на проєкт і її ремонт.
Ми не претендуємо на водне плесо. Якщо нам передадуть це на баланс, відобразимо це в договорі. Зазначимо, що буде безперешкодний проїзд. Ця водойма потрібна не тільки Бобринцю. В ній найбільший запас прісної води в межах колишнього Бобринецького району.
Втім, порозумітися з Кетрисанівською громадою, каже, не можуть. За словами Леоніда Кравченка, надіслали 24 офіційних листи сусідній громаді. Запитували щодо їхнього бачення відновлення гідроспоруди.
Але на сьогоднішній день жодної відповіді не отримали. Від цього страждають люди.
У квітні цього року у Бобринці встановили водоочисну установку. Її вартість 1 мільйон 200 тисяч гривень. Громада отримала її безкоштовно завдяки благодійній організації "Українська студентська ліга", розповів Леонід Кравченко. Установка орієнтовно очищує до 10 тисяч тонн води на добу.
Нині голова Бобринецької громади веде перемовини щодо встановлення додаткового обладнання, яке буде повторно очищати воду після її первинної очистки.
Фахівці мають визначити, чи треба встановлювати окрему систему очистки води, чи обладнання, яке її доочищуватиме. Це треба зробити, оскільки, за деякими показниками, якість води, що очищує обладнання, не відповідає нормам.
Леонід Кравченко розповів, що воду з бобринецького водогону відправили на дослідження у Київ. Результати показали, що вода із Сугоклеї кращої якості, ніж та, яку отримують після очистки системою.
Все тому, що очищена вода подається трубами, в яких за пів століття осіли нітрати, метали, мул. Виходить, що неочищена вода з Сугоклеї, яку очищає система очистки, кращої якості, ніж та, що отримують люди.
Щоб замінити 40 кілометрів водогону у Бобринці, каже, треба роки, а чиста вода має бути у місті вже сьогодні.
У коментарі Точці доступу голова Кетрисанівської громади Віктор Поліщук сказав, що не бачить необхідності передавати гідроспоруду на баланс Бобринецької громади.
Віктор Поліщук. Фото з архіву Точки доступу
Хай надають субвенцію, відремонтують і експлуатують. Питань немає. Для чого передавати з балансу на баланс?
Розповів, що жителі Кетрисанівської громади отримують воду з тамтешнього водогону. Він не має стосунку до водосховища, яке Бобринецька громада хоче, щоб передали на її баланс.
У нас в громаді 73 населені пункти і у 30 селах є водопровід. В інших селах, де його немає, люди беруть воду з криниць і свердловин, – розповів Віктор Поліщук.
Сказав, що не можна передати лише гідроспоруду, адже вона йде у комплексі з водосховищем.
Навіть у договорах оренди передається водойма й гідроспоруда. Зараз можна говорити й обіцяти все, що хочеш. Навіть якщо припустити, що ми передамо гідроспоруду, я більш ніж упевнений, що ніхто у її ремонт не вкладе 10 мільйонів.
Віктор Поліщук розповів, що під час будівництва загальна площа водосховища становила 105 гектарів. Нині, коли водоскид частково зруйнований, площа становить 63 гектари.
Фото: Голос України
Якби вона була прорвана зовсім… А так там є певний об'єм води. Частково здійснюється пропуск води, тобто вона не вся витікає, а потроху – як природний рух річки. Якоїсь екологічної катастрофи чи проблеми тут немає.
Виділяти гроші не ремонт гідроспоруди, каже, не будуть, оскільки виділяють гроші з бюджету на інші напрямки.
Збройним силам, наприклад. Ми направляємо кошти на придбання двох автомобілів для протиповітряної оборони. Я думаю, нині це пріоритетніше.
У Бобринці треба розвивати централізоване водопостачання. Так вважає заступниця виконавчої директорки громадської організації "Флора", керівниця проєкту "Бобринецька громада в контексті водної безпеки" Ірина Мунтян. Розповіла, що щороку Бобринецька громада відчуває брак питної води, особливо влітку, коли відбувається цвітіння. Місцеві жителі скаржаться на те, що з крана тече зелена вода з неприємним запахом і вони не можуть нею користуватися.
Через війну ми перебуваємо в ситуації особливої вразливості, коли гідротехнічні споруди перебувають під загрозою. Тому маємо думати про альтернативне водопостачання, – сказала Ірина Мунтян.
Такими альтернативними способами можуть бути громадські колодязі, річки, ставки, струмки. Екологи проаналізували якість цієї води, щоб люди розуміли, в яких цілях можуть її використовувати – для технічних потреб чи для пиття. Всього провели орієнтовно 30 досліджень.
Ірина Мунтян. Фото з архіву Точки доступу
Результати показали, що вся ця вода не відповідає нормам ні за мікробіологічними, ні за фізико-хімічними, ні за санітарно-токсикологічними показниками. Є перевищення по бактеріях, сульфатах, нітратах, мінералізації, залізу, сухому залишку.
Зі слів Ірини Мунтян, на всю Бобринецьку громаду 47 криниць (тоді як у сусідній Компаніївській – їх близько 250 – ред.). Якість води там не відповідає нормам. Такі висновки дослідження, яке провели в рамках проєкту.
Проблеми управління водними ресурсами мають серйозні наслідки для здоров'я населення. Це можуть бути:
Ці хвороби виникають, бо якість питної води не відповідає нормам, розповіла головна санітарна лікарка області Надія Оперчук.
Фото: КОЦКПХ
У всій Кіровоградській області є проблема нітратів у водоймах. Причина в тому, що десятиліттями відбувалось безконтрольне застосування і органічних мінеральних добрив, і різних хімічних речовин. Все це змивалося в підземні води, накопичувалися нітрати.
Говорить, що це особливо небезпечно для вагітних жінок та дітей молодшого віку – новонароджених і дітей до трьох років.
У таких дітей, каже, може виникати смертельна хвороба – водонітратна метгемоглобінемія.
Це захворювання, що викликає значне підвищення вмісту метгемоглобіну в крові. Воно утворюється внаслідок токсичної дії нітратів на гемоглобін і призводить до кисневого голодування, яке у свою чергу – до порушень у роботі печінки, нирок, серцево-судинної та нервової систем.
Доказова медицина говорить, що надлишкова кількість нітратів в організмі людини є однією з причин онкозахворювань, можливий розвиток ракових пухлин.
У липні нинішнього року голови Кетрисанівської та Бобринецької громад обговорили питання можливості передачі гідроспоруди з балансу на баланс на зустрічі, яку організували представники громадської організації "Флора". Також туди запросили начальницю РОВеРа Катерину Гайдук і заступника директора обласного департаменту екології Олександра Сергієнка. Останній розповів, що, перш за все, слід розробити програму реконструкції, яка пройде відповідні комісії і перевірки, зокрема оцінку впливу на довкілля.
Після зустрічі сторони домовились повернутись до питання через місяць.
Однак минуло майже пів року, а громади до цього часу не дійшли згоди.
Гідроспоруду, без водойми, передати на баланс Бобринецької громади можна, переконаний Леонід Кравченко.
Стоїть на балансі і ремонтується не водойма, а гідроспоруда. Проєкт робиться на гідроспоруду. Це вони вигадують (Кетрисанівська громада – ред.), що не можна.
Додав, що у разі, якщо гідроспоруду передадуть на баланс громади, яку він очолює, шукатиме гроші для ремонту і подальшої експлуатації.
Передайте гідроспоруду, ми будемо робити проєкт і вибиватимемо кошти. Будемо її обслуговувати і використовувати для покращення водопостачання міста Бобринець.
Для відновлення гідроспоруди звернулись до міжнародної організації – U-LEAD (програма співпраці між українським урядом і Європейським Союзом – ред.), розповів голова Кетрисанівської громади Віктор Поліщук.
Для того, щоб нас включили у проєкт по відновленню гідроспоруди. Питання ще розглядається, відповіді ще немає.
Леонід Кравченко говорить, що найближчим часом знову готуватимуть листи керівництву області. Зокрема, в обласний департамент екології і регіональний офіс водних ресурсів щодо того, що до цього часу проблема не вирішена.
Якщо Кетрисанівська громада не хоче вирішувати це питання, нехай вирішує влада. Вони ж для чогось передали на баланс саме цієї громади гідроспоруду, яка забезпечує водою жителів Бобринецької громади.
Якщо голови громад знайдуть спільне рішення і домовляться про передачу гідроспоруди з балансу однієї громади на баланс іншої, за це ще мають проголосувати депутати обох громад.
Ця публікація підготовлена завдяки підтримці чеської неурядової організації NESEHNUTI у рамках Програми трансформаційної співпраці Міністерства закордонних справ Чеської Республіки.
Читайте також: Громадські джерела у Кропивницькому: чи придатна вода для пиття
Головне сьогодні
