Розплата за гостинність

Це сталося восени 2013 року в селі Могутнє Кіровоградського району. Чутка про зникнення 67-річної Любові миттєво облетіла село. Новина жваво обговорювалась серед його мешканців, висувалися різні припущення щодо цієї надзвичайної події. Місцеві навіть не могли уявити, куди поділася старенька. Адже Люба, мати дорослих п’ятьох дітей, не мала ворогів, підтримувала з усіма дружні стосунки, довгий час самотньо мешкала у власному будинку. Проте в останній рік в її житті відбулася непередбачена подія. До неї навідалась одна із доньок, яка тільки звільнилася з місць позбавлення волі.

Прибула не сама, а з невідомим громадянином, з яким познайомилась у потязі.

Деякий час вони мешкали в Люби, поки донька не обікрала рідну матір. Забравши гроші, вона чкурнула подалі від рідної оселі, залишивши 48-річного приятеля біля матері. Останній поводився з господинею чемно, навіть допомагав по господарству, за що старенька чим могла, тим і підгодовувала свого постояльця.

– Хоч є з ким порозмовляти, – ділилась з сусідами самотня пенсіонерка. – Та й води принесе з колодязя, дров нарубає.

Незнайомець навіть почав працювати. І жили вони, як кажуть, мирно та лагідно…

Десь у листопаді 2013 року до Люби додзвонилася по мобільному телефону інша донька. Мабуть, у неї пробудилось рідне почуття, і вона запросила матір жити до себе. Радощі переповнили душу матері. Ще б пак! Адже про це вона мріяла багато років. Чимало батьків, залишившись на схилі віку, мріють доживати біля дітей. Є кому допомогти в скрутну хвилину, зганяти за ліками, врешті, поспілкуватися. Ось чому вона прийняла без вагань цю пропозицію.

Проте час минав, а матір так і не з’явилась у доньки. Більше того, навіть перестала відповідати на її телефонні дзвінки. Звичайно, це не на жарт насторожило доньку, тому вона несподівано завітала у Могутнє, сподіваючись дізнатися причину незрозумілого мовчання матері.

Зустріч з постояльцем не прояснила ситуацію. Він розповів, що господиня, з її слів, начебто виїхала до знайомих в Сумську область.

– Де вона зараз, – не маю найменшого уявлення, – запевняв квартирант.

Донька зв’язалася зі знайомими матері із Сумської області, але останні заперечували приїзд Люби до них. Пошуки у селі також нічого не дали: матір неначе в повітрі розчинилася.

Про зникнення жінки односельчани разом з родичами Люби повідомили міліцію. Почався розшук. Детальний огляд оселі нічого підозрілого не виявив. Теплий одяг та взуття зниклої не знайшли. Не знайшли й мобільного, як і грошей. Це підказувало слідчим, що пенсіонерка, можливо, покинула хату, щоб зустрітися з донькою. Але чому до неї вона так і не потрапила, було загадкою.

Можливо, щось у дорозі трапилося, а це вже проблеми іншого райвідділку – розмірковували міліціонери. На деякий час це дещо заспокоїло їх. Але не надовго. В карному розшуку Кіровоградського райвідділку міліції, звичайно, завели справу, опитали сусідів, перевірили лікарні та інші заклади, надіслали запити до всіх міськрайвідділків держави. Звідти отримали одні й ті ж трафаретні відповіді: «не значиться», «не мешкає», «не знайдена».

Хотіли зустрітися та порозмовляти з постояльцем, однак і його не знайшли. Він як несподівано з’явився в селі, так раптово і зник. Тому провели заходи з його розшуку. Встановили, що він родом із Луганської області, раніше був засуджений за крадіжки. Останній час вів бродячий спосіб життя. Це міліцію спонукало ще більш активно ним зайнятись. Але розшук дещо загальмувався.

І тут у справу втрутився його величність неординарний випадок. Прийдеться дещо відступити від суті справи.

Американські дослідники виявили, що шістдесяти відсоткам жінкам і сорока відсоткам чоловіків частенько уві сні приходять померлі родичі. А в нашому випадку сусідці зниклої пенсіонерки Ганні наснився ось такий сон.

– Не знаю, наскільки він віщий, але ми тоді знайшли тітку Любу. Сон наснився мені з п’ятниці на суботу, тобто з 22 на 23 березня, – розповідала потім односельчанка. – Так ось, уві сні я опинилася на краю села. Йду, а тітка Люба як завжди сидить з паличкою на лавці, в тому самому одязі, з платком на голові, й так дивиться на мене, наче хоче щось спитати. Але я її випереджаю. І, підходячи до неї, запитую:

– Тьотя Люба, в чому справа, де це ви пропали? Вас всі шукають і не можуть знайти! Не розумію. А вона на це і відповідає: «Та я нікуди від вас не тікала. Мене тут, у селі, заперли. Якби не валянки, то я б замерзла».

І тільки вона це повідомила, як сусідка раптом прокинулась.

Зазначу, що Ганна не приходилася Любі родичкою. Так – добра знайома, односельчанка. А от те, що їй сняться віщі сни, то це правда. Деякі із сусідів, знаючи, що сни у Ганни інколи тісно переплетені з реальністю, таки вирішили його перевірити. Однак не забігатиму наперед, а почну все спочатку.

Отож того березневого ранку 2013 року Ганна разом з близькими подругами одностайно вирішили йти на пошуки Люби.

– Ми повинні знайти сусідку! – заявили вони.

Вирішили обслідувати всі господарські прибудови та території навколо оселі, в тому числі і покинуті. Почали шукати свіжі ями. Гадали, можливо, вона десь прикопана. Одна з подруг, а саме Людмила, перевірила одну із ям. Вона їй здалася дещо підозрілою, тому що раніше була не завалена. Почали потроху її розбирати, як під камінням побачили торбу, з якої виглядав верхній одяг Люби. Далі – більше: побачили шматок м’яса. Гадали, що це якусь тварину закопали. Та ні. З’ясувалось, що це фрагмент людської ноги. Поштрикали навколо і зрозуміли – це справжнє людське тіло.

Негайно викликали сільського голову, а той міліцію. Оперативна група Кіровоградського райвідділу міліції негайно виїхала в село й розкопала яму до кінця. У викопаному трупі люди таки впізнали мертву односельчанку Любу. Сон виявився віщим. Оглянули труп: руки і ноги були перебиті, на тілі покійної були сліді катувань. Судово-медична експертиза підтвердила, що смерть пенсіонерки наступила в результаті механічної асфіксії. Кажучи зрозумілою мовою, її задушили.

Після цієї жахливої знахідки активізували розшук Любиного постояльця. Дізналися, що у нього у Севастополі була колись коханка. Тому туди негайно виїхав оперативник з карного розшуку УМВС області Віктор Костенко, який і затримав колишнього постояльця. Це було на початку 2013 року. Якщо б це трапилося під час окупації Криму, ніхто не дозволив би вивезти звідтіля вбивцю.

Зараз триває досудове розслідування. Порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (навмисне вбивство). Затриманий дав свідчення, що убив пенсіонерку з корисливою метою, щоб заволодіти її грошима та мобільним телефоном. Ось кривава ціна, яку нелюд заплатив господині за її гостинність, харчування та безплатне проживання.

Веніамін Янішевський, полковник міліції у відставці член громадської ради УМВС області.